20 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/1258/25 пров. № А/857/10895/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
суддя (судді) в суді першої інстанції - Юзьків М.І.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,
дата складання повного тексту рішення - 12 березня 2025 року,
04 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просив: визнати протиправними дії щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії; зобов'язати здійснити нарахування та виплату пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року провадження в адміністративній справі № 500/1258/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії зупинено до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/5850/25.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, якою керувався відповідач, обмежуючи пенсійні виплати позивачу, є предметом оскарження у справі № 320/5850/25, З огляду на те, що результати розгляду Київським окружним адміністративним судом справи № 320/5850/25 можуть безпосередньо та істотно вплинути на оцінку доказів у справі № 500/1258/25, суд першої інстанції прийшов до висновку, що існує об'єктивна неможливість розгляду справи № 500/1258/25 до набрання законної сили рішення у справі №320/5850/25, тому провадження у справі слід зупинити на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про зупинення провадження у справі. Зокрема, зазначає, що у цій справі не досліджується законність чи протиправність самої Постанови № 1, а оспорюється, зокрема, лише факт застосування відповідачем положень Постанови № 1 до розміру його пенсії, призначеної до 03.01.2025 року. Вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави, які надають суду право зупинити провадження у цій справі.
У разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/5850/25.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі наведено у ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
З огляду на зазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається, з предметом доказування в конкретній іншій справі; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
У свою чергу, об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, які мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що п.3 ч.1 ст.236 КАС України містить застереження про те, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Як з'ясовано судом апеляційної інстанції, у розглядуваній справі предметом оскарження є дії територіального органу Пенсійного фонду України щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії
При цьому, колегією суддів установлено, що у межах справи № 320/2229/25 оскаржується постанова Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», яка є нормативно-правовим актом.
На цей час ухвалою від 12.02.2025 у справі № 320/5850/25 Київський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі про визнання протиправною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
За наслідками аналізу змісту ст. 236 КАС України, колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведено достатніх підстав для застосування, передбаченого приписами чинного процесуального законодавства, інституту «зупинення провадження у справі», як і не зазначено, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 320/2229/25.
З огляду на означене, колегія суддів приходить до висновку, що відсутність підстав для зупинення провадження у цій справі.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно положень ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/5850/25, у випадку набрання ним законної сили, не вплине на вирішення розглядуваної справи, оскільки не має ретроактивної дії.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/5850/25, оскільки як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на даний час норми законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, є чинними, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у межах даної справи.
Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування такої ухвали із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 312, ст. 315, ст. 317, ст. 320, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року про зупинення провадження у справі № 500/1258/25 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді Л. Я. Гудим
Т. В. Онишкевич