20 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/10680/25 пров. № А/857/25770/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Гудима Л. Я.
суддів -Заверухи О. Б.
Качмара В. Я.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові клопотання Міністерства фінансів України про закриття апеляційного провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» до Закарпатської митниці, Державної митної служби України, Міністерства фінансів України про визнання бездіяльності протиправною,-
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» до Закарпатської митниці Держмитслужби, Державної митної служби України, Міністерства фінансів України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, ТзОВ «ТЕРМІНАЛ» оскаржило її в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2025 року визнано поважними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в апеляційній скарзі ТзОВ "Термінал"; поновлено ТзОВ "Термінал" строк на апеляційне оскарження ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі №380/10680/25; відкрито апеляційне провадження та призначено до апеляційного розгляду з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ" на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року витребувано з Львівського окружного адміністративного суду матеріали справи № 380/10680/25 та зобов'язано суд невідкладно направити матеріали даної адміністративної справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду; призначено справу №380/10680/25 до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року в задоволенні клопотання Міністерства фінансів України про застосування імперативних норм КАС України щодо наслідків пропуску строку подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ" на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі №380/10680/25 відмовлено.
На адресу суду надійшло клопотання Міністерства фінансів України про закриття апеляційного провадження яке обґрунтоване тим, що апелянт не подав до суду клопотання про поновлення пропущеного ним строку на апеляційне оскарження ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 року у справі № 380/10680/25 із зазначенням наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Вважає, що апеляційне провадження помилково відкрите за апеляційною скаргою на судове рішення, що є остаточним і у відповідності до вимог КАС України не підлягає оскарженню поза процесуальним строком на його оскарження
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд клопотання проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, дослідивши наявні в справі матеріали в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подане клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, дослідивши наявні в справі матеріали в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подане клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як передбачено ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Колегія суддів наголошує, що право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Проте право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким як строки давності, обмеження доступу неповнолітніх і осіб, що страждають психічними розладами, тощо (рішення Європейського суду з прав людини у справі З та інші проти Сполученого Королівства ).
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Проте, як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Європейський Суд також вказав на те, що обмеження права на суд не повинні обмежувати або зменшити доступ людини таким чином або в такій мірі, що сама суть права знеціниться; такі обмеження не будуть сумісні положеннями Конвенції, якщо вони не переслідують законну мету або якщо немає розумної пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Перес де Рада Каванілес проти Іспанії).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").
Поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
Колегія суддів наголошує, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» до Закарпатської митниці Держмитслужби, Державної митної служби України, Міністерства фінансів України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Вказана ухвала була надіслана позивачу в його Електронний кабінет, та доставлена 03.06.2025 року о 16:50 год.
Тобто останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу суду є 18.06.2025 року
Апеляційну скаргу на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року позивачем було подано через Електронний кабінет 19.06.2025 року.
Визнаючи поважними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в апеляційній скарзі ТзОВ "Термінал" колегія суддів виходила з того, що позивачем пропущено незначний строк (1 день) для подання апеляційної скарги.
Також судом враховано дату та час отримання оскарженої ухвали суду попередньої інстанції.
Відтак, колегія суддів відхиляє доводи Міністерства фінансів України про те, що суд безпідставно поновив строк на апеляційне оскарження ухвали про відмову у відкритті позивачу.
Верховний Суд при вирішенні питання правильності застосування норм процесуального права у постанові від 22 грудня 2022 року у справі № 300/4062/21 та від 31 жовтня 2024 року у справі № 300/3345/24, дійшов наступних висновків: «При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення надмірного формалізму та обмеження позивача у судовому захисті, колегія суддів з огляду на незначний пропуск строку (1 день) на апеляційне оскарження зазначає, що позивач мав право на поновлення строку на апеляційне оскарження в силу ч.2 ст.295 КАС України.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для закриття апеляційного провадження, через що подане клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.243, 248, 311, 321, 325, 328 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання Міністерства фінансів України про закриття апеляційного провадження у справі №380/10680/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» до Закарпатської митниці, Державної митної служби України, Міністерства фінансів України про визнання бездіяльності протиправною - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Л. Я. Гудим
судді О. Б. Заверуха
В. Я. Качмар