20 серпня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/8008/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни від 29.04.2020 №375, за період з березня 2021 року по березень 2023 року;
- зобов'язати Департаменту патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення за період з березня 2021 року по березень 2023 року пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни від 29.04.2020 №375;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з квітня 2016 року по жовтень 2017 року;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з квітня 2016 року по жовтень 2017 року включно.
1.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем протиправно, в день звільнення позивача зі служби не виплачено: індексацію грошового забезпечення за період перебування на посаді поліцейського з червня 2016 року по листопад 2017 року та додаткову доплату до грошового забезпечення у розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, за період з березня 2021 року по березень 2023 року з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення.
1.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що рішення щодо визначення персонального переліку поліцейських, які у зв'язку із виконанням службових обов'язків у період дії карантину мали безпосередній контакт з населенням, та встановлення додаткової оплати останнім пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, приймає начальник відповідного підрозділу відповідача. Водночас, законодавством чітко визначений граничний розмір такої надбавки, в межах якої керівник має дискрецію на встановлення відсоткового розміру доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність. Додатково зазначає, що виплата позивачу індексації грошового забезпечення проведена з листопада 2017 року, після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №782 про внесення змін до п.2 Порядку індексації, які визначили підстави здійснення індексації грошового забезпечення поліцейських.
1.3. ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ ПОЗИВАЧА.
Представник позивача подала відповідь на відзив, у якому підтримала доводи викладені у позовній заяві.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суд від 02.02.2024р. позовну заяву залишено без розгляду (суддя - Брезіна Т.М.).
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 скасовано ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.02.2024р., справу направлено до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
У зв'язку із перебуванням судді Брезіної Т.М. у відпустці зазначена справа згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2024р. передана на розгляд головуючого судді Кушнір В.О.
Ухвалою суду від 05.11.2024 року справу прийнято до свого провадження суддею Кушнір В.О. та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Позивач проходила службу у Департаменті патрульної поліції та наказом №1254 о/с від 21.09.2023 була звільнена зі служби, інспектора взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Чернівецькій області.
Позивач вказує, що після звільнення відповідач не виплатив всіх сум, що належать їй при звільненні, зокрема: індексацію грошового забезпечення за період перебування на посаді поліцейського з червня 2016 року по листопад 2017 року та додаткову доплату до грошового забезпечення у розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, за період з березня 2021 року по березень 2023 року з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення.
У відповідь на адвокатський запит відповідач листом №1103аз/41/5/05-2023 від 26.10.2023 повідомив, що згідно з дорученням Національної поліції України персональний перелік поліцейських, які забезпечували правопорядок та безпеку громадян та внаслідок виконання своїх службових обов'язків мали безпосередній контакт з населенням у період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, визначається керівником органу поліції. Ураховуючи викладене, відповідно до наказів Департаменту патрульної поліції в межах асигнувань на зазначені цілі ОСОБА_2 здійснено доплату за службу в умовах карантину з липня 2020 року до липня 2021 року - 43747,68грн (а.с.15-16).
Вважаючи, що відповідачем не виплачено належних їй сум додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину та індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 року по листопад 2017 року, позивач звернулась до суду з даним позовом.
4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580) поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно із пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня на усій території України карантин.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №342 Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - Постанова №342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
За приписами пункту 2 Постанови №342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 (далі - Постанова №375) врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.
Пунктами 1, 2 Постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 вказаної постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50% заробітної плати (грошового забезпечення).
Пунктом 5 Постанови № 375 передбачено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 вказаної постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Як встановлено судом ОСОБА_1 отримала спірну доплату за період з липня 2020 по липень 2021 на загальну суму 43747,68грн, що підтверджується розрахунком доплати доданому у відповідь на адвокатське звернення від 26.10.2023 №110аз/41/5/05-2023 (а.с.17).
На переконання суду, наявність права позивача на отримання спірної доплати не є безумовною в будь-яких випадках, оскільки, як уже зазначалось вище, така доплата виплачується не усім поліцейським, а тим, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами).
Докази про те, що позивач у спірний період залучалась до заходів із забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян), внаслідок виконання яких остання мала безпосередній контакт з населенням, у матеріалах справи відсутні.
Сам факт перебування позивача на певній посаді не свідчить про участь у відповідних заходах, які дають підставу на отримання доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020.
Крім цього, згідно п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 оплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Для здійснення вказаних видатків головним розпорядником бюджетних коштів - Міністерством внутрішніх справ України передбачено бюджетну програму по КПКВК 1007060 Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, та її наслідками.
Суд зазначає, що позивачу частково були виплачені спірні кошти, відповідно до наказів Департаменту патрульної поліції в межах виділених асигнувань.
Крім того, слід звернути увагу на ту обставину, що згідно вимог Постанови №302 та Постанови №375 Департамент патрульної поліції не є головним розпорядником коштів та не має повноважень щодо прийняття рішень про виділення таких коштів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог у частині невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з квітня 2016 року по жовтень 2017 року включно, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 5 статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року "Про індексацію грошових доходів населення" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон №1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення проводиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України, у квітні місяці 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка.
При цьому судом встановлено, що у період з квітня 2016 по жовтень 2017 індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
При вирішенні позовних вимог про стягнення індексації грошового забезпечення суд враховує, що, виходячи із приписів частини першої статті 10 Закону №1282-ХІІ та пункту 6 Порядку №1078, нарахування та виплата індексації проводиться за місцем роботи (служби), та відповідний орган самостійно здійснює розрахунок розміру індексації.
Відтак, позовні вимоги про стягнення з Департаменту патрульної поліції України індексації грошового забезпечення за період з квітня 2016 року по жовтень 2017 року підлягають задоволенню.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір, у відповідності до ч.3 ст.139 КАС України підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1073,60грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Згідно частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, на підтвердження вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача, до відповіді на відзив, надано: звіт (акт) про надані послуги у зв'язку з розглядом справи №600/8008/23-а від 18.01.2024 року; копію платіжної інструкції №02/10/2023 на суму 4000,00 грн.; копію платіжної інструкції №1442533403 на суму 13770,00 грн.
Також, до матеріалів позовної заяви позивачем подано витяг з договору №180/23 про надання юридичної (правничої) допомоги від 02.10.2023 року; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи від 20.12.2023 року; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги №1075112 від 20.12.2023 року ОСОБА_1 адвокатом Венерською Г.І.
Таким чином, матеріали справи містять докази щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу на загальну суму 17 770 грн.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечив щодо задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки вказана справа розглядається судом за правилами спрощеного провадження, без представництва в суді, відтак розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи.
Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
Згідно ч.7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як видно із матеріалів справи, відповідно до ч.6 ст.12 КАС України, дана справа є незначної складності, розглядалася без участі сторін у порядку письмового провадження.
Суд вважає, що у даному випадку витрати на надання правничої допомоги необхідно обраховувати, виходячи із реальної участі представника позивача в підготовці справи.
Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №545/2432/16-а, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі №911/2686/18 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 14 липня 2021 року у справі №200/7763/19-а, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
З огляду на викладене, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, зважаючи на наведені вище обставини, суд приходить до висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 4000,00грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з квітня 2016 року по жовтень 2017 року.
3. Зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з квітня 2016 року по жовтень 2017 року включно.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60грн та витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Департамент патрульної поліції (вул.Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048 ЄДРПОУ 40108646).
Суддя В.О. Кушнір