11 серпня 2025 р. м. Чернівці Справа № 826/23914/15
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боднарюка О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Остапенко В.В.,
представника позивача Щербина А.І.,
представника відповідача Вовкотруб Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" до Головного управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" (далі - позивач, Товариство), звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 26.05.2015 №№ 0003212203, 0003222203, від 28.08.2015 №№ 0005422205, 0005432205, 0005442205 (з урахуванням направлення справи на новий розгляд).
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Наголошував на тому, що головною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства та заниження зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ відповідачем зазначається ненадання позивачем до перевірки первинних та інших документів на підтвердження показників, відображених у податковій звітності.
При цьому зауважив, що не погоджується з такими доводами контролюючого органу, оскільки позивач під час проведення перевірки виконуючи вимоги ст. 44 ПК України надав необхідні документи в оригіналі та в копіях, що підтверджується матеріалами справи. Наголошував на тому, що акт про ненадання копій документів N94/22-05 від 28.04. 2015 р., на який посилається відповідач, за весь час судового розгляду не поданий до матеріалів справи. Тобто на думку позивача, обставини щодо ненадання копій документів не можуть вважатись такими, що доведені відповідачем.
Щодо наявності у первинних та інших документах інформації про зміст послуг і формування їх вартості та зв'язку послуг із господарською діяльністю позивача і економічного ефекту відповідних послуг, зазначив наступне.
Зокрема, за операціями із DE SCHUTTER NEROC (БЕЛЬГІЯ): позивачеві зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 452 661 грн. за ППР № 0005442205 та застосовано пеню у розмірі 108 842,74 грн. за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності за ППР № 0003212203.
Позивач вважає, що ним наданий повний пакет документів, які повністю підтверджують зміст та обсяг наданих послуг, узгодження сторонами їх вартості, а також безпосередній зв'язок таких послуг з господарською діяльністю останнього.
Наголошував на тому, що позивач є імпортером продуктів ТМ “NUTRILON», яка є єдиною особою, яка випускає на ринок в Україні товари ТМ “NUTRILON». Товари ТМ “NUTRILON» реалізуються споживачам в упаковці з етикетками. Упаковка з етикеткою кожного артикулу товару ТМ “NUTRILON» має власне оформлення та дизайн, створені на замовлення позивача специфічно для обігу на ринку України у відповідності до вимог законодавства України.
Акуратність, дизайн та оформлення упаковки впливає на рішення споживачів щодо придбання товару, тому Позивач зацікавлений у найбільш якісному та унікальному дизайні етикеток упаковок товару ТМ “NUTRILON» з метою збільшення привабливості та впізнаваності товару ТМ “NUTRILON» серед споживачів.
Використання якісного та унікального дизайну етикетки з вдалим поєднанням кольорів, що викликають у споживачів необхідні асоціації для придбання товару, впливає на економічні показники діяльності позивача.
Відтак, позивач вважає, що надані послуги є пов'язаними із господарською діяльністю позивача, що підтверджується наявними матеріалами справи.
Стосовно взаємовідносин позивача із нерезидентом ООО “НУТРИЦИЯ» (РФ) зазначив, що податковим органом зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 1 031 668 грн. за ППР № 0005442205 та застосовано пеню у розмірі 360392,3 грн. (186 122,17 грн за контрактом від 15.03.2014 року та 174 270,13 грн за контрактом від 08.09.2012 року) за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності за ППР № 0003212203.
При цьому наголошував на тому, що наведеної у первинних документах інформації про обсяг та зміст послуги достатньо, оскільки наведена інформація дозволяє встановити, які саме послуги надавала ООО “Нутриция». Ступінь деталізації обсягу та змісту послуг в первинних документах не визначений, а тому підстав для висновків про недостатність наведеної у Актах приймання-передачі послуг інформації немає.
Окрім того, позивач зазначає, що деталізація змісту наданих послуг наведена у Акті звірення взаємних розрахунків від 04.01.2017 р., яким підтверджується, що протягом жовтня 2014 року ООО “Нутриция» надало позивачеві консультації щодо: - перепакування продукції ТМ “Мальш Истринский» при проведенні різних маркетингових активностей (примотка додаткових одиниць товару, сашетів або мотиваційних товарів) з врахуванням вимог законодавства щодо маркування етикеток продукції дитячого харчування.
Відтак, позивач вважає, що отримані від ООО “Нутриция» послуги є пов'язаними із господарською діяльністю останнього, що прямо підтверджується змістом Актів наданих послуг, з яких вбачається, що відповідні послуги надавались стосовно товарів придбаних позивачем у ООО “Нутриция».
Стосовно взаємовідносин позивача із нерезидентом DANONE SA (ФРАНЦІЯ) зазначив, що відповідачем зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 1 340 497 грн. за ППР № 0005442205.
На думку позивача, надані послуги (інформаційна підтримка у вигляді претензій, консультацій по телефону, висилання інформації на електронну пошту відповідальним представникам, тощо) є пов'язаними із господарською діяльністю останнього, оскільки позивач здійснював імпорт товару (щодо складових якого надавались інформаційно-консультаційні послуги), що власне не заперечується відповідачем. Оскільки складові імпортованого товару змінились, позивачеві необхідно було забезпечити правильне складення товаро - супровідних документів, документів для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, а також проінформувати дистриб'юторів, основні мережі та споживачів про зміну складу товару. При цьому, враховуючи специфіку такої продукції як дитячі суміші (де особлива увага надається безпечності продукту та впливу на організм), і споживачі надають перевагу вже перевіреним продуктам, позивачу необхідно було забезпечити донесення до споживачів якнайбільш повної та достовірної інформації про продукт, і попередити зниження обсягів реалізації товару.
Крім того зауважив, що складення презентацій на іноземній мові не перешкоджає врахуванню інформації, що міститься у первинних документах, а також документах складених українською мовою.
Також наголошував на тому, що придбання позивачем інформаційно - консультативних послуг з кадрових бізнес - процесів для ринку України, підтверджується належними первинними документами, і такі послуги дійсно використовувались ним в господарській діяльності.
Стосовно взаємовідносин позивача із нерезидентом BIALIM BELGIQUE SA (БЕЛЬГІЯ) зазначив, що відповідачем зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 323805,00 грн за ППР № 0005442205 та застосовано пеню в розмірі 86228,27 грн за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності за ППР № 0003212203.
Позивач вважає, що надані консультаційні послуги з питань організації ланцюгу продажів та постачання у форматі Webex- конференції для працівників, є пов'язаними з господарською діяльністю останнього, оскільки позивачем отримано аналіз фактичних та планових показників зростання конкурентоспроможності продукції, збільшення обсягів реалізації, тощо.
Щодо взаємовідносин позивача із нерезидентом ООО “КОНСУЛЬТАЦИОННЫЙ ЦЕНТР МЕРКУРИЙ» (РФ) зазначив, що відповідачем зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 128 910 грн. за ППР № 0005442205 та застосовано пеню у розмірі 64 162,80 грн. за неповернення валютної виручки за ПР №0003212203.
Позивач вважає, що надані консультаційні послуги щодо аналізу і планування проведених медичних візитів, оцінки роботи медичних працівників, а також особливостей просування дитячого харчування у фармацевтичному каналі, отримані позивачем з метою збільшення обсягів реалізації продукції компанії з урахуванням особливостей як власне продукції так і аптек та аптечних мереж як специфічного каналу просування такої продукції на ринку.
Стосовно взаємовідносин із ТОВ “АГЕНТСТВО МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» зазначив, що позивачеві зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 1 778 517 грн. за ППР № 0005442205, а також зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість на суму 355 703 грн. за ППР № 0005422205. Донарахування у відповідних частинах за вказаними ППР пов'язані із тим, що відповідач дійшов висновку про нереальність господарських операцій з ПП “Агентство Маркетингових Досліджень».
При цьому позивач зауважив, що отриманні маркетингові послуги є пов'язаними із господарською діяльністю останнього, оскільки використання отриманої від ПП “Агентство Маркетингових Досліджень» інформації впливає на економічні показники діяльності позивача, що підтверджується фінансовою та податковою звітністю, аналітичними даними щодо зростання обсягів продажів товарів ТМ “NUTRILON», а також Довідкою від 14.04.2021 р. про динаміку обсягів реалізації продукції Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Нутриція Україна» за 2013-2014 рр.
При цьому, позивач зауважує, що головним критерієм економічного ефекту є загальний приріст продажів продукції, що логічно, адже приріст продажів та виторг є головним індикатором ефективності заходів просування продукції.
Стосовно взаємовідносин позивача ТОВ “АЛВІКС» зазначив, що за операціями із ТОВ “АЛВІКС» відповідачем зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 855 242 грн. за ППР № 0005442205 та зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість на суму 171 049 грн. за ППР № 0005422205. Донарахування у відповідних частинах за вказаними ППР пов'язані із тим, що відповідач дійшов висновку про нереальність господарських операцій з ТОВ “АЛВІКС».
Зауважив, що використання отриманих маркетингових послуг впливає на економічні показники діяльності позивача, що підтверджується фінансовою та податковою звітністю, аналітичними даними щодо зростання обсягів продажів товарів, що надані до матеріалів справи.
Наводив також аргументи з приводу посилань відповідача про ненадання розрахунку бонусів та мотиваційних виплат на користь Дистриб'юторів, зокрема зазначив, що до перевірки надавались документи (договори та акти ) щодо бонусів та мотиваційних виплат. Викладений у акті перевірки висновок про наявність порушень стосовно формування податкового кредиту на суму бонусів та мотиваційних виплат зводяться до того, що на думку відповідача такі бонуси та мотиваційні виплати не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Разом з тим, позивач зауважує, що до перевірки надавались документи (договори та акти) щодо бонусів та мотиваційних виплат і виходячи з того, що за ПК України після проведення перевірки нові порушення не можуть встановлюватись, перевірка законності та обґрунтованості спірних податкових повідомлень рішень, при здійсненні виплати бонусів та мотиваційних виплат на користь контрагентів позивача має обмежуватись встановленням наявності об'єкту оподаткування.
Щодо складення деяких документів виключно англійською та необхідності їх офіційного перекладу зазначив, що такі документи не є первинними документами та документами, на підставі яких здійснюється податковий облік. Тобто, вимог законодавства щодо їх обов'язковості чи обов'язковості їх перекладу немає. При цьому позивач вважає, що попри відсутність обов'язку надавати до перевірки документи, які не пов'язані з податковим обліком, останнім такі документи було надано та підтверджують фактичне надання послуг.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних з огляду на наступне.
Заперечуючи проти позову зазначив, про відсутність (ненадання позивачем) належних первинних документів, які підтверджують факт проведення спірних господарських операцій, а також звертав увагу на те, що надані позивачем документи оформлені з порушенням вимог ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Крім того, вважає, що деякі документи (звіти з повною деталізацією наданих послуг) були надані лише до суду, проте під час перевірки таких надано не було, а отже в силу вимог п. 44.6 ст.44 Податкового кодексу України вважається, що такі документи були відсутні у платника податків на час складення податкової звітності.
Зауважив, що в наданих до перевірки договорах по взаємовідносинах з контрагентам, відсутні печатки сторін, не зазначено посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, відсутній особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операціях.
Окремо зверталась увага на взаємовідносини із підприємствами постачальниками послуг ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" та ТОВ "Алвікс", зокрема на те, що позивачем до перевірки не надано документів, які б підтверджували фактичне здійснення маркетингового дослідження та телефонного опитування споживачів, правомірність віднесення вищенаведених послуг до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, оскільки вид діяльності ТОВ "Алвікс" - організація будівництва будівель, кількість працюючих 2-є осіб.
Крім того, позивачем до перевірки не надано документів, які б підтверджували фактичне здійснення маркетингового дослідження та телефонного опитування споживачів, та як наслідок, правомірність віднесення вищезазначених послуг до складу витрат, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування, оскільки стан платника ПП "Агентство Маркетингових Досліджень", вид діяльності (46.90) - неспеціалізована оптова торгівля, кількість працюючих 3-є осіб.
Також зазначив, що перевіркою встановлено, що позивачем нараховувалось та виплачувалось на користь контрагентів бонусні винагороди та мотиваційні виплати за виконання місячних (квартальних) планів закупок, виконання місячних (квартальних планів) продаж, наявність у штаті підприємств покупців ексклюзивних торгових представників, наявність у штаті підприємств покупців ексклюзивних супервайзерів, наявності у штаті підприємств покупців ексклюзивних мерчандайзерів, надання безвідкличної банківської гарантії, на підтвердження яких платником податків надано копії договорів поставки та додаткових угод.
Наголошував на тому, що проаналізувавши зміст договорів та додаткових угод щодо нарахування бонусів (мотиваційних виплат) встановлено, що виплата бонусів (бонусних винагород дистибютору, мотиваційних виплат ) не є постачанням послуг, що в свою чергу не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до вимог податкового законодавства.
Також зверталась увага суду на те, що до перевірки позивачем не надано розрахунків згідно яких можливо було б встановити яким чином розраховувались та виплачувались бонуси та мотиваційні виплати (місячних планів закупівель продукції № 1, місячних планів закупівель продукції №2, місячних планів продаж 1, місячних планів продаж 2), підтвердження щодо наявності у штаті Дистриб'ютора ексклюзивних представників та марчендайзерів, ненадання договорів, угод, контрактів, додатків щодо взаємовідносин з підприємством з ТОВ "Анікс - Вінниця".
Стосовно ненадходження валютних цінностей по імпортним операціям на територію України зазначив, що позивачем надані документи (Договори, Додаткові угоди та Акти виконаних робіт) які не відповідають вимогам первинного документа, оскільки не зазначено посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; відсутні особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, чим порушено п.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.
Окрім того, зазначив що до перевірки не надано жодних документів (актів, звітів, доповнень та ін.) які б давали змогу деталізувати отримані інформаційно - консультаційні послуги від нерезидента з питань організації продажу та постачання на території України.
Щодо порушення порядку декларування валютних цінностей станом на 01.07.2014 року, на 01.10.2014, на 01.01.2015 відповідач зазначив, що при перевірці своєчасності та достовірності декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належить резиденту України і знаходиться за межами України встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 1 ст.9 Декрету КМУ від 19 лютого 1993 року № 15-93 “Про систему валютного регулювання та валютного контролю» із змінами і доповненнями, в частині порушення порядку декларування валютних цінностей станом на 01.07.14 в сумі 868 000,00 рос. руб. та 8943,69 євро, на 01.10.2014 в сумі 2 000 234.00 рос.руб та 20 288.69 євро, на 01.01.2015 в сумі 3 543 734,00 рос.руб. та 32 411.69 євро, відтак фактом порушення на останнього накладено штраф в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ (РУХ СПРАВИ).
1. 19.02.2016 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" - задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 26 травня 2015 року №0003212203, №0003222203 та №0003232203.
Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 28 серпня 2015 року №0005422205, №0005432205 та №0005442205.
2. 31 січня 2017 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року - без змін.
3. 05.03.2021 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві задоволено частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі №826/23914/15 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.05.2015 №0003212203, №0003222203 та від 28.08.2015 №0005422205, №0005432205, №0005442205 скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі №826/23914/15 залишено без змін.
4. 19 березня 2021 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято до провадження справу № 826/23914/15 в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.05.2015 №№ 0003212203, 0003222203, від 28.08.2015 №№ 0005422205, 0005432205, 0005442205. Призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
5. 25 травня 2021 року усною ухвалою суду у підготовчому засіданні судом замінено відповідача Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (04213, м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 58, код ЄДРПОУ 39468697) на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), що відображено в протоколі судового засіданні.
6. 20 січня 2022 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17 лютого 2022 року о 14:00 за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1, блок Б, зал судового засідання № 35.
7. 11 березня 2025 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято адміністративну справу № 826/23914/15 до свого провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 14:00 год. 04.04.2025 року.
6. Ухвалою суду за клопотанням учасників справи, призначено розгляд справи в режимі відеоконференції.
8. Усною ухвалою суду закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду, що відображено в протоколі судового засідання.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові.
2. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1.Відповідачем у період із 10 березня по 06 квітня 2015 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 28 квітня 2015 року складено акт №369/26-54-22-05-10/31810359 про результати документальної виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період із 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року (далі - акт перевірки), згідно з висновками якого, з урахуванням результатів розгляду заперечень позивача на акт перевірки, позивачем:
- завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2014 рік у розмірі 8138184,00 грн., чим зокрема, порушено пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин);
- занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ), що підлягає нарахуванню до сплати у бюджет у загальному розмірі 3661429,00 грн. та завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з ПДВ за грудень 2014 року у розмірі 791745,00 грн. чим, зокрема, порушено п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України;
- занижено податок на доходи нерезидента, отримані з джерелом їх походження з України, за 2014 рік у розмірі 201074,00 грн.;
- порушено ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що виявилося у ненадходженні валютних цінностей у розмірі 3554234,00 російських рублів та 32411,69 Євро по імпортним операціям з нерезидентами.
2. На підставі акту перевірки, з урахуванням рішення про результати розгляду заперечень на акт перевірки, 26 травня 2015 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0003152205, №0003162205, №0003172205;
- №0003212203, яким позивачу, за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 619626,11 грн.;
- №0003222203, яким позивачу, за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн.;
- №0003232203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 201074,00 грн. за основним платежем та у розмірі 50268,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
3.За результатами адміністративного (досудового) оскарження, податкові повідомлення-рішення №0003152205, №0003162205, №0003172205 скасовані в частинах, а оскаржувані рішення №0003212203, №0003222203 та №0003232203 - залишені без змін.
4.З урахуванням викладеного, 28 серпня 2015 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення:
- №0005422205, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 786375,00 грн.;
- №0005432205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3248934,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1624467,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №0005442205, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6048853,00 грн.
За результатами адміністративного (досудового) оскарження, вказані оскаржувані рішення залишені без змін.
5. Також судом встановлено, що в ході спірних правовідносин проведено експертно-економічне дослідження, за результатами якого експертно-дослідною службою України складено висновок експерта №6/11/2015 від 13 листопада 2015 року (далі - висновок експерта, експертне дослідження).
За результатами проведеного експертного дослідження встановлено, що:
- висновки, викладені в акті перевірки, щодо завищення від'ємного значення не відповідають дійсності, при проведені розрахунків відповідачем допущено арифметичну помилку в частині визначення суми витрат;
- позивачем документально обґрунтовано витрати при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6047817,26 грн. по взаємовідносинам із контрагентами De Schutter Neroc (Бельгія), Danone SA (Франція), ООО "Нутриция" (Російська Федерація), Bialim Belgique SA (Бельгія), ООО "Консультационний центр Меркурий" (Російська Федерація), ТОВ "Алвікс" та ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" за 2014 рік;
- документально не підтверджуються заниження ПДВ у розмірі 3248934,00 грн. та завищення суми від'ємного значення з ПДВ у розмірі 786375,00 грн.
6. Судом також дослідженні наступні первинні документи позивача, щодо господарських операцій із ТОВ "Квазар", ТОВ "Міт" ЛТД, ТОВ "Торгівельний дім "Слобожанка", ПП "Доброслав", ТОВ "Юніфуд", ТОВ "Домінік 777", ТОВ "Парк Інвест", ТОВ "Спринтер", ТОВ "Спринтер-Донецьк", ТОВ "Анікс-Вінниця", ТОВ "Анікс-Черкаси", ТОВ "Маркет-Трейд" зокрема: договору з додатками ТОВ "Домінік 777" від 04 лютого 2013 року, договору з додатками ТОВ "Парк Інвест" від 01 червня 2014 року, договору з додатками ТОВ "ТД "Слобожанка" від 01 травня 2012 року, договору з додатками ТОВ "Квазар" від 01 травня 2012 року, договору з додатками ТОВ "МІТ" ЛТД від 01 травня 2012 року, договору з додатками ПП "Доброслав" від 01 травня 2012 року, договору з додатками ТОВ "Юніфуд" від 01 травня 2012 року, договору з додатками ТОВ "Спринтер" від 10 вересня 2013 року, договору з додатками ТОВ "Спринтер-Донецьк" від 11 грудня 2012 року, договору з додатками ТОВ "Анікс-Чернігів" від 01 травня 2012 року, договору з додатками ТОВ "Анікс-Вінниця" від 23 вересня 2013 року, договору з додатками ТОВ "Анікс-Черкаси" від 01 травня 2012 року, договору з додатками ТОВ "Маркет - Трейд" від 01 травня 2012 року, акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Домінік 777" від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Домінік 777" від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 31 серпня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Маркет-Трейд" від 13 жовтня 2014 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 31 жовтня 2014 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 29 серпня 2014 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД" Слобожанка " від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Міт" ЛТД " від 31 жовтня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Квазар" від 31 жовтня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 31 жовтня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 31 жовтня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер-Донецьк" від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Міт" ЛТД від 2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД "Слобожанка" від 29 серпня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Вінниця" від 31 серпня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер-Донецьк" від 31 серпня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер-Донецьк" від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 30 вересня 2014 року , акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Квазар" від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Вінниця" від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Парк Інвест" від 11 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Вінниця" від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер-Донецьк" від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД "Слобожанка" від 30 вересня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД "Слобожанка" від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Квазар" від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Домінік 777" від 31 липня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Домінік 777" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 31 травня 2014 року , акту надання послуг ТОВ "Домінік 777" від 31 березня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер-Донецьк" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД "Слобожанка" від 27 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Вінниця" від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Міт ЛТД" від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Квазар" від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 30 червня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Вінниця" від 31 травня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД "Слобожанка" від 30 травня 2014 року , акту надання послуг ТОВ "Домінік 777" від 31 травня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 31 травня 2014 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 30 травня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер" від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Вінниця" від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Квазар" від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер" від 30 квітня 2014 року , акту надання послуг ТОВ "Домінік 777" від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Міт ЛТД" від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД "Слобожанка" від 22 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД "Слобожанка" від 30 квітня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 31 березня 2014 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 31 березня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Міт ЛТД" від 31 березня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Квазар" від 31 березня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Вінниця" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Міт ЛТД" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД "Слобожанка" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Квазар" від 28 лютого 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Домінік 777" від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Юніфуд" від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Вінниця" від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер-Донецьк" від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер" від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "ТД "Слобожанка" від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Міт ЛТД" від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Квазар" від 31 січня 2014 року, акту надання послуг ТОВ "Домінік 777" від 31.12.2013 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Черкаси" від 31 грудня 2013 року, акту надання послуг ТОВ "Міт ЛТД" від 31 грудня 2013 року, акту надання послуг ТОВ "Квазар" від 31 грудня 2013 року, акту надання послуг ТОВ "ТД" Слобожанка" від 30 грудня 2013 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер" від 31 грудня 2013 року, акту надання послуг ПП "Доброслав" від 30 грудня 13 року, акту надання послуг ТОВ "Спринтер-Донецьк" від 31 грудня 2013 року, акту надання послуг ТОВ "Анікс-Вінниця" від 31 грудня 2013 року.
З наступними компаніями: ТОВ "Алвікс" та ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" копії: договору з додатками ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" від 04 лютого 2013 року, договору з додатками ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" від 01 січня 2014 року, податкової накладної від 24 грудня 2013 року, податкової накладної від 28 січня 2014 року, податкової накладної від 16 січня 2014 року, податкової накладної від 31 грудня 13 року, податкової накладної від 11 лютого 2014 року, податкової накладної від 27 лютого 2014 року, податкової накладної від 20 березня 2014 року, податкової накладної від 31 березня 2014 року, податкової накладної від 24 квітня 2014 року, податкової накладної від 28 травня 2014 року, податкової накладної від 31 липня 2014 року, податкової накладної від 30 травня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" від 30 квітня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" від 31 липня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" від 31 травня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" від 31 березня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" від 31 лютого 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" від 31 січня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ПП "Агентство Маркетингових Досліджень" від 01 грудня 2013 року, договору з додатками ТОВ "Алвікс" від 01 серпня 2014 року, податкової накладної ТОВ "Алвікс" від 30 вересня 2014 року, податкової накладної ТОВ "Алвікс" від 31 серпня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ТОВ "Алвікс" від 30 вересня 2014 року, акту здачі-прийняття виконаних робіт з додатками та звітом ТОВ "Алвікс" від 31 серпня 2014 року.
7. Також судом в ході розгляду справи досліджено: звіти про проведені маркетингові дослідження (відповідної територіальної одиниці (області) контрагентами позивача, стосовно - проведення кількісного маркетингового дослідження у форматі польового анкетування (відкриті питання), телефонного опитування респондентів, визначення відносної динаміки продажу продукції у торговельній мережі, визначення об'єму продаж, тощо. Також в матеріалах справи наявні фото-таблиці із зображенням осіб жіночої та чоловічої статі - які згідно наданих в ході судового розгляду справи пояснень представника позивача свідчать про проведені круглі столи та конференції з питань господарської діяльності.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1.Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
2. Як зазначалось вище, 05.03.2021 року постановою Верховного Суду постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі №826/23914/15 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.05.2015 №0003212203, №0003222203 та від 28.08.2015 №0005422205, №0005432205, №0005442205 скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд (окрім іншого) зазначив, що під час нового розгляду справи суду слід встановити обставини пов'язані з належністю, допустимістю та достовірністю доказів, надати оцінку таким обставинам в контексті вимог ст. 46 Податкового кодексу України, дослідити письмові докази та встановити чи містять документи інформацію стосовно змісту наданих послуг (робіт), опис виконаних завдань, чи розкривають зміст послуг, що обумовлений конкретним договором, яким чином формувалась вартість таких послуг, чи підтверджується безпосередній зв'язок таких послуг з господарською діяльністю позивача, тощо.
Зверталась увага на те, що судом під час розгляду справи не встановлювались обставини справи та не досліджувались докази в частині посилань контролюючого органу щодо не декларування (нарахування податкових зобов'язань) позивачем за фактом списання товару у 2014 році на суму 2 089 331 грн.
Разом з тим, судом в ході даного розгляду справи встановлено, що зазначена сума не входить в предмет доказування, оскільки зобов'язання стосовно такої суми не включено до спірних податкових повідомлень рішень, що власне підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося учасниками справи в судовому засіданні. Зокрема, представником відповідача зазначалось, що в касаційній скарзі помилково наведено аргументи стосовно вказаної суми.
Надаючи оцінку у визначеній частині спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
3. Підпункт 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 визначає що маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
Пунктом 44.1 статті 44 передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно пункту 44.3 статті 44 платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Відповідно до пункту 44.6 статті 44 у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 визначено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Згідно підпунктом 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.
Пункт 137.1 статті 137 передбачає, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.
Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу ( Пункт 138.2 статті 138.).
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 передбачено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації ( Пункт 140.2 статті 140.).
Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті; г) фрахт та доходи від інжинірингу; ґ) лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди; д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента; е) прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу; є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів; и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї); ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів; й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/нкт 160.1 статті 160.)
Згідно пункту 186.3 статті 186 місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць); б) рекламні послуги; в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем; г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця; ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів; д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж; е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення; є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті; ж) надання транспортно-експедиторських послуг.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Пунктом 198.1 статті 198 передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема: з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду ( Пункт 198.2 статті 198.).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (Пункт 198.3 статті 198).
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пункт 198.6 статті 198 Кодексу визначає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
4. Відповідно до статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частина 1 статті 9 цього Закону визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частина 2 статті 9 Закону визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
5. Згідно статті 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин): імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Стаття 4 Закону передбачає, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
6. Згідно пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників (Пункт 2.15.).
7. Проаналізувавши наведені вище норми податкового законодавства, суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єктів оподаткування податком на додану вартість, податком на прибуток, з урахуванням відповідних витрат, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
На підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених відповідними первинними документами.
Платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Первинні документи мають містити обов'язкові реквізити, що визначені законодавством.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання вищевказаних документів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.
Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Платник податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки не позбавлений права надання таких і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.
У разі ж якщо до закінчення перевірки або у вказаний вище термін платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
8. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Разом з тим, маркетингові послуги, як і послуги з консультування, мерчандайзинга (просування товарів), інформаційні послуги належать до безтоварних операцій і за своєю суттю є витратами на збут. Для формування витрат та податкового кредиту за операціями з отримання таких послуг необхідною умовою, яка надає таке право суб'єкту господарювання є доведення безпосереднього зв'язку таких операцій з господарською діяльністю платника податків та підтвердження їх (операцій) належними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, які б засвідчували факт здійснення господарської операції.
Підтвердженням зв'язку витрат, зокрема, на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб'єкта господарювання можуть бути наказ по підприємству про необхідність проведення таких маркетингових досліджень, час проведення, територію, межі тощо, договір на проведення маркетингових досліджень, із зазначенням виду маркетингових досліджень, мету їх проведення тощо. У підтвердження фактичного отримання маркетингових послуг можуть бути надані акт приймання-передачі послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послуг, звіт про проведення маркетингових досліджень, у якому мають бути викладені результати таких досліджень і надані рекомендації замовнику. Розділ акта приймання-передачі послуг, у якому викладено суть господарської операції, має за змістом відповідати даним договору на надання маркетингових послуг і даним звіту про проведені маркетингові дослідження. Крім того, в актах виконаних робіт має бути конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також зазначено, у чому виражено їх результат.
У звіті про проведення маркетингових досліджень повинна міститися інформація наприклад: про аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на оптовому та роздрібному ринках продажу і оцінку рівня конкуренції, основні тенденції розвитку ринку, динаміку зміни цін, асортимент продукції (товару), політику ціноутворення, аналіз імпорту й експорту продукції (товарів) та їх вплив на ринок, потенційних споживачів і кількісні показники (місткість ринку) планованого продажу, прогнозний план продажу, оцінку ризиків, фінансовий план, аналіз ефективності проекту, прогнозний рівень рентабельності, термін окупності проекту, висновки та рекомендації за результатами проведеного дослідження. З огляду на вищенаведене, маркетингові дослідження мають являти собою: створення конкретної програми, враховуючи існуючу ситуацію на ринку, користь (ефект), яку отримує підприємство внаслідок реалізації результатів та бути підтверджені документально. Лише при дотриманні вищезазначених умов платники податку мають право віднести витрати на маркетингові послуги до складу валових витрат.
Вищевказане стосується й інших послуг, зокрема з консультування, мерчандайзинга (просування товарів), інформаційних послуг, тобто відносно тих послуг, які належать до безтоварних операцій.
9. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
У разі порушення встановлених строків до платника податків застосовується відповідальність у вигляді пені в визначеному розмірі, а саме 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті за кожний день прострочення.
10. Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині правомірності формування податкового обліку за господарськими операціями з De Schutter Neroc (Бельгія), Bialim Belgique SA (Франція), Danone SA (Франція), ООО “Нутриція» (Російська Федерація), ООО “Консультационний центр Меркурий» (Російська Федерація), ПП “Агентство Маркетингових Досліджень», ТОВ “Алвікс», щодо надання та отримання робіт, маркетингових послуг, інформаційно - консультаційних послуг, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом в ході розгляду справи, позивач відніс на витрати та сформував податковий кредит за операціями щодо надання та отримання робіт, маркетингових послуг, інформаційно - консультаційних послуг, в результаті взаємовідносин з наведеними вище контрагентами, оскільки на його думку такі є реальними та підтверджуються первинними документами, які повністю відповідають вимогам статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року.
Разом з тим, дослідивши матеріли справи в контексті встановлених обставин в справі, суд дійшов висновку, що позивачем неправомірно здійснено формування податкового обліку за операціями з отримання консультаційних, інформаційних, маркетингових послуг, оскільки останнім було надано документи, які змістовно містять інформацію про проведені роботи і їх вартість, однак такі документи за суттю не підтверджують їх фактичне виконання та зв'язок отриманих послуг з господарською діяльністю позивача.
При цьому, суд зазначає, що надані акти приймання-передачі послуг нематеріального характеру (маркетингових, інформаційних, консультаційних послуг) та звіти про виконання робіт, надання послуг, фактично є ідентичними, не містять чіткої інформації стосовно обсягу наданих послуг, детального опису виконаних завдань, не розкривають змісту послуг, якісних характеристик, конкретного персонального підходу до виконання завдань та обґрунтувань формування вартості таких послуг відповідно до договірних правовідносин. Також в документах відсутня деталізація конкретно наданої послуги, а надані звіти, які змістовно складаються з графіків, діаграм, гістограм не дають змоги пов'язати такі з виконанням певних видів робіт чи надання послуг та з безпосередньою господарською діяльністю. Крім того, позивачем не надано документів, які б підтверджували фактичне здійснення відповідних досліджень, опитувань, осіб які були задіяні, розрахунку вартості послуг, та інше.
11. Суд також зауважує, що враховуючи те, що маркетингові, інформаційні, консультаційні послуги належать до безтоварних операцій і за своєю суттю є витратами на збут, відтак встановлення і оцінка вказаних обставин є визначальними для спірних правовідносин вказаної категорії.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позивачем документовано придбання послуг, які формально підтверджують зв'язок таких послуг з господарською діяльністю позивача, однак такі послуги в причинному зв'язку не мали безпосереднього впливу на господарську діяльність позивача. Іншими словами, позивачем не доведено в межах цієї справи наявність економічного ефекту від таких послуг.
12. Крім того, суд відхиляє доводи позивача про те, що товариством досягнутого зростання обсягів продажу продукції протягом 2014 року, а також позитивної динаміки збільшення часток на ринку дитячого харчування, оскільки такі висновки як зазначено вище в причинному зв'язку не пов'язані з наданими послугами. На думку суду, збільшення часток на ринку дитячого харчування та зростання обсягів продажу, у випадку позивача свідчить про звичну господарську діяльність і досягнення ділової мети.
13. Слід зазначити в контексті наведеного і те, що суд відхиляє аргументи відповідача в частині того, що в наданих до перевірки договорах по взаємовідносинах з контрагентами, відсутні печатки сторін, не зазначено посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, відсутній особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операціях чи такі зовсім не надані - оскільки такі спростовуються матеріалами справи. Разом з тим, суд наголошує, що хоч такі документи і надані, однак вони не підтверджують безпосередній зв'язок послуг з господарською діяльністю позивача та наявність економічного ефекту від наданих послуг, що є ключовим під час віднесення таких послуг до витрат товариства та правомірності формування податкового кредиту.
14. Щодо правовідносин позивача з контрагентами ТОВ “Квазар», ТОВ “Міт» ЛТД, ТОВ “Торгівельний дім “Слобожанка», ПП “Доброслав», ТОВ “Юніфуд», ТОВ “Домінік 777», ТОВ “Парк Інвест», ТОВ “Спринтер», ТОВ “Спринтер-Донецьк», ТОВ “Анікс-Вінниця», ТОВ “Анікс-Черкаси», ТОВ “Маркет-Трейд», та аргументів про те, що такі є реальними та підтверджуються первинними документами, щодо нарахування позивачем бонусів і мотиваційних виплат дистриб'юторам, які здійснювались за кожен місяць на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за встановлених умов, а відтак такі операції класифікуються як постачання послуг та в свою чергу є об'єктом оподаткування ПДВ, суд зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем не надано як під час перевірки так і під час розгляду справи в суді, розрахунків, згідно яких можливо встановити яким чином розраховувались та виплачувались бонуси та мотиваційні виплати, зокрема не надано місячних планів закупівель продукції, місячних планів продаж, тощо. Правочини, які укладені з контрагентами містять різне відсоткове значення таких виплат, які згідно наданих пояснень в судовому засіданні сформовані довільно, тобто «випадково» для кожного контрагента індивідуально без будь-яких пояснень формування таких витрат.
Варто зауважити, що з актів надання послуг, які долучені позивачем до матеріалів справи фактично неможливо встановити зазначених обставин, проте такі є обов'язковими при вирішенні справи, оскільки мають безпосереднє відношення до формування сум мотиваційних виплат та бонусів, а відтак і до формування сум податкового кредиту за такими операціями.
Суд також звертає увагу на те, що позивачем не надано до перевірки, частини первинних документів, які витребовував контролюючий орган у позивача під час перевірки.
Приписи статті 44 Податкового кодексу України визначають обов'язок платника податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та податкових зобов'язань, а також визначають наслідки недотримання вимог щодо наявності та надання до контролюючого органу під час перевірки первинних документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Хоча вказані норми є матеріально - правовими, однак для застосування стандартів доказування при розгляді адміністративних спорів, які виникають за наслідками проведених перевірок, такі фактично впливають на визначення властивостей доказів, а саме які докази можуть вважатись допустимими.
Відтак, передумовою застосування приписів процесуального закону щодо доказування в адміністративних справах по розгляду податкових спорів необхідною умовою, якщо на цьому наполягають сторони, є перевірка на дотримання норм матеріального закону, якою є, зокрема, стаття 44 Податкового кодексу України, від чого залежатиме оцінка доказів на їх допустимість для доведення фактів, що є предметом доказування.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем порушено приписи матеріального закону, зокрема статті 44 Податкового кодексу України. Зокрема, як вбачається з акту перевірки, та на чому наголошував відповідач в ході розгляду справи, однією з підстав для висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства слугувало, зокрема і те, що позивачем під час перевірки не було надано первинних документів (звіти, акти, заявки, додатки, тощо), які свідчать про факт вчинення господарських операцій з контрагентами.
15. Щодо податкових повідомлень - рішень 26.05.2015 №0003212203, №0003222203, які прийняті контролюючим органом у зв'язку з порушення позивачем ст.2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що виявилося у ненадходженні валютних цінностей, а також п. 1 ст. 9 Декрету КМК “Про систему валютного регулювання та валютного контролю», суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту перевірки, порушення позивачем вказаних норм за договорами з контрагентами ООО “Нутриция», ООО “Консультационний центр Меркурий», De Schutter Neroc (Бельгія), Bialim Belgique SA (Франція) мотивовано ненаданням позивачем підтверджуючих документів (акти, звіти про виконані роботи, заявки замовника, додатки з зазначенням вартості та термінів виконання). В свою чергу, надані Товариством документи не містять обов'язкових реквізитів, які передбачені законодавством, відповідно контролюючий орган дійшов висновку про неотримання позивачем послуг від вказаних нерезидентів, в тому числі і в межах 180 календарних днів з моменту здійснення авансових платежів на користь вказаних нерезидентів.
Тобто, фактично висновок про наявність чи відсутність в діях позивача правопорушень передбачених Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та Декрету КМК “Про систему валютного регулювання та валютного контролю», залежить від встановлення обставин про які йшлося вище, а саме надання позивачем первинних документів, з урахуванням вимог ст. 44 Податкового кодексу України, аналізу відносно того, чи містять документи інформацію стосовно змісту наданих послуг (робіт), опис виконаних завдань, чи розкривають змісту послуг, що обумовлений конкретним договором, яким чином формувалась вартість таких послуг, чи підтверджується безпосередній зв'язку таких послуг з господарською діяльністю позивача, наявність економічного ефекту від таких послуг.
З огляду на те, що суд в ході розгляду справи встановив, що подані позивачем документи не містять інформацію стосовно змісту наданих послуг (робіт), опис виконаних завдань, не розкривають змісту послуг, що обумовлений конкретним договором, не встановлено яким чином формувалась вартість таких послуг, а також не підтверджується безпосередній зв'язок таких послуг з господарською діяльністю позивача, наявність економічного ефекту від таких послуг - відтак і доводи відповідача в зазначеній частині є обґрунтованими, а податкові повідомлення рішення правомірними.
16. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).
17. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
18. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб'єкта владних повноважень судового збору.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" до Головного управління ДПС у м. Києві - відмовити повністю.
2. Розподіл судових витрат не здійснюється.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне судове рішення складено 20 серпня 2025 р.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" (вул. Вікентія Хвойки 18/14, корп. 2, м.Київ 80, 04080, код ЄДРПОУ: 31810359);
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ: 44116011).
Суддя О.В. Боднарюк