Справа № 560/13363/25
20 серпня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області , Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області і Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому просить
визнати дії протиправними та зобов'язання вчинити дії, які вчинені не уповноваженою особою до наказу від 23.05.2018 №259, ОСОБА_2 відносно до положення про Шепетівський районний сектор Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, затвердженого Наказом ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 13.05.2016 та Наказом ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 02.01.2019 №2, який завірений та затверджений належним чином і підписано новими особами де зазначено, що сектор очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади начальником Головного управління за погодженням з ДСНС України, не було звільнено зі служби ДСНС України через відсутності наказу Голови ДСНС України та його погодження, який не уповноважений вчиняти такі дії в супереч чинному законодавству України, та який перебуває на службі ДСНС Україна по сьогодення.
Ухвалою від 04.08.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали суду від 04.08.2025 позивач заяву, в якій уточнив позовні вимоги. Зокрема, позивач просить
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області "Про звільнення особи начальницького складу" № 259 від 23.05.2018 в частині звільнення із служби цивільного захисту та виключення з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій,
поновити на службі цивільного захисту з 23.05.2018 та допустити до негайного його виконання та
стягнути з ГУ ДСНС України у Хмельницькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.05.2018 по день фактичного поновлення на службі цивільного захисту.
Крім того, долучив квитанцію про сплату судового збору. У заяві просить визнати поважними причини пропуску звернення до суду, оскільки усвідомлюючи протиправність вказаного наказу, позивачем вчинялось ряд дій на здобуття належних та допустимих доказів з метою звернення до суду з часу винесення вказаного наказу, однак беззаперечний доказ, який став фактично підставою позову здобуто лише 15.07.2025 - лист від 30.06.20205 за №28-15427/281-1 про відсутність відповідних матеріалів погодження звільнення з ДСНС. Тому в межах місячного строку з моменту, як позивачу стало відомо про зазначене в листі, 28.07.2025. Стверджує, що відповідачем має бути Державна служба України з надзвичайних ситуацій, адже поновлення на посаді передбачає включення до кадрового складу Державної служби України надзвичайних ситуацій. Наказ про звільнення повинен був погоджений з Державною службою України з надзвичайних ситуацій. Посада, яку обіймав входить до номенклатури посад, призначення і звільнення з яких відбувається за погодженням з Державною службою надзвичайних ситуацій України. Просить відкрити провадження у справі.
Вирішуючи подану заяву суд враховує таке.
Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує наказ про звільнення від 23.05.2018 №259, однак до суду звернувся 28.07.2025.
Дотримання строків звернення до суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого ці правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Однак суд враховує, що позивач у межах адміністративної справи №560/20682/23 оскаржував правомірність наказу від 23.05.2018 №259.
Відтак, посилання позивача на отримання листа від 30.06.2025 з якого дізнався про протиправність в частині звільнення із служби цивільного захисту та виключення з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, не змінює факту, коли позивача загалом дізнався про спірний наказ та його зміст.
Подана позивачем заява не усуває недоліки позовної заяви, оскільки не містить причин пропуску звернення до суду.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики чи інше. При цьому не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Позивач не надав належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навів поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
За змістом частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви, які можуть бути усунені шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення.
Керуючись статтями 121, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
визнати неповажними причини пропуску звернення до суду ОСОБА_1 , зазначені ним у заяві про усунення недоліків позовної заяви.
Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя О.К. Ковальчук