Справа № 560/13542/25
20 серпня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільської міської ради про визнання незаконним та скасування пункту,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Кам'янець-Подільської міської ради, в якому просить
визнати незаконним та скасувати пункт 1 рішення Кам'янець-Подільської міської ради VII скликання шістдесят третьої сесії "Про затвердження реєстру майна комунальної власності територіальної громади міста Кам'янця-Подільського" та
встановити юридичний факт відсутності права власності на археологічну пам'ятку - руїни заглибленої частини житла XVII-XVIII ст., кам'яний підвал і фундаменти XIX ст., господарські ями І половини XX, які розташовані за адресою: м. Кам'янець- Подільський, вул. Пятницька, 12.
Ухвалами від 08.08.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про встановлення юридичного факту відсутності права власності на археологічну пам'ятку - руїни заглибленої частини житла XVII-XVIII ст., кам'яний підвал і фундаменти XIX ст., господарські ями І половини XX, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали суду від 08.08.2025 позивачка подала заяву, у якій зазначає, що про порушення свого права дізналась випадково, 17.02.2025, коли одержала довідку з відомостями Реєстру нерухомого майна, прав та їх обтяжень та листа ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, з яких вбачалось, що відповідач - Кам'янець-Подільська міська рада не є власником земельної ділянки та нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Пятницька, 12 та, яке є предметом спірних правовідносин. До цього часу виходила із презумпції правомірності дій державного органу, яка передбачає, що вимоги особи, яка взаємодіє з державою, вважаються правомірними, доки інше не буде доведено в судовому порядку, а сумніви щодо правомірності тлумачаться на користь особи. Рішення відповідача, яке є предметом даного оскарження не є актом індивідуальної дії, тому його надіслання мені не є обов'язком міської ради. Крім того, рішення відповідача не є нормативно-правовим актом, а відтак на опублікування цього рішення обов'язок міської ради не розповсюджується. Тому строк, коли могла дізнатися про порушення прав відраховується не з дня прийняття оспорюваного рішення, позаяк спірні правовідносини виникли набагато пізніше вказаної дати. Зазначає, що, як особа-підприємець, яка добросовісно та розумно поставилася до виконання своїх обов'язків інвестора будівництва, не була безпосереднім учасником прийняття рішення Кам'янець-Подільською міською радою про затвердження реєстрів власників майна, не мала необхідності, а головне обов'язку ознайомлення з оскаржуваним актом органу місцевого самоврядування. Фактичний наслідок спірного рішення полягає у неможливості, у зв'язку з наявністю такого акту суб'єкта владних повноважень, набути право власності на нерухоме майно та/або відшкодувати вартість понесених збитків, оскільки позов можу пред'явити лише власнику майна, яким не може бути Кам'янець-Подільська міська рада згідно рішення від 06.11.2018 №4/63, а тому про порушення своїх прав стало відомо на стадії підготовки позовної заяви до Господарського суду про визнання права власності на майно та відшкодування понесених збитків, тобто у лютому-березні 2025 року. Просить відкрити провадження у справі.
Вирішуючи заяву, суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством встановлений шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим, поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Подана позивачкою заява не усуває недоліки позовної заяви, оскільки не містить причин пропуску звернення до суду.
Реалізація позивачкою права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики чи інше. При цьому не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивачки.
Позивачка не надала належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навела поважних обставин, які не залежали від її волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
За змістом частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви, які можуть бути усунені шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення.
Керуючись статтями 121, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
продовжити позивачці процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя О.К. Ковальчук