Справа № 640/20307/20
іменем України
19 серпня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визнання протиправною дію,
ОСОБА_1 звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив визнати протиправними дії Департаменту земельних ресурсів ВО КМР (КМДА), а саме працівників приймальні Київради з земельних питань, яка фізично знаходиться в адмінбудівлі Департаменту, які полягають у відмові прийняти документи (клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) у адвоката Калька Дмитра Олексійовича як представника позивача.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що представник позивача звернувся до приймальні Київської міської ради із земельних питань з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Однак, працівниками приймальні Київської міської ради з земельних питань в особі заступника директора Департаменту земельних ресурсів надана відмова у прийнятті документів в адвоката Калька Д.О., оскільки рада адвокатів міста Києва свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 6075 від 26.04.2018 на підставі рішення Рада адвокатів міста Києва № 10 від 12.04.2018 та посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.04.2018 не видавала, що є підставою вважати, що в такої особи немає представницьких повноважень та статусу адвоката. Вважає що відповідач протиправно відмовив у прийнятті клопотання, адже долучені документи підтверджували його повноваження адвоката. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 04.09.2020 Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав до суду відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та має переслідувати легітимну мету, а обов'язковою умовою задоволення позовних вимог є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів діями суб'єкта владних повноважень. Однак, з позовної заяви відомо, що позивачем оскаржується порушення права його адвоката під час здійснення ним адвокатських повноважень. Стверджує, що пунктами 1.3 та 2.1 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №241/2463 передбачено, що клопотання (заяви), передбачені цим Порядком, подаються до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань та зацікавлена особа звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або заявою на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Водночас, вказаний Порядок не передбачає та не визначає яким саме способом зацікавлена особа зобов'язана звернутися до приймальні Київської міської ради з земельних питань. Тому, під зверненням особи до приймальні Київради з земельних питань та подачі відповідних документів слід розуміти таке: звернення особисто, направлення документів засобами поштового зв'язку за допомогою послуг ПАТ "Укрпошта", подання документів через скриньку, що розміщена в холі приміщення Департаменту тощо. проте, позивач до приймальні Київради з земельних питань не звертався та документи не подавав, а відтак, на момент звернення до суду його права Департаментом не порушені, крім того, до позовної заяви не додані докази, в розумінні статті 73 КАС України, які підтверджують порушення прав позивача або його представника. Разом з тим, зміст позовної заяви зводиться до описання процедури набуття ОСОБА_2 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Таким чином, спірні правовідносини не пов'язані із захистом права позивача, а виникли між ОСОБА_2 та Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що позивач не зобов'язаний самостійно (власноруч) звертатись до приймальні Київради з земельних питань з метою подання відповідних документів (клопотань) для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі Порядку. Крім того, не прийняття Департаментом документів у адвоката Калька Д.О. порушили права не останнього, а безпосередньо права ОСОБА_1 щодо можливості отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, з огляду на той факт, що адвокат діяв в інтересах клієнта, а не з власної ініціативи. Вищезазначене доводить факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача Департаментом земельних ресурсів.
Ухвалою від 14.03.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв до свого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання обґрунтування порушеного права позивача у спірних правовідносинах.
Ухвалою від 21.03.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд продовжив розгляд справи.
Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав до суду відзив на позовну заяву, зміст якого аналогічний первісному.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 та адвокат Калька Д.О 16.12.1919 уклали договір про надання правової (правничої ) допомоги, яким, зокрема, позивач надав адвокату повноваження щодо підписання та подачі від імені та в інтересах позивача усіх необхідних документів (серед іншого, заяв, позовних заяв, запитів, тощо).
14.01.2020 ОСОБА_2 вернувся до приймальні Київської міської ради із земельних питань з проханням прийняти до розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Заступник директора Департаменту земельних ресурсів відмовив адвокату у прийнятті документів позивача, посилаючись на лист Ради адвокатів міста Києва від 09.12.2019 №871, відповідно до якого Рада адвокатів міста Києва свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 6075 від 26.04.2018 на підставі рішення Рада адвокатів міста Києва № 10 від 12.04.2018 та посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.04.2018 не видавала. Факт відмови відповідачем не заперечується.
Вважаючи протиправною відмову відповідача прийняти від адвоката Калька Д. О клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами першою і другою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай безпосередніх індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Порушення прав та інтересів слід відрізняти від порушень закону. Підставою звернення до суду є протиправні рішення (дії чи бездіяльність), які порушують права (свободи чи інтереси) конкретної особи. Саме лише порушення закону, яке не призводить до порушення прав особи, не дає підстав для задоволення позову такої особи. Позови "в інтересах законності" не мають на меті захист порушених суб'єктивних прав, а тому в таких справах не може бути реалізовано завдання адміністративного судочинства.
Конституційний Суд України у підпункті 3.6 пункту 3 Рішення від 01 грудня 2004 року N 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес)) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст. У вказаній справі Конституційний Суд України виснував, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - це, зокрема, особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.
У позовній заяві позивач оскаржує дії відповідача щодо відмови його представнику - адвокату Кальку Д.О. у прийнятті заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою земельної ділянки, мотивованої відсутністю у Калька Д.О. відповідних повноважень.
Позивач у поданих до суду письмових заявах не заперечує той факт, що єдиною підставою для звернення до суду з цим позовом є відмова відповідача від прийняття від адвоката Калька Д.О. заяви позивача щодо вирішення земельного питання.
Обгрунтовуючи обраний спосіб захисту позивач не зазначає, які саме його законні права та охоронювані законом інтереси порушені відповідачем в результаті відмови адвокату Кальку Д.О як представнику позивача у прийнятті заяви позивача.
Натомість, самі по собі можливі порушення відповідачем прав адвоката під час здійснення ним повноважень щодо подачі заяви, наданих позивачем, не можуть бути доказом порушення прав позивача на звернення з заявою про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою земельної ділянки,
Водночас суд враховує, що пунктами 1.3 та 2.1 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №241/2463, чинного на час існування спірних правовідносин, передбачено, що клопотання (заяви), передбачені цим Порядком, подаються до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань та зацікавлена особа звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або заявою на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Цим Порядком не передбачений спосіб, у який зацікавлена особа зобов'язана подати до приймальні Київської міської ради відповідну заяву з земельних питань.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що така заява може бути подана до приймальні Київради з земельних питань як особисто, так і шляхом направлення документів засобами поштового зв'язку, або подання документів через скриньку, що розміщена в холі приміщення Департаменту тощо.
Позивач не надав докази відмови відповідача у прийнятті від позивача заяви про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою земельної ділянки, або створення позивачу перешкод щодо подачі такої заяви у зазначений вище спосіб. відповідачем у подачі такої або створення позивачу перешкод у існування перешкод щодо подання відповідачем заяви у спосіб.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Європейський суд з прав людини у пункті 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» зазначив, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
В процесі судового розгляду позивач не надав суду докази порушення його прав в результаті відмови відповідача адвокату Кальку Д.О. у прийнятті заяви позивача, мотивованої відсутністю відповідних повідних документів, які підтверджують статус Кальки О.О. як адвоката.
Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, які полягають у відмові прийняти документи (клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) у адвоката Калька Дмитра Олексійовича як представника позивача, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1
Відповідач:Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 32А,м. Київ,01001 26199097)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук