Справа № 560/9659/25
іменем України
20 серпня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства "ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ СЕРЦЕВО-СУДИННИЙ ЦЕНТР" про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства "ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ СЕРЦЕВО-СУДИННИЙ ЦЕНТР" про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що оскаржуване рішення відповідача є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на підставі медичних діагнозів його хвороб мала бути встановлена II група інвалідності.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник відповідача подав в суд відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просить відмовити.
Позивач подав в суд відповідь на відзив в якому докази наведенні у відзиві на позов заперечив, позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, при вирішенні спору враховує таке.
ОСОБА_1 був направлений на оцінювання повсякденного функціонування особи до КНП «ХОССЦ» на підставі направлення, виданого 29.04.2025 лікарем ОСОБА_2 ..
За результатами огляду особи та вивчення наявної медичної документації було встановлено, що у електронній системі охорони здоров'я наявний консультативний висновок від 23.01.2025 Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України».
У цьому консультативному висновку зазначено, що ОСОБА_1 , 1964 р.н., був направлений до клініки інституту з питання продовження групи інвалідності.
За результатами вивчення наданих документів встановлено, що під час чергового огляду Хмельницькою МСЕК у 2024 році встановлено, що підстав для встановлення групи інвалідності немає. Визнано неправомірним встановлення ІІІ стадії гіпертонічної хвороби (ІХС ІІІ ст.) та рекомендовано очне обстеження в клініці інституту, яке пацієнт не проходив.
У подальшому з 31 березня 2025 року по 02 квітня 2025 року ОСОБА_1 проходив лікування у КНП «ХОССЦ», що підтверджується копією виписки-епікризу із медичної картки стаціонарного хворого № 1526, де зазначено діагноз ІХС. Стенокардія напруги ІІІ ФК. Стенози стовбура ЛКА, ПМШГ ЛКА ОГ ЛКА, ПКА (КГ 01.04.2025. Гіпертонічна хвороба ІІІ стадія, 3 ступінь. Ризик 4. СН ІІА зі збереженою ФВ ЛШ (51%).
Згідно з анамнезу перенесених гострих подій, на кшталт інфаркту міокарда, інсульту, життєзагрозливих аритмій тощо, пацієнт не має. Констатовано, що пацієнту було запропоновано хірургічне лікування ішемічної хвороби серця (реваскуляризація), від якої пацієнт відмовився.
Також, ОСОБА_1 06 травня 2025 року був очно оглянутий експертною командою. На момент огляду експертною командою у пацієнта були відсутні об'єктивні ознаки серцевої недостатності (набряки на нижніх кінцівках, хрипи в легенях, задишка у спокої), серцева діяльність ритмічна, артеріальний тиск 150\100 мм рт. ст., надані електрокардіограми без негативної динаміки.
Виявлені у ОСОБА_3 захворювання спричиняють втрату працездатності не більш ніж на 50% згідно Критеріїв, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05 червня 2012 року № 420.
07.05.2025 за результатами очного огляду позивача, та вивчення наданої документації, а також документів медико-соціальної справи за попередніми оглядами, експертною командою виявлена патологія, що обмежує життєдіяльність, здатність до пересування, працездатність і дає підстави для встановлення ІІІ групи інвалідності терміном на 1 рік, про що складено відповідне рішення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.
Відповідно до пункту 2 даної Постанови, установлено, що до введення в дію Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи: з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою; проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров'я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).
Направлення на оцінювання у зв'язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності (пункт 3 Порядку).
Оцінювання осіб з числа потерпілих від нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві проводиться з метою визначення відсотка втрати працездатності та/або встановлення інвалідності, визначення причини смерті (пункт 4 Порядку).
Оцінювання осіб з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту проводиться з метою встановлення або перегляду групи, причини, строку інвалідності та визначення відсотка втрати працездатності на підставі рішень військово-лікарської (лікарсько-експертної), медичної (військово-лікарської) комісії та документів, зазначених у пунктах 21 і 22 цього Порядку (пункт 6 Порядку).
Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (пункт 8 Порядку).
Відповідно до підпункту 2 пункту 21 Порядку до електронного направлення, серед іншого, додаються електронні копії оригіналів таких документів: медичні документи, що стосуються захворювання чи стану здоров'я, відповідно до якого особу направлено на проведення оцінювання: у разі надання медичної допомоги в умовах стаціонару, що пов'язано з діагнозом або станом здоров'я, відповідно до якого особу направлено на оцінювання, - виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ, в обсязі лише тих даних, на підставі яких встановлено ступінь важкості захворювання або діагноз, який розглядатиметься експертною командою;
у разі надання медичної допомоги в амбулаторних умовах, що пов'язано з діагнозом або станом здоров'я, відповідно до якого особу направлено на оцінювання, - виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ, за останній рік із закладу (закладів) охорони здоров'я, де проводилося лікування або обстеження, та/або оригінали консультативних висновків лікарів та/або діагностичних досліджень за останній рік щодо діагнозу або стану здоров'я, який розглядатиметься експертною командою;
результати лабораторних, інструментальних, променевих та інших обстежень, що підтверджують діагнози або стани здоров'я та ступінь їх важкості. Для громадян України, які тимчасово на законних підставах перебувають за кордоном, - медичні документи, видані закладом охорони здоров'я в країні перебування (крім медичних документів, виданих у Російській Федерації або Республіці Білорусь), засвідчені відповідно до вимог законодавства України переклади на українську мову;
копія індивідуального реабілітаційного плану (за наявності);
акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався, медичний висновок лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння), акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формами, що встановлені додатками 11, 11-1, 20, 21 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337;
рішення військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії або витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії, оформлені за формою, визначеною законодавством. Документи, зазначені в цьому абзаці, можуть бути подані у формі паперових копій електронних документів, засвідчених відповідно до пункту 3 Порядку здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров'я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук, в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, та військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2023 р. № 901;
документи або інформація, що підтверджують безперервну тимчасову непрацездатність протягом чотирьох місяців з дня її настання чи у зв'язку з одним і тим самим захворюванням протягом п'яти місяців з перервою за останні 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності (за наявності): інформація про медичний (медичні) висновок (висновки) про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, сформований (сформовані) відповідно до порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ від 1 червня 2021 р. № 1066, та/або листки непрацездатності, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, у паперовій формі, видані відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої МОЗ.
На підставі документів, зазначених у пункті 22 цього Порядку, експертною командою фіксується причина інвалідності: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров'я); професійне захворювання; поранення, контузії, каліцтва, захворювання або інші ушкодження здоров'я: одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час; одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди; одержані в районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період; поранення чи інші ушкодження здоров'я одержані під час антитерористичної операції або заходів проти військової агресії Російської Федерації проти України; одержані під час виконання робіт, пов'язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання (пункт 23 Порядку).
Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров'я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров'я (пункт 31 Порядку).
Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження. У такому разі головуючий у справі формує електронне направлення в електронній системі охорони здоров'я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого МОЗ (пункт 32 Порядку).
За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності та у разі продовження тимчасової непрацездатності головуючий у справі формує медичний висновок про тимчасову непрацездатність відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики; потреби у постійному догляді; потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів; потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268 Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров'я; ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам
Пунктом 52 Порядку встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи під час оскарження рішення експертних команд перевіряє обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами чого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.
Оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров'я, де функціонує експертна команда, і куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов'язково з урахуванням екстериторіального принципу.
Після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв'язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв'язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) (пункт 53 Порядку).
Пунктом 57 Положення встановлено, що рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду.
Скарга на рішення експертної команди щодо результату оцінювання (далі - скарга) подається скаржником (його уповноваженим представником): у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи; в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив (пункт 58 Порядку).
Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи (пункт 59 Порядку).
Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг: вивчає рішення експертної команди щодо результату оцінювання, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності); заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника), інших осіб, залучених до розгляду скарги (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника); за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.
За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про: підтвердження оскарженого рішення експертної команди; скасування оскарженого рішення експертної команди; формування нового рішення щодо результату оцінювання (пункт 68 Порядку).
Відповідно до Критеріїв визнання особи особою з інвалідністю підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов'язкових умов:
стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування; обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності; необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах (пункт 8 Критеріїв).
Для осіб, що мають захворювання та стани, визначені в додатку, встановлюється інвалідність на підставі медичних записів, що підтверджують відповідне захворювання та стан (пункт 9 Критеріїв).
Особі, що визнається особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється одна з таких груп інвалідності: перша (I), яка поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров'я особами з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді; друга (II); третя (III) (пункт 10 Критеріїв).
Відповідно до пунктів 11-13 Критеріїв третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.
Друга група інвалідності встановлюється, якщо особа має виражений ступінь (2 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.
До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені порушення та їх комбінації, які в сукупності спричиняють виражене (2 ступінь) обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.
Перша група інвалідності встановлюється, якщо особам має значний ступінь (3 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.
До I групи належать особи з найважчим станом здоров'я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, повністю залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.
Однак, слід зазначити, що суд вправі перевірити законність висновку експертної команди лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка встановлена вказаним Порядком. Суд позбавлений можливості оцінювати підставність прийняття певного висновку, так як суд не є спеціалізованою установою в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку експертної команди виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права.
Тобто, суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Досліджуючи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 10.03.2025, суд встановив, що виявлені патології та хвороби позивача, лише в легкій мірі обмежують його життєдіяльність, в той час як для ІІ групи необхідне виражене обмеження життєдіяльності.
А тому у експертної команди не було підстав для встановлення ІІ групи інвалідності, однак існували реальні підстави для встановлення саме ІІІ групи.
Відповідно до п. 15 Порядку №1338 Інвалідність встановлюється на такі строки: для осіб, що проходять повторне оцінювання, - на 1-3 роки. Строк повторного огляду визначається з урахуванням стану, прогнозу розвитку захворювання та реабілітаційного потенціалу (п. 14 Порядку №1338).
Відтак річний термін переогляду ОСОБА_3 був встановлений в межах діючих правил та правових процедур.
Як встановив суд, згідно пунктів 52, 59 Порядку Центр оцінювання функціонального стану особи під час оскарження рішення експертних команд перевіряє обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами чого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.
Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В силу приписів частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд відхиляє доводи позивача на приписи Закону України « Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» в якості обґрунтування задоволення позовних вимог, оскільки ч. 13 ст. 7 зазначеного Закону визначено, що без зазначення строку повторного огляду (оцінювання повсякденного функціонування особи) (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідність присвоюється лише тим особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності.
Однак, слід зазначити, що хвороби і патологічні розлади здоров'я позивача не потягли описаних вище наслідків, а тому у нього не має права на присвоєння інвалідності на ступінь вище від визначених законодавством критеріїв.
За таких обставин суд вважає, що відповідач надав належну оцінку захворюванням позивача, діагностованих медичними працівниками при проведенні лікування та медичних обстеженнях, оскільки відсутні будь-які докази в підтвердження позовних вимог, в зв'язку із чим робить висновок про те, що відсутні правові підстави для їх задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства "ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ СЕРЦЕВО-СУДИННИЙ ЦЕНТР" про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Комунальне некомерційне підприємство "ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ СЕРЦЕВО-СУДИННИЙ ЦЕНТР" (вул. Володимирська, 85, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29001 , код ЄДРПОУ - 03397564)
Головуючий суддя Я.В. Драновський