Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 серпня 2025 р. cправа № 520/23180/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши у порядку письмового спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду через представника адвоката Здєльника С.І. з позовом (із врахуванням уточнення позовних вимог), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо ненарахування позивачу, грошового забезпечення за період з 24.09.2021 року по 30.03.2023 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, згідно з додатками 1, 12, 13 та 14, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати відповідача, здійснити позивачу, перерахунок та реалізувати виплату грошового забезпечення за період з 24.09.2021 року по 30.03.2023 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, згідно з додатками 1, 12,13 та 14, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача, після набуття чинності та виконання судового рішення про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 24.09.2021 по 30.03.2023 видати позивачу, оновлену довідку про розміри грошового забезпечення.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 21.08.2024 позовну заяву - залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 24.09.2021 по 30.03.2023, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Позивачем, 27.08.2024 надіслано до суду уточнену позовну заяву, в якій, зокрема, просив поновити строки звернення до суду з вимогою про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дію та прийняти позовну заяву (уточнену) до розгляду.
Ухвалою суду від 29.10.2024 позовну заяву - повторно залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду у частині перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 24.09.2021 по 30.03.2023, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Позивачем, 03.11.2024, через систему «Електронний суд», надіслано заяву про поновлення строків звернення до суду, в якій просив поновити строки для звернення до суду з вимогою про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дію та прийняти позовну заяву до розгляду.
Ухвалою суду від 22.11.2024, поновлено позивачу строк звернення до суду з даною позовною заявою. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач 25.11.2024 через систему "Електронний суд" надав відзив на позовну заяву, яким заперечував позовні вимоги.
Позивачем, 25.04.2025 через систему "Електронний суд" надіслано до суду клопотання про прискорення розгляду справи.
Позивачем, 22.05.2025 надіслано до суду заперечення на відзив.
Ухвалою суду від 29.07.2025 позовну заяву - залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду уточненого адміністративного позову, з копіями відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням:
- рішення, або дії чи бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 , якими порушені права позивача та їх обґрунтування та у відповідності до вимог, передбачених положеннями ч.1 ст. 5 КАС України;
- яку саме довідку про розмір грошового забезпечення та станом на яку дату, ОСОБА_1 просить суд зобов'язати виготовити ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивачем, 04.08.2025 через систему "Електронний суд" надіслано до суду заяву про усунення недоліків, в якій просив виключити з числа відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також продовжити розгляд справи №520/23180/24 , під час якого:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо ненарахування ОСОБА_2 , грошового забезпечення за період з 24.09.2021 року по 30.03.2023 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, згідно з додатками 1, 12, 13 та 14, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 , здійснити ОСОБА_2 , перерахунок та реалізувати виплату грошового забезпечення за період з 24.09.2021 року по 30.03.2023 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, згідно з додатками 1, 12,13 та 14, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 , після набуття чинності та виконання судового рішення про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 24.09.2021 по 30.03.2023 видати ОСОБА_2 , оновлену довідку про розміри грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 20.08.2025 продовжено розгляд адміністративної справи №520/23180/24 за позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, в межах позовних вимог:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 , щодо ненарахування ОСОБА_1 , грошового забезпечення за період з 24.09.2021 року по 30.03.2023 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, згідно з додатками 1, 12, 13 та 14, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , здійснити ОСОБА_1 , перерахунок та реалізувати виплату грошового забезпечення за період з 24.09.2021 року по 30.03.2023 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, згідно з додатками 1, 12,13 та 14, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , після набуття чинності та виконання судового рішення про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 24.09.2021 по 30.03.2023 видати ОСОБА_1 , оновлену довідку про розміри грошового забезпечення.
Оскільки у період з 18.09.2024 по 20.09.2024, 25.09.2024 по 28.09.2024, з 14.11.2024 по 15.11.2024 суддя перебувала у відрядженні, з 23.09.2024 по 24.09.2024, 13.11.2024, 31.12.2024, з 24.02.2024 по 09.03.2025, з 11.03.2025 по 16.03.2025, з 31.03.2025 по 02.04.2025, з 07.04.2025 по 18.04.2025, з 02.06.2025 по 10.06.2025, з 21.07.2025 по 25.07.2025 суддя перебувала у щорічній відпустці, з 07.10.2024 по 11.10.2024, 27.01.2025, з 10.02.2025 по 14.02.2025, 28.02.2025 суддя перебувала на навчанні, у період з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 25.02.2025 по 28.02.2025 та з 01.03.2025 по 10.03.2025, 17.03.2025 по 19.03.2025, з 07.04.2025 по 25.04.2025 суддя перебувала на лікуванні, у відпустці з 02.06.2025-10.06.2025, 03.07.2025-04.07.2025, 21.07.2025-25.07.2025, 06.08.2025-08.08.2025 - розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відрядження, відпустки, навчання та лікування.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з вимогами ст.229 КАС України.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Позиція позивача
В обґрунтування позову позивач зазначив, що під час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_7 отримував грошове забезпечення у зменшеному розмірі, а саме, у період з 24.09.2021 по 30.03.2023, грошове забезпечення обраховувалось виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762 грн.), замість використання правильного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року.
Позиція відповідача
Відповідач заперечив доводи позовної заяви та зазначив про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення, тому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свою позицію аргументував тим, що п. 4 Постанови № 704 передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Отже, грошове забезпечення позивача правильно було розраховано шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт. Окрім цього, розпоряджень щодо проведення перерахунку грошового забезпечення військовослужбовцям не надходило, зміни до Постанови №704 не вносились.
Звертає увагу, що позивачем пропущені строки звернення до суду з цим позовом.
Норми права, які застосовує суд: процесуальні положення
У КАС України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (ч. 1 ст. 5 КАС України).
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч.4 ст. 9 КАС України).
У ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У ч.1 ст. 90 КАС України зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Обставини, встановлені судом
Позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_8 з 24.09.2021 по 30.03.2023, що підтверджується Витягами із наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 (по стройовій частині) від 24.09.2021 №43 від 30.03.2023 №56. (Т.1, а.с.15,16)
Представник позивача звернувся з адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_10 , в якому просив повідомити причини невиплати позивачу грошового забезпечення за період: з вересня 2021 року по 30.03.2023 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум, та за наявності підстав здійснити вказану виплату. (Т.1, а.с.18-19)
Відповідач, листом від 02.08.2024, повідомив представника позивача, що відсутні підстави для проведення позивачу перерахунку грошового забезпечення за період з вересня 2021 року по 30 березня 2023 року, з розрахунку розміру посадового окладу, окладу за військовим званням визначеними шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року та надання оновленої довідки про розміри грошового забезпечення. (Т.1, а.с.21)
Зміст спірних правовідносин: спір виник у зв'язку з незгодою позивача із бездіяльністю відповідача, яка полягає у ненарахування позивачу грошового забезпечення за період з 24.09.2021 по 30.03.2023, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, згідно з додатками 1, 12, 13 та 14, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також не виготовленні оновленої довідки про розміри грошового забезпечення.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду
Питання щодо строку звернення позивача до суду розглядалося судом до відкриття провадження у справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 позовну заяву - повторно залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду у частині перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 24.09.2021 по 30.03.2023, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Позивач 03.11.2024 подав до суду заяву про поновлення строків звернення до суду. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що звільнившись з Збройних Сил країни 30.03.2023 року, тривалий час приходив до тями, намагаючись адаптуватися до цивільного життя. Лише у 2024 році звернувся до відповідача з запитом, сподіваючись на досудове урегулювання проблеми щодо перерахунку грошового забезпечення, та отримавши 25.07.2024 від ІНФОРМАЦІЯ_10 відмову, вирішив звернутися до суду.
У ч.1 ст. 118 КАС України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За змістом абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 1, 4 ст. 122 КАС України).
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, необхідне задовольнити заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою.
У зв'язку з чим ухвалою судді від 22.11.2024 було поновлено позивачу строк на звернення до суду.
Отже, доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом суд не приймає до уваги, оскільки зазначене питання вже було вирішене судом до відкриття провадження в даній справі.
Норми права, які застосовує суд: Конституція, закони, підзаконні нормативні акти, висновки суду
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо перерахунку грошового забезпечення.
Згідно ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).
Статтею 1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (статті 2 Закону №2011-ХІІ).
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами 2, 3 ст. 9 Закону 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Тобто грошове забезпечення включає в себе усі, встановлені законом, надбавки, доплати та винагороди, передбачені під час проходження служби.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 9 Закону 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
29.01.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд своєю постановою у справі №826/6453/18 визнав протиправним та скасував пункт 6 Постанови № 103, який вносив зміни в п. 4 Постанови № 704.
Таким чином, з дня набрання чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 діє редакція п. 4 постанови №704, яка була чинною до внесення вказаних змін, тобто з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Суд наголошує, що з 29.01.2020 відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.
Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 по справі № 826/9052/18 викладено висновки про необхідність зобов'язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», що додатково свідчить про неможливість застосування п. 4 Постанови № 704 в редакції Постанови № 103.
При цьому суд вважає за необхідне врахувати правову позицію викладену Верховним Судом у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21.
Так, у рішенні суду зроблено наступні висновки:
- з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
- встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №1082-IX встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" №1082-IX встановлено, що станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2 270,00 гривень.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" №1928-IX встановлено, що станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2 481,00 гривня.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" №2710-IX встановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 2684,00 гривні.
Отже, з 29.01.2020 оклад за посадою та оклад за військовим званням повинен розраховуватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, який з 01.01.2020 було збільшено, внаслідок чого настала подія підвищення розміру винагороди за службу військовослужбовця.
На підставі наведеного, суд вважає, що оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону № 1774-VІІІ не втратила чинності і має вищу юридичну силу за положення п. 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін, внесених Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, відповідачем протиправно не здійснено перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня календарного року.
Таким чином, позивач має право на перерахунок грошового забезпечення із врахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року за період з 24.09.2021 по 30.03.2023.
Відносно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача після набуття чинності та виконання судового рішення про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 24.09.2021 по 30.03.2023 видати позивачу оновлену довідку про розміри грошового забезпечення, то в цій частині вимог позов задоволенню не підлягає, оскільки рішення на момент його винесення не набрало чинності й, відповідно, не виконане - відповідачем ще не здійснено перерахунок грошового забезпечення позивача, отже вказана вимога є такою, що спрямована на майбутнє, тоді як з урахуванням положень ст.5 КАС України захисту підлягає порушене право.
Суд зазначає, що передчасне задоволення даних вимог фактично суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.
Також, у разі незгоди позивача з подальшими діями відповідача, останній не позбавлений права звернутися з захистом порушених прав з відповідним позовом до суду.
Оскільки суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, суд доходить висновку, що вищевказана позовна вимога не підлягає захисту судом і у її задоволенні слід відмовити у зв'язку з передчасністю її заявлення.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим, відповідно до ст. 5 Закону України “Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, відтак, такий не сплачувався, а отже не підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо ненарахування ОСОБА_1 , грошового забезпечення за період з 24.09.2021 по 30.03.2023, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, згідно з додатками 1, 12, 13 та 14, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_11 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та реалізувати виплату грошового забезпечення за період з 24.09.2021 по 30.03.2023, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, згідно з додатками 1, 12,13 та 14, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення) та набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Cуддя А.А. Ширант