Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 серпня 2025 року № 520/25832/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області (вул. Шмідта, буд. 10, сел. Сахновщина, Красноградський р-н, Харківська обл., 64501) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області щодо неприйняття рішення з питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером: 6324881300:01:000:0805 орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га із цільовим призначенням - для особистого селянського господарства (КВЦПЗ - А.01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташована Харківська область, Красноградський район, за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради;
- зобов'язати Сахновщинську селищну раду Красноградського району Харківської області затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером: 6324881300:01:000:0805 орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га із цільовим призначенням - для особистого селянського господарства (КВЦПЗ - А.01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташована Харківська область, Красноградський район, за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Сахновською селищною радою Красноградського району Харківської області протиправно не прийнято рішення за результатами розгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою.
Ухвалою суду від 23.09.2024 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі
Представником Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області до суду подано відзив, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки селищна рада є колегіальним органом і не має повноважень впливу на окремих депутатів щодо голосування. Розгляд питання про затвердження проекту землеустрою віднесено до дискреційних повноважень селищної ради, тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 звернувся 07.10.2021 року до Сахновської селищної ради Красноградського району Харківської області з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6324881300:01:000:0805 прощею 2 га та передати у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, яка розташовувана на території Великобучківського старостинського округу Сахновської селищної ради Красноградського району Харківської області.
На адвокатський запит Сахновською селищною радою надано представнику позивача відповідь від 06.08.2024 №3915/025-18, в якій відповідачем зазначено, що проект замлеустрою був розглянутий на ХІІ позачерговій сесії селищної ради VIIІ скликання 09.09.2021, разом з тим, рішення за результатами розгляду не було прийнято внасліок ненабрання достатньої кількості голосів.
Позивач не погоджуючись з бездіяльністю відповідача звернувся до суду з позовом.
Суд розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.
Вимогами ст.81 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до вимог ч.ч.1-3, ч.5 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч.7 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно з вимогами ч.ч.8-9 ст.118 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
За приписами ст. 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України та цим Законом.
Частиною першою статті 186-1 Земельного кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
За приписами ч.2 цієї статті, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
Відповідно до вимог ч.6 ст.186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
Системний аналіз положень дає змогу дійти висновку, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов'язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі №316/979/18, від 27.01.2021 року у справі №560/1334/19 та від 01.02.2021 року у справі №560/1282/19.
Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому, перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.
13.04.2021 позивач звернувся до ГУ Держгеокадасту у Харківській області з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,000га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Великобучківського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області.
ГУ Держгеокадастру у Харківській області видано наказ від 25.05.2021 №2612-СГ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області.
У зв'язку із подальшою реалізацією наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 25.04.2021 №2612-СГ виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність заявника для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, а до Державного земельного кадастру внесено запис про формування земельної ділянки із кадастровим номером - 6324881300:01:000:0805.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем щодо недоліків чи невідповідності зазначеного проект землеустрою вимогам законодавства не зазначалось.
За наслідками розгляду поданої заяви відповідачем рішення не прийнято через відсутність необхідної кількості голосів депутатів міської ради, що сторонами визнається.
Статтями 140-146 Конституції України та нормами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначені засади функціонування місцевого самоврядування в Україні.
Відповідно до ст.1, ст.5, ч.1 ст.10, ч.1 ст.11, ст.ст.12, 51, 53, 541 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органами місцевого самоврядування є, зокрема: 1) сільські, селищні, міські ради; 2) виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи; 3) міський, селищний сільський голова як головна посадова особа територіальної громади; 4) староста.
Отже, орган місцевого самоврядування - рада, виконавчий комітет ради та виконавчі органи ради і міський, селищний, сільський голова є різними окремими та незалежними суб'єктами владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
За правилами ч.1 ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Частиною 1 ст.59 Закону України від 21.05.1997р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Абзацом ч.2 ст.59 Закону України від 21.05.1997р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
При цьому, у силу абз.3 ч.2 ст.59 Закону України від 21.05.1997р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Реалізація депутатами органу місцевого самоврядування у даному конкретному випадку законодавчо наданих повноважень у спосіб утримання від голосування прямо суперечить приписам ч.15 ст.123 Земельного кодексу України.
Оскільки звернення позивача не було належним чином розглянуто та не прийнято відповідачем рішення по суті звернення, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність яка полягає у нездійсненні розгляду клопотання позивача, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не прийнятті рішення за результатами розгляду.
Стосовно позовних вимог позивача щодо зобов'язати Сахновщинську селищну раду Красноградського району Харківської області затвердити проект землеустрою, суд зазначає наступне.
За Рекомендацією №R (80) 2 комітету державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.2 ст.2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Суд зазначає, що у даній справі повноваження стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі вказаної земельної ділянки у власність, регламентовано приписами Земельного кодексу України. Відтак зазначені повноваження відповідача та порядок їх реалізації належать до його компетенції, що свідчить про їх дискреційність, що унеможливлює втручання суду в реалізацію останніх.
Водночас, суд зазначає, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 14.03.2022 № 7168, продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. Також, указом Президента України від 18.04.2022 № 259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, продовжено строк дії військового стану ще на 30 діб - до 25 травня 2022 року. Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України 22.05.2022 №2263-IX строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року продовжено строком на 90 днів.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII.
Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.
Відтак, зазначеним законом розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно зі змістом пп. 5 якого під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.
Відтак, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Сахновщинської селищної ради після закінчення воєнного стану на території України повторно розглянути у встановленому законодавством порядку на найближчій сесії клопотання ОСОБА_1 від 07.10.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 6324881300:01:000:0805 орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га із цільовим призначенням - для особистого селянського господарства (КВЦПЗ - А.01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташована Харківська область, Красноградський район, за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області (вул. Шмідта, буд. 10, сел. Сахновщина, Красноградський р-н, Харківська обл., 64501 ЄДРПОУ04398301) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Сахновщинської селищної ради щодо неприйняття рішення з питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером: 6324881300:01:000:0805 орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га із цільовим призначенням - для особистого селянського господарства (КВЦПЗ - А.01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташована Харківська область, Красноградський район, за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради.
Зобов'язати Сахновщинську селищну раду після закінчення воєнного стану на території України повторно розглянути у встановленому законодавством порядку на найближчій сесії клопотання ОСОБА_1 від 07.10.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 6324881300:01:000:0805 орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га із цільовим призначенням - для особистого селянського господарства (КВЦПЗ - А.01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташована Харківська область, Красноградський район, за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області (вул. Шмідта, буд. 10, сел. Сахновщина, Красноградський р-н, Харківська обл., 64501) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1211 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мельников Р.В.