про повернення позовної заяви
Справа № 500/4509/25
20 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баб'юк П.М., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
29 липня 2025 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 №260, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення "догана";
визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 №260, в частині притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності на суму 119340,87 грн;
визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 №260, в частині щомісячного стягнення з ОСОБА_1 завданої шкоди із грошового забезпечення у розмірі 20% місячного грошового забезпечення.
Ухвалою судді від 04.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку та надати докази поважності причин його пропуску.
Так, залишаючи позовну заяву без руху суддя вказав позивачу на те, що звертаючись 29.07.2025 до суду із позовом, в якому він просить визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 №260, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення "догана"; визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 №260, в частині притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності на суму 119340,87 грн; визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 №260, в частині щомісячного стягнення з ОСОБА_1 завданої шкоди із грошового забезпечення у розмірі 20% місячного грошового забезпечення, він пропустив місячний строк на звернення встановлений ч.5 ст.122 КАС України, оскільки спір стосується проходження публічної служби.
На виконання вимог вказаної ухвали 13.08.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, в якій останній зазначає, що він 30.04.2025 був ознайомлений із наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 №260 та з метою його оскарження звернувся до адвоката Возьного Ярослава Володимировича, внаслідок чого було укладено договір про надання правничої допомоги.
Однак, у зв'язку із станом здоров'я його представник не мав можливості подати до суду відповідної позовної заяви, оскільки перебував на стаціонарному лікуванні, про що йому стало відомо лише 05.08.2025.
У зв'язку із цим, на переконання позивача, він з поважних та незалежних від нього причин пропустив встановлений ч.5 ст.122 КАС України місячний строк на оскарження наказу.
Визначаючись щодо наведеного суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За визначенням, наведеним у п.17 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Таким чином, за характером спірних правовідносин даний спір стосується питань, пов'язаних з проходженням з публічної служби. А тому, спеціальною нормою, якою врегульовано питання строку звернення з позовом до адміністративного суду, є положення ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює місячний строк на звернення до адміністративного суду, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах 23.07.2025 у справі №260/4599/23, від 28.07.2025 у справі №320/1753/23.
Так, позивач зазначає, що із наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 №260 він був ознайомлений 30.04.2025, а тому, з урахуванням ч.5 ст.122 КАС України, останнім днем на його оскарження є 30.05.2025.
Як слідує із матеріалів справи договір про надання правової допомоги між позивачем та адвокатом Возьним Ярославом Володимировичем підписано 20.05.2025.
До заяви про усунення недоліків позивачем надано виписки медичних установ, з яких слідує, що з 08.10.2024 по 22.10.2024, з 12.11.2024 по 25.11.2024, з 08.04.2025 по 18.04.2025, з 23.05.2025 по 05.06.2025, з 11.07.2025 по 22.07.2025 його представник перебував на стаціонарному лікуванні.
Також, як вказує позивач, про те, що його представник не мав можливості подати до суду позовну заяву йому стало відомо лише 05.08.2025.
Суд зазначає, що представництво - це правовідносини, в яких одна сторона (представник) діє від імені іншої сторони (особи, яку представляють) та в її інтересах, вчиняючи дії, наслідки яких настають для особи, яку представляють.
Так, будучи ознайомленим із оскаржуваним наказом 30.04.2025 позивач лише 20.05.2025 звернувся по правничу допомогу да адвоката. До того ж, після підписання договору про надання правової допомоги і до 05.08.2025 позивач не виявляв цікавості щодо написання та подання адвокатом позовної заяви до суду.
Крім цього у період з 20.05.2025 по 22.05.2025, а також з 06.06.2025 по 10.07.2025 представник позивача не перебував на стаціонарному лікуванні, і не був позбавлений можливості на звернення до суду щодо оскарження наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 №260.
Суд звертає увагу на тому, що визначені процесуальним законом строки звернення до суду, це період часу, протягом якого особа повинна проявити інтерес стосовно захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.
Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об'єктивні причини.
При цьому, суд ще раз звертає увагу, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Стаббігс на інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії".
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії"). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд з прав людини наголосив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватись при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової впевненості. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що ні позивачем, ні його представником не наведено належних доводів та не надано доказів того що вони не мали реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк.
При цьому, всі дії вчинені представником здійснюються від імені позивача, а у разі неможливості здійснити представництво інтересів позивача у встановлені строки адвокат повинен був повідомити про це позивача та/або вжити відповідних заходів чи запропонувати шляхи вирішення вказаної проблеми.
Також, суд звертає увагу, що позивач звернувся за допомогою адвоката лише після спливу 20-ти денного строку після звільнення. В свою чергу, адвокат позивача з 06.06.2025 по 10.07.2025 не перебував на лікуванні, однак з позовом до суду звернувся лише 29.07.2025.
Згідно частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду є неповажними, а тому, заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає, позовну заяву і додані до неї документи слід повернути позивачу.
Керуючись статтею 123, пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 241, 248 КАС України, суд,
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку.
Позовну заяву і додані до неї документи ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 20 серпня 2025 року.
Суддя Баб'юк П.М.