про витребування доказів
20 серпня 2025 року Справа № 480/4395/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кунець О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віст-Груп" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Віст-Груп" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці про корегування митної вартості товарів від 09.05.2025 №UA100380/2025/000044/2.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.
Через систему "Електронний суд" від Київської митниці надійшов відзив на позовну заяву, у якому зокрема міститься клопотання про витребування у позивача доказів, а саме переклад митної декларації країни відправлення.
Вказане клопотання обгрунтоване тим, що під час винесення спірного Рішення по митній вартості товару, Київська митниця запропонувала надати переклад митної декларації країни відправлення відповідно до вимог статті 254 МК України. Митниця зауважує, що саме в експортній митній декларації зазначено цифрові значення митної вартості спірного товару та умови поставки. Що в свою чергу надали можливість митному органу пересвідчитись в правильності визначення митної вартості позивачем.
У відповіді на відзив, позивач, заперечуючи проти клопотання відповідача про витребування доказів, зазначив, що в силу ст. 254 МК України, митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Однак митна декларація країни постачальника, в силу ст. 53 МК України, є не обов'язковим документом для здійснення розмитнення товарів. В свою чергу в митній декларації країни постачальника, арабськими цифрами зазначено кількість (25000,00 кг) і вартість товару (51176,68 доларів США), що імпортується, умови поставки (FOB), дата митного оформлення (22022025), QR-код, якій надає можливість визначити і інші відомості митної декларації. Тобто митна декларація країни виправлення не є обов'язковим документом для здійснення митних процедур, а слугує лише додатковим, довідковим джерелом інформації.
Крім того, як зазначає представник позивача, для визначення складових митної вартості, позивачем для розмитнення було надано наступні документи, складені українською та мовою митних союзів, членом яких є Україна: пакувальний лист від 14.02.2025 б/н (в якому зазначено кількість товару), рахунок-фактура(інвойс) від 14.02.2025 GTV24-4050 (в якому зазначено кількість і фактурна вартість товару), коносамент від 25.02.2025 HS125020305 (в якому зазначено постачальника та отримувача товару, місце завантаження та вивантаження товару, кількість товару, перевізника), сертифікат про походження товару від 25.02.2025 ССРІТ5212500003850 (в якому зазначено постачальника та отримувача товару, кількість товару), банківський платіжний документ, що стосується оплати товару від 25.04.2025 №125 (підтверджує сплату фактурної вартості товару), рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 29.04.2025 №СФ-43981 (в якому зазначено назву послуг з транспортування та їх вартість), довідка про транспортно-експедиційні витрати від 29.04.2025 TG021830 (в якій зазначено вартість послуг, місце завантаження і вивантаження товару, умови страхування, документи на підставі яких здійснювалось транспортування товару), зовнішньоекономічний договір від 10.02.2025 997-UK, заявка на перевезення від 10.02.2025 TG021830, договір транспортного експедирування від 22.102024 №ТЕЩ22102024.
На думку позивача, сукупність таких документів, складених українською та англійською мовами надають можливість митному органу визначитись зі складовими митної вартості, упевнитись, що декларантом вірно визначено митну вартість товару без обов'язкового перекладу необов'язкового, довідково-інформаційного документу - митної декларації країни відправлення і як виключний випадок використати митну декларації країни відправлення в якості довідкової інформацї.
Ухвалою суду від 16.07.2025 у Київської митниці витребувано більш детальне обгрунтування клопотання про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Віст-Груп" перекладу митної декларації країни відправлення, з урахуванням вимог ст. 254 Митного кодексу України.
На виконання вказаної ухвали суду, відповідач надав наступні обгрунтування поданого клопотання про витребування перекладу митної декларації країни відправлення.
Так, відповідач зазначив, що як зазначалось суду, митна декларація країни відправлення №425820250000208557 подана без урахування вимог статті 254 МК України та містила суттєві розбіжності в характеристиках товару, а саме код товару за УКТЗЕД, зазначений в ній (3926909090), не відповідав заявленому коду товару в поданій до оформлення митній декларації (6306120000). Та більше того, при аналізі вищезазначеної декларація країни відправлення - не містила митних штампів митниці Китаю, натомість на декларації наявна печатка відправника.
Також відповідач зазначає, що Верховний Суд у постанові від 30.04.2025 по справі № 140/4486/24 в подібних відносинах вказує, що «Твердження Позивача про те, що у Відповідача були відсутні підстави для встановлення розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості на підставі даних, зазначених в митній декларації країни відправлення, оскільки остання частиною другою статті 53 МК не включена до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів не відповідають обставинам справи з огляду на пояснення, надані представником Відповідача. Так, представник Відповідача зазначила, що оскільки декларація країни відправлення №24РЬ351020Е0174328 від 29 лютого 2024 року була подана Позивачем у складі документів, які підтверджували митну вартість імпортованого ним товару, то аналіз даних, зазначених в ній, та їх співставлення з даними вказаними в решті поданих, Позивачем до митного оформлення документах, здійснювався відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 53 МК України, яким передбачено, що декларант на підтвердження митної вартості подає документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості».
При цьому, під час винесення спірного рішення по митній вартості товару, Київська митниця запропонувала надати не всі документи, що перелічені в ст. 53 МКУ. В разі розбіжностей - переклад митної декларації країни відправлення відповідно до вимог статті 254 МК України. Вищевказана інформація підтверджується матеріалами справи, а саме графа 33 Рішення про коригування митної вартості, копією Повідомлення декларанту. Митниця зауважує, що саме в експортній митній декларації зазначені крім цифрових значень спірного товару, умов поставки є текстові зазначення щодо відправника, опису товару, з місцем його завантаження/ доставки, портів тощо. Що в свою чергу надали б можливість митному органу пересвідчитись в правильності визначення митної вартості Позивачем.
З урахуванням вищезазначеного, Київська митниця відповідно до частини 1 статті 80 КАС України та частини 2 та 3 статті 53 МК України, просить через суд надати позивача -переклад митної декларації країни відправлення.
У своїх запереченнях, які надійшли до суду 23.07.2025 через систему "Електронний суд", позивач просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача, зазначивши, що відповідач, цитуючи різноманітні рішення судів різних інстанцій, формально посилається на оцінки того чи іншого аргументу, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах такої справи доказів і тому такі аргументи відповідача не можуть бути свідченням застосування судами норм матеріального права з аналогічних питань. Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об'єктивно впливає на умови застосування правових норм, а тому є незмістовними посилання відповідача на подібність правовідносин, яка полягає у загальних характеристиках суб'єктного складу сторін у справах та/або виявлених митним органом порушеннях.
Так, цитованій постанові Верховного Суду від 30.04.2025 по справі №140/4480/24, митний орган не зазначив, навмисно пропустив той факт, що в справі наявні розбіжності, так в митній декларації країни відправлення зазначено вартість товару - 10200 польських злотих, а в рахунку на оплату товару і банківських платіжних документах що стосуються оплати товару -10000 польських злотих, тобто переклад митної декларації країни відправлення, це не основний аргумент для коригування митної вартості, це по-перше.
По-друге, як зазначає позивач, в силу ст. 254 МК України, митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Однак митна декларація країни постачальника, в силу ст. 53 МК України, є не обов'язковим документом для здійснення розмитнення товарів.
В свою чергу в митній декларації країни постачальника, арабськими (зрозумілими для пересічених громадян) цифрами зазначено кількість (25000,00 кг.) і вартість товару (51176,68 доларів США), що імпортується, умови поставки (FOB), дата митного оформлення (22022025), QR-код, якій надає можливість визначити і інші відомості митної декларації.
Вартість товару, що імпортується ТОВ «ВІСТ ГРУП» ідентична вартості товару зазначеній в інвойсі від 14.02.2025 GTV24-4050 - 51176,68 доларів США та платіжній інструкції від 25.04.2025 №125 - 51176,68 доларів США.
Таким чином, на думку представника позивача, відсутні розбіжності, які встановлені, або слід усунити.
При вирішенні питання про витребування доказів суд виходив з такого.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
За правилами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова. Вищевказана норма кореспондується зі статтею 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Відповідно до частини першої та другої статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.
За приписами частини третьої статті 15 КАС України суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом (частина четверта статті 15 КАС України).
Відповідно до статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Так, в порядку частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною четвертою статті 77 КАС України встановлено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (частина п'ята статті 77 КАС України).
Водночас, частиною другою статті 79 КАС України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача надати перекладені на українську мову докази по справі, які викладено іноземною мовою.
Викладена вимога суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові 25 червня 2020 року по справі №520/2261/19, згідно якої обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Суд враховує, що обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" заява № 11681/85).
Отже, позивач, звертаючись до суду, повинен усвідомлювати процесуальні права та обов'язки, покладені на нього процесуальним законодавством, та дотримуватись їх. При цьому, на позивача покладено обов'язок виявляти уважність та відповідальність до процесуальних обов'язків, не зловживати ними, що відповідає принципам адміністративного судочинства.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною третьоюстатті 80 КАС Українипро витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини шостоїстатті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Згідно з частиною сьомоюстатті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Оскільки зазначений спір стосується питання правомірності коригування митним органом вартості товарів, ввезених на митну територію України, виникає обґрунтована та виняткова необхідність витребування від позивача та дослідження додаткових доказів по справі в рамках предмету доказування по розглядуваному спору.
Керуючись ст.ст. 80, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Віст-Груп" належним чином засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.
Витребувані судом докази, скріплені електронним цифровим підписом, надіслати на електронну адресу суду: inbox@adm.su.court.gov.ua, або подати через систему "Електронний суд", або направити за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 159, каб. 101, протягом семи днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили в момент її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кунець