20 серпня 2025 р. Справа № 480/7261/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Кунець О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кунець О.М. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
У провадженні Сумського окружного адміністративного суду з листопада 2022 року перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії:
- визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 60% при проведенні перерахунку раніше нарахованого довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ;
- визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Сумській області щодо не зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, проходження ОСОБА_1 військової служби в лавах Радянської армії та половини строку навчання в Харківському юридичному інституті;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в стаж роботи на посаді судді проходження ОСОБА_1 військової служби в лавах Радянської армії у період з 05.05.1984 по 25.06.1986 та половину строку навчання в Харківському юридичному інституті на стаціонарному відділенні у період з 01.09.1986 по 27.06.1990;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці , яку видано Сумським апеляційним судом №47 від 03.03.2020р., з розрахунку 68 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Крім цього, вищезазначеним рішенням суду було стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп.
У задоволенні інших позовних вимог позивачеві було відмовлено.
Вищезазначене рішення суду сторонами не оскаржувалось .
У подальшому - 06.08.2025 від представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції через систему "Електронний суд" надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій просить встановити порядок виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 по справі № 480/7261/22 визначивши: - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії в розмірі 655580,46 грн.
Ухвалою суду від 08.08.2025 вказану заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.09.2025.
12.08.2025 через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кунець О.М., яка мотивована наступним:
- "протягом багатьох років позивач був особисто знайомий, як з ОСОБА_2 , так і з її близькими родичами. Утім, з певного часу між ним та її батьком виникли вкрай неприязні відносини, а її колишньому чоловікові, з яким він продовжує підтримувати товариські стосунки, він, як юрист та адвокат, надавав деяку правову допомогу у відповідних галузях права. За таких обставин позивач сподівався, що суддя Кунець О.М. з огляду на принципи законності й доброчесності ні за яких умов не стане розглядати його справи і буде заявляти самовідводи, але цього, на жаль, не сталося. Навпаки, поряд із тим, що при вирішенні справи по суті, не зважаючи на його заяву щодо розгляду справи, була допущена тяганина з суттєвими порушеннями строків розгляду спору та було прийняте, на погляд позивача, завідомо неправосудне рішення по одній із заявлених вимог, - суддя вдалася ще й до фактичної образи його у самому рішенні при наданні оцінки наданим ним доказам, вийшовши за межі встановлених законом і загальноприйнятих вимог закріплених у роз'ясненнях вищих судових інстанцій відносно його офіційно-ділового змісту, що теж є неприпустимим. Не зупиняючись на цьому, суддя Кунець О.М. продовжує порушувати закон, оскільки й дану заяву вже навіть призначила до розгляду з порушенням встановленого строку, адже з дня надходження - 06.08.2025, ця заява відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України повинна бути розглянута не пізніше 26.08.2025. Великого бажання подавати цю заяву у позивача не було, але і окремо з подальшим станом речей, коли Кунець О.М. з високою вірогідністю може використати свої суддівські повноваження йому на шкоду, він безумовно, погодитися не може. Перелічені обставини, на думку позивача, вже самі по собі свідчать про очевидну наявність підстав для відводу судді.".
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід, суд виходить з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено ст. 36 КАС України, відповідно до частини 1 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Водночас суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим. Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Проаналізувавши викладені в заяві від 11.08.2025р. (я5ка надійшла до суду 12.08.2025р.) доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Кунець О.М. у даній справі. Заява не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді Кунець О.М. у розгляді заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, яка 06.08.2025 надійшла від представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції через систему "Електронний суд" у справі № 480/7261/22, а доводи заяви та зазначені у ній міркування зводяться до припущень та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді даної заяви.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо наявності правових підстав для відводу судді Кунець О.М., суд зазначає, що заявлений відвід обумовлений, зокрема тим, що головуючою у справі суддею прийняте, на його погляд, завідомо неправосудне рішення по одній із заявлених вимог, а також суддя вдалася ще й до фактичної образи його у самому рішенні при наданні оцінки наданим ним доказам, вийшовши за межі встановлених законом і загальноприйнятих вимог закріплених у роз'ясненнях вищих судових інстанцій відносно його офіційно-ділового змісту.
Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Слід зазначити, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2023, яке було прийняте за результатами розгляду справи №480/7261/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, не несе в собі жодної образи щодо позивача у даній справі, судом було лише здійснено оцінку наданих позивачем доказів відповідно до норм КАС України.
Крім того, у разі не згоди з рішенням суду, позивач мав право його оскаржити в апеляційному порядку, але не скористався своїм правом щодо оскарження судового рішення. Відповідно, заяви про неправосудність рішення у даній справі є безпідставними.
Щодо неприязних відносин, що склалися між позивачем у даній справі - ОСОБА_1 та батьком головуючої у даній справі судді - Луговим М.Г., суд зазначає, що дана обставина жодного впливу на вирішення справи не мала та не може бути підставою для відводу судді у цій справі. Про відносини між ОСОБА_3 (батько головуючої судді, (в минулому голова апеляційного суду Сумської області)) та ОСОБА_1 , судді Кунець О.М. відомі не були оскільки дані питання - це робочі питання, які не є предметом спілкування та обговорення в моїй сім"ї. Тим більше, що ОСОБА_3 (мій батько) більше 10 років вже як не перебуває на посаді голови апеляційного суду, наразі є суддею у відставці, а такому питання щодо подій які відбувались понад 10 років тому між ОСОБА_3 та його підлеглими та колегами взагалі не є актуальними.
Однак, якщо дана обставина була відома позивачу у даній справі - ОСОБА_1 він повинен був вчасно заявити про неї у визначені КАС України строки ще до розгляду справи по суті, після відкриття провадження у справі.
Також суд зазначає, що та обставина, що позивач надавав "деяку правову допомогу" у відповідних галузях права колишньому чоловікові головуючої у справі судді, судді ОСОБА_2 також відома не була і не могла бути відомою, оскільки будь-які докази даної обставини відсутні.
Наразі дана обставина позивачем також є непідтвердженою, оскільки будь-яких доказів на підтвердження зазначеної обставини ОСОБА_1 до матеріалів справи не було надано.
Водночас, ОСОБА_1 знаючи про вищевказані обставини не було заявлено відвід судді після відкриття провадження у справі № 480/7261/22 за його позовом у строк встановлений ст. 39 КАС України.
Щодо твердження позивача про те, що заява представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №480/7261/22 призначена до розгляду з порушенням встановленого строку, адже з дня надходження - 06.08.2025, ця заява відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України повинна бути розглянута не пізніше 26.08.2025, суд зазначає, що дана дата призначення до розгляду саме на 04.09.2025р. пов'язана з перебуванням головуючої у даній справі судді у щорічній відпустці з 11.08.2025р.
При цьому, ще раз суд наголошує на тому, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Всі інші обставини викладені у заяві позивача про відвід судді, лише припущення позивача.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
З доводів та меж заяви позивача в цій справі не простежується будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість чи необ'єктивність суду, якому заявлено відвід, суб'єктивна думка позивача не може свідчити про наявність обґрунтованих сумнівів у безсторонності суду стосовно сторін у цій справі. До прийнятті рішення у даній справі позивачем жодним чином відповідні обставини не повідомлялись, докази які б підтверджували обставини зазначені в поясненнях позивачем не надані.
З огляду на наведені норми процесуального права та враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді у цій справі.
Керуючись ст. ст. 36-41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кунець О.М. по адміністративній справі № 480/7261/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - визнати необґрунтованою.
Передати заяву у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя О.М. Кунець