19 серпня 2025 року м. Рівне №460/11624/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши в письмовому провадженні процесуальне питання, пов'язане з розглядом справи за позовом
ОСОБА_1
доМіністерства оборони України
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборни України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії МОУ від 26.07.2024 №20/д щодо розгляду звернення позивача про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану батька - молодшого сержанта ОСОБА_2 ;
- зобов'язати відповідача вирішити питання щодо призначення та виплати позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану батька - молодшого сержанта ОСОБА_2 відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 із врахуванням вимог ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей".
Ухвалою суду від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача до суду надійшов клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням строків звернення до суду.
На обгрунтування клопотання відповідач зазначає, що відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, адміністративний позов може бути подано протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Пункт 7 рішення Комісії МОУ №20/д від 26.07.2024 року, яке є предметом оскарження, було доведено до відома позивача 05.08.2024 року, що підтверджується власноручним підписом позивача - ОСОБА_1 у повідомленні від 02.08.2024 року №12/1/5848 з власноручним підписом позивача - ОСОБА_1 . Таким чином, граничний строк звернення до суду сплив 05.02.2025 року. Однак позов подано 08.07.2025 року, тобто після спливу встановленого процесуального строку більш ніж на 5 місяців. Вказані дії позивача свідчать про безпідставне введення суду в оману щодо дати, коли він нібито дізнався про оскаржуване рішення (17.06.2025), оскільки наданий доказ підтверджує фактичне отримання ним витягу з протоколу 05.08.2024. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.122, ч.1 ст.123 КАС України, МОУ просить залишити адміністративний позов без розгляду як такий, що поданий після спливу встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, без поважних причин.
Суд зазначає, що при постановленні цієї ухвали враховує наведені вище доводи відповідача та надані ним до клопотання докази. Однак, не розглядає у цій ухвалі клопотання про залишення позову без розгляду по суті. Таке клопотання буде вирішено судом пізніше.
У даній ухвалі суд вирішує питання стосовно дотримання позивачем строку звернення до суду з позовною заявою та розглядає заяву про поновлення такого строку.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що за приписами частини другої статті 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначено вище позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії МОУ від 26.07.2024 №20/д щодо розгляду звернення позивача про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану батька - молодшого сержанта ОСОБА_2 та зобов'язати відповідача вирішити питання щодо призначення та виплати позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану батька - молодшого сержанта ОСОБА_2 відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 із врахуванням вимог ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей".
Разом з тим позов подано до суду 08.07.2025, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як слідує з матеріалів справи - змісту позовної заяви, заяви про поновлення процесуального строку позивач стверджує, що про існування протоколу №20/д від 26.07.2024 дізнався та ознайомився із повним його змістом лише 17.06.2025 відповідно до повідомлення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/вихЗПІ/441 від 02.06.2025. Вказує, що позивачем вживалось добросовісних заходів до з'ясування підставності нарахування та виплати.
Однак з долученого до матеріалів справи листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.08.2024 від №12/1/5848 видно, що позивач отримав витяг з протоколу комісії №20/д на двох аркушах в 1 примірнику 05.08.2024.
Таким чином позивач у серпні 2024 був повідомлений про прийняте оспорюване рішення, а саме пункт 7 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.07.2024 №20/д.
Отже, вирішальним для визначення додержання особою строку звернення до суду з цим позовом є встановлення часу, коли особа фактично дізналася або повинна була дізнатися про зміст оскарженого рішення.
Крім того визначені процесуальним законом строки звернення до суду, це період часу, протягом якого особа повинна проявити інтерес стосовно захисту своїх прав, свобод та законних інтересів. Строк звернення до суду має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист.
В ухвалі від 12.03.2021 у справі №9901/64/21 Верховний Суд вказав на таке:
"При цьому, варто зауважити, що порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду."
Частина друга статті 44 КАС України, частина перша статті 45 цього ж Кодексу вказують на те, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Ці норми конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи та їх представників діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Отже, учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об'єктивні причини.
При цьому, поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Як слідує з встановлених обставин посилання позивача повідомлення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/вихЗПІ/441 від 02.06.2025, як на дату, з якою слід пов'язувати початок перебігу строку звернення до суду з цим позовом, не можна брати до уваги, оскільки про прийняте рішення позивач дізнався 05.08.2024 про свідчить листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.08.2024 від №12/1/5848 з якого вбачається, що позивач отримав витяг з протоколу комісії №20/д на двох аркушах в 1 примірнику 05.08.2024.
Позивач не пояснює, не заперечує і не спростовує факту отримання ним цього листа.
Суд наголошує, що особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення, чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі "Перетяка та Шереметьев проти України" (Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine) від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та №35548/06, § 33).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур.
Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Таким чином, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За таких обставин позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої у відповідності до частини тринадцятої статті 171 КАС України. Недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем протягом п'яти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, та надати відповідні докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 161, 171, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя У.М. Нор