Справа № 420/20132/25
20 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
До Одеського окружного адміністративного суду 24 червня 2025 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000100/2 від 17.06.2025 р.;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000194 від 17.06.2025 р.;
- судові витрати покласти на Відповідача.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» в обґрунтування позовних вимог зазначило, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. Проте Одеською митницею, всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданих митних декларацій та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Позивачем наголошувалося, що Одеською митницею в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Позивач не погоджується із зазначеними у рішенні доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару.
Позиція відповідача обґрунтовується наступним
Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до митниці, містились розбіжності та були відсутні всі відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VІ, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VІ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Таким чином, на переконання відповідача, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500580/2025/000100/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2025/000194 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА».
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.
11 липня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/70735/25) з доданими доказами.
Станом на 20 серпня 2025 року будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
08.04.2024 р. між ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» та компанією Alltag und Geratetechnik GmbH (Швейцарія) укладено договір поставки товару №AUG-27M/080424. 25.09.2024 року укладено додаткову угоду №1 про зміну реквізитів продавця. 17.12.2024 року укладено додаткову угоду №2 про зміну найменування продавця.
Згідно умов договору Сторонами було погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації №46482 від 29.05.2025 року до Договору.
З метою митного оформлення Позивачем подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA500580004460U0, в якій визначено для митного оформлення товар №1 загальною вартістю 14599,84 дол. США.
В графах 31 МД (ІМ 40 ДЕ) №25UA500580004460U0 Позивач визначив для митного оформлення:
- товар № 1: Насоси відцентрові, занурені, одноступінчасті. Насос занурений,
одноступінчастий 0,25 кВт -1200шт. Торговельна марка : VOEVODA Країна виробництва : CN Виробник : SHIMGE PUMP INDUSTRY (ZHEJIANG) CO.,LTD. Насос занурений, одноступінчастий 0,25 к Вт -900шт. Насос занурений, одноступінча стий 2 кВт - 165шт. Торговельна марка : VODOMET Країна виробництва : CN. Виробник : SHIMGE PUMP INDUSTRY (ZHEJIANG) CO.,LTD.;
- товар № 2: Насоси відцентрові, одноступінчасті, з аметром випускного патрубка
понад 15 мм. Насос поверхневий відцентровий одноступінчастий 0,37 кВт - 300шт. Насос поверхневий відцентровий одноступінчастий 1,1 кВт -30шт. Торговельна марка : VOEVODA Країна виробництва : CN Виробник : SHIMGE PUMP INDUSTRY (ZHEJIANG) CO.,LTD. Насос поверхневий відцентровий одноступі нчастий 0,37 кВт -150шт. Насос поверхневий відцентровий одноступінчастий 1,1 кВт-25шт. Торговельна марка : VODOMET. Країна виробництва : CN. Виробник : SHIMGE PUMP INDUSTRY (ZHEJIANG) CO.,LTD.;
- товар № 3: Машини, які мають індивідуальні функції Гідроакумулятор 50л для
насосних станцій -173шт. Гідроакумулятор 80л для насосних станцій -30шт.Торговельна марка : KOER Країна виробництва : CN. Виробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD. Гідроакумулятор 24л для насосних станцій - 10 0шт. Гідроакумулятор 50л для насосних станцій -145шт. Торговельна марка : VODOMET. Країна виробництва : CN Виробник: SHIMGE PUMP INDUSTRY (ZHEJIANG) CO.,LTD.
Позивач вищезазначений товар № 1-3 визначив митною вартістю - по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 42 і 43).
Разом з митною декларацією Позивачем до митного органу були подані документи (графа 44):
- 0271 - пакувальний лист (Packing List) №182/05/2025 від 29.05.2025;
- 0380 - рахунок - фактура (інвойс) (Commercial Invoice) №182/05/2025 від
29.05.2025;
- 0705 - коносамент (Bill of Lading) № 252023693В від 06.04.2025;
- 0730 - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 46482 від 10.06.2025;
- 0862 - декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс №182/05/2025 від 29.05.2025;
- 1001 - статус особи, яка подає митну декларацію № 2;
- 1807 - загальна декларація прибуття №25UA141000652230Z0 від 14.06.2025;
- 4100 - договір поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024;
- 4103 - специфікація №46482 від 29.05.2025 до договору поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024;
- 4103 - додаткова угода №1 від 25.09.2024 до договору поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024;
- 4103 - додаткова угода №2 від 17.12.2024 до договору поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024;
- m4207 - договір про надання послуг митного брокера №3К/В-4 від 27.05.2022.
Після подання Декларантом МД, Відповідачем було відправлено Декларантові повідомлення, в якому ним вимагаються додаткові документи, окрім тих документів, які були подані раніше та які передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ.
На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, Позивачем листом № 46482/1 від 17.06.2025 року були надані:
- прайс б/н від 28.05.2025 року;
- експертне дослідження № 250/25 від 16.06.2025 року;
- експортна декларація №310120250406196447 вiд 06.04.2025;
- комерційна пропозиція продавця.
17.06.2025 року відповідачем було винесено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000194 з таких причин: Згідно ч.6 ст.54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок: виявлених розбіжностей; не надання відповідно п.2 ч.2 ст.52 митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості від 17.06.2025 №UA500580/2025/000100/2. Рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13.03.2012 № 4495-VI "ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ.
Також, 06.06.2025 р. Відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000100/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до ст. 64 Митного кодексу України.
Прийняття такого рішення відповідач обґрунтовує в графі 33 Рішення: За результатами візуальної перевірки, передбаченої ст. 337 МКУ, було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містят ся розбіжності, а саме: Оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія), відправник NINGBO HUAYI IMP&EXP CO,LTD (Китай), виробник SHIMGE PUMP INDUSTRY (ZHEJIANG) CO.,LTD(Китай) та ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD(Китай), торговельні марки VOEVODA, VODOMET та KOER . Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту від 08.04.2024 №AUG-27M/080424 детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту згідно п.3.1. Водночас, у специфікації від 29.05.2025 №46482, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик (матеріал виготовлення) та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У наданому комерційному рахунку від 29.05.2025 № 182/05/2025 відсутнє посилання на специфікацію від 29.05.2025 №46482 як невід'ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів. На момент відвантаження товару 06.04.2025 згідно даних коносамента № 252023693В, товар ще не був проданий ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА" (інвойс від 29.05.2025 № 182/05/2025), що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів. Заявлені комерційні умови поставки DPU Київ, що означає доставку товару на місце з розвантаженням. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо порту видачі - Chengdu (Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування Ningbo (Китай) - Gdansk (Польща), що може свідчити про наявність перевантажень товару за межами України і пов'язаних з ними додаткових витрат на перевезення. Також, в наданій CMR від 10.06.2025 №46482 наявні відомості про перевантаження товару з морського на автомобільний транспорт української транспортної кампанії у порту Gdansk Польща, що свідчить про наявність витрат на навантажувально розвантажувальні роботи в порту Gdansk. Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформленнями транспортними документами. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Наразі, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності - такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості.
Відповідно до ч.2 та 3 ст.53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 8) копію митної декларації країни відправлення; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
17.06.2025 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 28.05.2025 б/н, в якому відсутня інформація щодо заявлених якісних характеристик, торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки FOB Китай в наданій копії митної декларації країни відправлення від 06.04.2025 №310120250406196447; комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки FOB Китай; вартість за одиницю товару «Насоси відцентрові, занурені, одноступінчасті 0,25 кВт та 2 кВт», зазначена в МД країни відправлення на FOB Китай - 3,68дол.США/шт., менше ніж у прайсі продавця на EXW(Франко-завод) Китай - 5,77дол.США/шт., вартість за одиницю товару «Насоси відцентрові, одноступінчасті, з діаметром випускного патрубка понад 15мм.», зазначена в МД країни відправлення на FOB Китай - 4,22дол.США/шт., менше ніж у прайсі продавця на EXW(Франкозавод) Китай - 4,47дол.США/шт., вартість за одиницю товару «Машини, які мають індивідуальні функції. Гідроакумулятор для насосних станцій», зазначена в МД країни відправлення на FOB Китай - 4,96дол.США/шт., менше ніж у прайсі продавця на EXW(Франко-завод) Китай - 5,63дол.США/шт., що містить протиріччя за змістом умов поставки; експертне дослідження від 16.06.2025 №250/25, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника. Згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару.
У зв'язку з прийнятим відповідачем Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000100/2 Позивач 17.06.2025 року подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA500580004473U1, в якій що митна вартість товару №1-3 (графи 32) визначена декларантом із застосуванням першого (основного) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 43 до товару №1-3), а митним органом із застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості (графи 43 до товару №1-3), визначивши в графах 47 цієї декларації, митні платежі різницю між сумами платежів за видами (028): До товару №1-3: 0,00 грн.
Отже, різниця платежів за видами: 020; 028 - складає: 161 904,43 грн.
Позивач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, такими, що порушують його права і законні інтереси, у зв'язку з чим вони мають бути скасовані.
Джерела права та висновки суду
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно частини 1 статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України): митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою
Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною 4 статті 53 МК України , у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
У частині 5 статті 53 МК України зазначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
У відповідності до частини 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 2 статті 54 МК України , контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
У частині 3 статті 54 МК України зазначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частини 1 статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно з частиною 2 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
У відповідності до частини 3 статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу .
Відповідно до частини 4 статті 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з частиною 2 статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що обов'язок доведення митної ціни товару покладений на декларанта, а у митного органу, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є право витребувати додаткові документи.
Враховуючи зазначені норми матеріального права, суд зазначає, що сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України заборонено.
Як встановлено судом, при перевірці митної декларації та поданих до неї документів, митний орган виявив, на його думку, наявність розбіжностей у поданих документах, та у порядку ч.2,3 ст.53,54 МК України, запитав додаткові документи, які б могли спростувати виявлені митним органом розбіжності.
Щодо твердження відповідача про відсутність у специфікації від 29.05.2025 №46482, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, інформації щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик, комплектації та артикулів, що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню суд зазначає наступне.
Пункт 1.4 договору поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024 р. не містить вимог щодо зазначення у специфікації інформації щодо виробників, торгівельних марок, якісних характеристик, комплектації та артикулів. При цьому позивач надав відповідачу відомості про товар у МД №25UA500580004460U0: товар № 1: Насоси відцентрові, занурені, одноступінчасті. Насос занурений, одноступінчастий 0,25 кВт -1200шт. Торговельна марка : VOEVODA Країна виробництва : CN Виробник : SHIMGE PUMP INDUSTRY (ZHEJIANG) CO.,LTD. Насос занурений, одноступінчастий 0,25 к Вт -900шт. Насос занурений, одноступінча стий 2 кВт -165шт.Торговельна марка : VODOMET Країна виробництва : CN. Виробник : SHIMGE PUMP INDUSTRY (ZHEJIANG) CO.,LTD.; товар № 2: Насоси відцентрові, одноступінчасті, з аметром випускного патрубка понад 15 мм. Насос поверхневий відцентровий одноступінчастий 0,37 кВт -300шт. Насос поверхневий відцентровий одноступінчастий 1,1 кВт - 30шт. Торговельна марка : VOEVODA Країна виробництва : CN Виробник : SHIMGE PUMP INDUSTRY (ZHEJIANG) CO.,LTD. Насос поверхневий відцентровий одноступі нчастий 0,37 кВт -150шт. Насос поверхневий відцентровий одноступінчастий 1,1 кВт-25шт. Торговельна марка : VODOMET. Країна виробництва : CN. Виробник : SHIMGE PUMP INDUSTRY (ZHEJIANG) CO.,LTD.; товар № 3: Машини, які мають індивідуальні функці Гідроакумулятор 50л для насосних станцій -173 шт. Гідроакумулятор 80л. для насосних станцій - 30шт.Торговельна марка : KOER Країна виробництва : CN. Виробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD. Гідроакумулятор 24л. для насосних станцій -100шт. Гідроакумулятор 50л для насосних станцій -145шт. Торговельна марка : VODOMET. Країна виробництва : CN Виробник : SHIMGE PUMP INDUSTRY (ZHEJIANG) CO.,LTD. Також, опис товару, в тому числі зазначення торговельної марки, відомості виробника, якісні характеристики, задекларованого товару №1 митної декларації зазначено продавцем у пакувальному листі, який був наданий декларантом до митної деклараці №25UA500580004460U0. Таким чином, такий аргумент митниці не може слугувати підставою для коригування митної вартості товару.
Щодо твердження відповідача про відсутність у комерційному рахунку від 29.05.2025 №182/05/2025 посилання на специфікацію від 29.05.2025 №46482 як невід'ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів суд зазначає наступне .
Законодавством не встановлено вимог до оформлення комерційного рахунку, як і не встановлено вимог, щодо посилання на специфікацію, призначення платежу ; у наданому до митного органу наявного в матеріалах справи інвойсі 29.05.2025 №182/05/2025 міститься посилання на номер договору, а саме - №AUG-27M/080424 від 08.04.2024, який було укладено між сторонами.
Крім того, митним органом не наведено обґрунтування впливу зазначених обставин на визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим відповідний аргумент митного органу не може бути врахований для коригування митної вартості товару.
Щодо тверджень відповідача відносно того, що на момент відвантаження товару 06.04.2025 згідно даних коносамента № 252023693В, товар ще не був проданий ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА" (інвойс від 29.05.2025 №182/05/2025), що ставить під сумнів достовірність заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів суд зазначає наступне. Зазначене відповідачем в цілому не впливає на дійсність зовнішньоекономічної операції, її правомірність та обґрунтованість заявленої митної вартості з підстав того, що дата інвойсу після дати коносамента є допустимою за міжнародною комерційною практикою. Оформлення інвойсу після фізичного відвантаження не суперечить ані положенням контракту, ані ст. 53- 58 Митного кодексу України, якщо документи в сукупності підтверджують угоду. Комерційні умови поставки DPU (Delivered at Place Unloaded) згідно з Incoterms 2020 означають, що всі витрати і ризики, включаючи перевантаження, зберігання та доставку до Києва з розвантаженням, несе продавець. Факт перевантаження в Гданську (Польща) з морського на автомобільний транспорт не суперечить умовам DPU, а навпаки, підтверджує їх виконання - продавець забезпечує доставку до місця призначення з усіма супутніми логістичними витратами. Відомості про маршрут (Chengdu - Ningbo - Gdansk) є типовим прикладом мультимодального транспортування, яке включає внутрішню логістику в Китаї (YANTIAN є частиною SHENZHEN) та транзитні перевантаження у портах ЄС. Такі маршрути не є винятковими і не вимагають подання окремих документів на кожну логістичну зміну, якщо в сукупності документи (коносамент, CMR, інвойс) підтверджують: відвантаження товару продавцем, маршрут до пункту призначення, узгодженість із умовами поставки. Наявність витрат на перевантаження у Гданську не впливає на митну вартість, якщо вона вже включена в ціну за умовами DPU. Декларант не має обов'язку окремо деталізувати такі витрати, якщо вони враховані у загальній договірній вартості та підтверджені контрактом та інвойсом.
Щодо твердження відповідача про перевантаження та наявності додаткових витрат Умови поставки DPU (Delivered at Place Unloaded) згідно Incoterms 2020 означають, що продавець несе всі витрати та ризики до моменту доставки та розвантаження товару в зазначеному місці призначення, тобто в Києві, що і зафіксовано в інвойсі та контракті. Зазначений у коносаменті маршрут Ningbo (Китай) - Gdansk (Польща) логічно відображає лише морський етап багатомодального транспортування, який є проміжним у логістичному ланцюгу. Зазначене жодним чином не суперечить умовам DPU. DPU не передбачає, що весь маршрут має бути без перевантажень або виключно морським; перевантаження в порту Gdansk є частиною організованої доставки до місця призначення в Україні; участь українського перевізника у CMR свідчить про завершальну стадію доставки до одержувача. Витрати на перевантаження, внутрішнє транспортування тощо - це витрати продавця, якщо інше не передбачено договором. Усі ці витрати вже враховані у вартості товару за умовами DPU: вони не є підставою для коригування митної вартості, якщо не впливають на ціну, сплачену за товар а вона відповідно задокументована інвойсом; коносамент і CMR підтверджують етапність і повноту доставки, а не суперечать умовам. Заявлені комерційні умови DPU Київ документально підтверджуються всією сукупністю поданих позивачем документів, а всі витрати на доставку до місця призначення, включаючи перевантаження, вже включено до ціни за договором.
Щодо тверджень відповідача відносно документів про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України які не надано позивачем суд зазначає наступне.
У митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості. Умови щодо страхування товару не передбачені укладеним між сторонами договором поставки і як свідчать докази наявні в матеріалах справи, відповідно, декларантом не здійснювалося окреме страхування товару до моменту ввезення, отже, такі витрати відсутні, що не потребує подання додаткових документів. Надані документи у сукупності підтверджують повноту заявленої митної вартості та відповідають ст. 52, 53, 57, 58 МКУ.
Щодо твердження відповідача про відсутність у прайсі продавця 28.05.2025 б/н, в якому відсутня інформація щодо заявлених якісних характеристик , торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки FOB Китай в наданій копії митної декларації країни відправлення від 06.04.2025 №310120250406196447 суд зазначає наступне.
Відповідач в оскаржуваному рішенні не посилається на жодну норму українського або міжнародного законодавства України, які б зобов'язували сторони договору купівлі-продажу визначати вимоги до прайс-листів, пакувальних листів, калькуляцій, комерційних пропозицій. Законодавством не встановлено і конкретних вимог та переліку відомостей, які повинен містити прайс-лист. При цьому, посилання як на складову та підставу визначення митної вартості товару на підставі прайс-листа виробника товару є безпідставними, оскільки обов'язкове подання такого документу ч. 2 ст. 53 МК України не передбачено. Що стосується умов поставки, що зазначені в прайс-листі, то вони є безвідносними до Позивача, на відміну від специфікації, МД 25UA500580004460U0 та інвойсу, які містять умови поставки згідно Інкотермс.
Як вірно зазначає позивач, в постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказує, що прайслист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої ст. 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайслист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.
Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і у постанові від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19, де зазначено, що наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів. Таким чином, митний орган не може посилатися на відсутність, невідповідність відомостей прайс-листа та комерційної пропозиції, як на підставу для коригування митної вартості товару і тому дане твердження також не може прийматись до уваги при коригуванні митної вартості товару.
Щодо твердження відповідача про відсутність у комерційній пропозиції б/н дати і зазначення умов поставки FOB Китай суд зазначає наступне.
Аналогічно до вищезазначеного, комерційна пропозиція - це документ довільної форми продавця інформаційного характеру, який не може слугувати підставою для коригування митної вартості та в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Щодо тверджень відповідача відносно того, що вартість за одиницю товару менше ніж у прайсі продавця на EXW (Франкозавод) Китай, та це свідчить про протиріччя за змістом умов поставки суд зазначає наступне.
Під час декларування вказаних товарів позивачем відповідно до ст. 57, 58 Митного кодексу України було самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. Декларантом надано первинний бухгалтерський документ, а саме інвойс від 29.05.2025 № 182/05/2025, який прямо засвідчує фактичну ціну товару, узгоджену сторонами контракту. Інвойс, що відображає узгоджену сторонами фактичну ціну, є основним документом для визначення митної вартості за методом за ціною договору. При цьому відповідач в оскаржуваному рішенні не посилається на норм законодавства України або міжнародного законодавства, які б зобов'язували сторони договору купівлі-продажу визначати вимоги до прайс-листів, пакувальних листів, калькуляцій, комерційних пропозицій. Комерційна пропозиція - це документ довільної форми продавця інформаційного характеру, який не може слугувати підставою для коригування митної вартості та в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товару. Зазначені розбіжності в додаткових документах не спростовують фактичну вартість, визначену за інвойсом, та не можуть бути підставою для її коригування.
Щодо твердження відповідача про те, що в експертному дослідженні від 16.06.2025 №250/25, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника суд зазначає наступне.
Як вбачається з проведеного дослідження, експерту було поставлене наступне запитання: - Визначить вартість товару - насоси та гідроакумулятори, умови поставки DPU KYIV, виробник SHIMGE PUMP INDUSTRY (ZHEJIANG) CO.,LTD., ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD, країна походження - Китай, ввезеного на митну територію України на підставі контракту № AUG-27M/080424 від 08.04.2024 року, інвойсу №182/05/2025 від 29.05.2025 року, пакувального листа № 182/05/2025 від 29.05.2025 року, CMR № 46482 від 16.06.2025 року, згідно наданих документів? Висновок експертного дослідження від 09.06.2025 №238/25 проведений відносно товару та документів на нього, який було фактично імпортовано і документи на який надано до митного органу. При цьому, зазначене експертне дослідження було проведено щодо товару торгівельних марок: VOEVODA, VODOMET, KOER та характеристик на аналогічний товар. При цьому в скрінах експертного дослідження зазначено найменування виробника та ідентифікуючі ознаки товару. Експертом повністю розписано і зазначено, які джерела і дані використовувались при підготовці дослідження, а отже, жодних неузгодженостей в цій частині також судом не встановлено.
Суд також погоджується з зауваженням позивача відносно того, що митним органом не наведено обґрунтування впливу зазначених фактів та обставин на визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим відповідний аргумент митного органу не може бути врахований.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.
Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не зазначив про наявність жодних
суттєвих розбіжностей у числових показниках сплачених декларантом сум та проігнорував подані декларантом додаткові документи та пояснення.
Відповідачем не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах є підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку відповідача, був сумнівним чи/або помилковим, що є підставою для визнання незаконним та скасування рішення митного органу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 року у справі №820/307/17.
При цьому суд зазначає, що витребування додаткових документів у позивача було обґрунтовано формальними підставами (всіма переліченими у ч. 3 ст. 53 МК України підставами).
При цьому, відповідачем не було зазначено яких саме відомостей не вистачає;
проігноровано документи, надані позивачем, якими підтверджується як ціна товарів так і
розмір та спосіб фактичної сплати за такі товари; не зазначено конкретних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості імпортованих товарів.
Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 р. у справі № 804/15600/15 наголосив, що
витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може
мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих
декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 р. у справі № 820/4849/16 назвав вимоги до
запиту додаткових документів, відповідно до яких митний орган повинен вказати, які саме
складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 р. у справі №820/263/17 дійшов висновку, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості
товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість
витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні
дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
З викладеного можна дійти висновку, що відповідачем було формально запитано документи, які передбачені статтею 53 МК України без зазначення конкретних розбіжностей
задекларованої позивачем митної вартості, тому такий запит відповідача не мав на меті та на
стосувався визначення митної вартості товару.
Відсутність належного обґрунтування митним органом причин та суті додаткових документів є однією із підстав для подальшого визнання рішення про коригування митної вартості протиправним.
Щодо обраного відповідачем методу митної вартості, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов'язково зазначаються помер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).
Частиною 1 ст. 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому частинами 2, 3, 6 ст.57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У ч.8 ст.57 МК України, зазначено, що лише у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідач неправомірно застосував резервний метод при визначенні митної вартості ігноруючи попередні методи при об'єктивній можливості їх застосування.
В рішенні про коригування митної вартості зазначає, що "у митного органу відсутня інформація стосовно операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами", внаслідок чого він застосовує саме резервній метод.
Митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України, у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичного, подібного (аналогічного) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі №809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17 у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14.
Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17.
Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення, прийняте Одеською митницею, є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» є такими, що підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Звежинський проти Польщі», заява №34049/96 відповідно до п.71 якого суд повторює, що позбавлення майна, у значенні цього речення, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності (цит. вище справа Брумареску). Суд нагадує, що під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (див. рішення у справі «Pressos Compania Naviera S. A. та інші проти Бельгії» від 20 листопада 1995, серія A, N 332, с. 23, п. 38). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (див. цит. вище рішення у справі Спорронга і Льонрота. При цьому, п. 73 суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.
Крім цього, згідно рішення у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», заява №23620/05, відповідно до п.17 суд повторює, що будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших авторитетних джерел, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від 23 вересня 1982 року, пп. 69-73, серія А №52).
Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, наявні в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ««МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення щодо визначення (коригування) митної вартості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» у загальній сумі 4 844,80 грн., сплачені згідно платіжної інструкції №4627 від 19.06.2025 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення корегування митної вартості - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500580/2025/000100/2 від 17.06.2025 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/0001941 від 17.06.2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» суму сплаченого судового збору в розмірі 4 844,80 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (вул. Предславинська, буд. 34Б, оф. 101, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 44306976).
Відповідач: Одеська митниця (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).
Суддя С.О. Cтефанов