Справа № 420/18636/25
20 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якій позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ірини ЛЕБЕДЕНКО №ВП78249932 від 03.06.2025 про стягнення виконавчого збору.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 є державною установою, що фінансується виключно за рахунок державного бюджету. Позивач вважає, що за примусовим виконанням рішень де боржниками є військові частини виконавчий збір в силу приписів п.3 ч.5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» не стягується. Адже згідно положень вказаної статті виконавчий збір не стягується, якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Ухвалою суду від 17.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі. Вирішив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Призначив судове засідання у справі з викликом учасників справи на 14 год. 00 хв. 07 липня 2025 року у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №20.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому вказуючи на хибність та необгрунтованість позовних вимог, просить відмовити у задоволенні позову.
У своїх доводах відповідач зазначає, що виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, що в свою чергу підтверджується самим виконавчим документом, поданим на виконання до Відділу, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону, яка в свою чергу регламентує виконання рішень немайнового характеру, яким у відповідності до вимог частини 3 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції від 02.06.2016 № 1404-VІІІ встановлено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Таким чином, відповідач вважає, що умовою для стягнення виконавчого збору (за виключенням визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) є початок примусового виконання, відкриття якого здійснюється з огляду на відповідний виконавчий документ. При цьому одночасно з відкриттям виконавчого провадження виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. Стягненням з боржника виконавчого збору є обов'язком виконавця, спрямованим на перерахування коштів до Державного бюджету України.
У судове засідання, призначене на 14.00 год 07 липня 2025 року сторони не з'явилися. Повістки про виклик до суду позивачу та відповідачу були надіслані до електронних кабінетів в підсистемі «Електронний суд» та, згідно складених секретарем довідок, документи доставлено до електронних кабінетів 20.06.2025.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/36850/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 13.09.2024 року у справі №420/36850/23, адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення розрахунків сум складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 17 вересня 2021 року по 19 травня 2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 17 вересня 2021 року по 19 травня 2023 року включно, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2021 року - 2270 грн., на 01.01.2022 року - 2481 грн., на 01.01.2023 року - 2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню ОСОБА_1 згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та здійснити нарахування та виплату з відрахуванням обов'язкових утримань ОСОБА_1 за період з 17 вересня 2021 року по 01 червня 2023 року: посадового окладу в сумі 40925,03 грн (сорок тисяч дев'ятсот двадцять п'ять гривень 03 копійки); окладу за військовим званням в сумі 9265,61 грн (дев'ять тисяч двісті шістдесят п'ять гривень 61 копійка); надбавки за вислугу років в сумі 15057,18 грн (п'ятнадцять тисяч п'ятдесят сім гривень 18 копійок); надбавки за особливості проходження служби в сумі 42411,09 грн (сорок дві тисячі чотириста одинадцять гривень 09 копійки); надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці - 3343,82 грн (три тисячі триста сорок три гривні 82 копійки); премії - в сумі 85650,19 грн. (вісімдесят п'ять тисяч шістсот п'ятдесят гривень 19 копійок); допомоги на оздоровлення в сумі 25574,30 грн (двадцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят чотири гривня 30 копійок).
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року змінено, викладено третій абзац його резолютивної частини у наступній редакції: «Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити розрахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 17.09.2021 по 19.05.2023 та грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
29.04.2025 року по справі №420/36850/23 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист щодо зобов'язання військову частину НОМЕР_1 здійснити розрахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 17.09.2021 по 19.05.2023 та грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
26.05.2025 представник ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про примусове виконання рішення №420/36850/23.
03.06.2025 старшим державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лебеденко І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №420/36850/23 виданого 29.04.2025 Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання військову частину НОМЕР_1 здійснити розрахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 17.09.2021 по 19.05.2023 та грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Пунктами 2, 3 постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику надано десять робочих днів для виконання рішення суду. Стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 32000 грн.
Також, 03.06.2025 старшим державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лебеденко І.В. винесено постанову про стягнення виконавчого збору, згідно з п.1 якої постановлено стягнути з боржника Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 виконавчий збір у розмірі 32000 грн.
Військовою частиною НОМЕР_1 листом від 18.06.2025 повідомлено Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),інансовою службою військової частини НОМЕР_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у 420/36850/23 від 13 вересня 2024 року здійснено перерахунок грошового забезпечення за період 17.09.2021 по 19.05.2023 та грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік шляхом множения розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами | України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум. 11.05.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 було погоджено суми коштів для виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/36850/23 від 13 вересня 2024 року. 10.06.2025 року військовою частиною НОМЕР_1 направлено на адресу Департаменту соціального забезпечення Міністерства Оборони України заявку на виділення грошових коштів на виконання рішень судів та видатків за КЕКВ2800 «Інші поточні видатки». Станом на дату надання відповіді Департаментом соціального забезпечення Міністерства Оборони України не забезпечено надходження коштів на виконання рішень судів та видатків за КЕКВ2800 «Інші поточні видатки» у тому числі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/36850/23 від 13 вересня 2024 року.
Не погодившись із прийнятою державним виконавцем постановою від 03.06.2025 про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Умови і порядок виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб) та інших виконавчих документів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Як визначено ст.1 Закону України №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно зі статтею 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Як передбачено ст.18 Закону України №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5, 6 ст. 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до ч.1-4 ст.27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
З аналізу вказаних норм Закону №1404-VІІІ слідує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій щодо примусового виконання рішення, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження державний виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця.
Відтак, отримавши від представника стягувача заяву про відкриття виконавчого провадження із оригіналом виконавчого документа, яким є виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду №420/36850/23 від 29.04.2025, враховуючи відсутність підстав для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, державний виконавець у порядку та строки передбачені ст.26 та ст.27 Закону №1404-VІІІ виніс постанову про відкриття виконавчого провадження (у якій зазначив про стягнення виконавчого збору) та постанову про стягнення виконавчого збору.
Таким чином, державний виконавець діяв в межах наданих повноважень, у спосіб та в порядку, визначеному Законом №1404-VІІІ.
З приводу тверджень позивача про те, що виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/36850/23 від 29.04.2025 має здійснюватися за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", по яких судовий збір не стягується, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.3 ч.5 ст.27 Законом №1404-VІІІ виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Статтями 1 та 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" №4901-VI від 05.06.2012 (далі - Закон №4901-VI) визначено, що цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.
Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Статтею 3 Закону № 4901-VI визначені особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу, відповідно до яких, зокрема, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Крім того, статтею 7 Закону № 4901-VI установлені особливості виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна.
Так, виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Ураховуючи викладене, пункт 3 частини 5 статті 27 Закону № 1404-VIII передбачає звільнення від стягнення виконавчого збору виключно тоді, коли рішення виконується в порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
В той же час, вказаним Законом встановлений порядок виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація та юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, та який передбачає стягнення коштів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Також, суд зауважує, що згідно із ст.7 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Таким чином, такі рішення не виконуються в порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
З наведеного слідує, що пункт 3 частини 5 статті 27 Закону № 1404-VIII передбачає звільнення від стягнення виконавчого збору виключно тоді, коли виконується рішення про стягнення коштів з державного органу.
При цьому, визначальним є саме характер виконуваного рішення а не статус боржника як державного органу.
В той же час, рішенням Одеського окружного адміністративного суду 13.09.2024 року у справі №420/36850/23, в ході виконання якого була винесена оскаржувана постанова, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити розрахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 17.09.2021 по 19.05.2023 та грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Прядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії визначений ст.63 розділу VIII «Виконання рішень немайнового характеру» Закону №1404-VІІІ, зі змісту якої вбачається, що рішення якими зобов'язано боржника вчинити певні дії законодавцем віднесені до рішень немайнового характеру, виконання яких здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, що визначений даним Законом.
З резолютивної частини рішення вбачається, що воно є рішенням зобов'язального характеру та ним не передбачено стягнення конкретно визначеної суми грошового забезпечення. Відтак, рішення підлягає виконанню в порядку Закону України «Про виконавче провадження» (розділу VIII «Виконання рішень немайнового характеру»), а не в порядку Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/36850/23 від 13.09.2024, не відноситься до тих, виконання яких здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а тому за його примусове виконання підлягає стягненню виконавчий збір.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що постанова ВП №78249932 від 03.06.2025 року про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн були винесені старшим державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лебеденко І.В. в межах наданих повноважень, у відповідності до Закону №1404-VІІІ, у порядку та строки, що ним визначені, тому суд не вбачає підстав для визнання її протиправною та скасування.
Відтак, у задоволенні позову слід відмовити.
З огляду на те, що суд за результатом розгляду справи дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати не розподіляються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 287 КАС України, суд
вирішив:
Позов Військової частини НОМЕР_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ірини ЛЕБЕДЕНКО №ВП78249932 від 03.06.2025 про стягнення виконавчого збору, - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Білгород-Дністровського відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 34890175, адреса: вул. Миколаївська, 30, місто Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА
.