Справа № 420/13973/25
19 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, розглянувши матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1
Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України"
про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (далі - відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" від 17.02.2025 року №4992.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи, згідно довідки до акту огляду медико-соціальною комісією серії 10 ААВ №8018013 інвалідність позивачу встановлена безстроково за результатами повторного огляду 18.05.2016. ОСОБА_1 було призначено пенсію по інвалідності, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 . У квітні 2025 року позивачем не було отримано пенсію, на звернення позивача до ГУ ПФУ в Одеській області, він дізнався, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області скановану копію акту приймання-передачі витягів з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" та Витяги відповідно до акту прийому-передачі. Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 17.02.2025 на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 17.02.2025 №4992 ОСОБА_1 група інвалідності не встановлена, що на думку позивача свідчить про прийняття Державною установою "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" рішення №4992, яким скасовано рішення про встановлення позивачу інвалідності II групи безстроково. На підставі даних документів 08.04.2025 Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №951250138890 про припинення виплати пенсії позивачу з 18.05.2016. Позивач просить врахувати, що інвалідність другої групи йому встановлена ще у 2016 році, тому правові підстави для перевірку обґрунтованості рішення про встановлення інвалідності ОСОБА_1 у зв'язку із прийняттям Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 серпня 2023 року "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" відсутні. Згідно з п.10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердж. постановою КМУ від 15.11.2024 №1338, рішення про встановлення інвалідності переглядаються з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком, а згідно з п.12 Порядку №1338 особа має право приймати участь в оцінювання як особисто, так і через свого представника, позивач вважає, що Державною установою "УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ" порушено принцип гласності та відкритості при прийнятті оскаржуваного рішення. У ДУ "УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ" були відсутні підстави для перевірку обгрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соцІальними експертними комісіями, порушений принцип правової визначеності, майже через 10 років після встановлення позивачу довічно II-ї групи, відбулось втручання в майнові права позивача, оскільки право на його пенсію було припинено.
Ухвалою суду від 12.05.2025 відкрито спрощене провадження у справі, вирішено розглядати справу в письмовому провадженні без виклику представників сторін. Суд витребував у відповідача докази у справі (копії повного тексту рішення №4229 від 17.02.2025, яке прийнято щодо ОСОБА_1 ; протоколу засідання на якому прийнято рішення №4229 від 17.02.2025, копії усіх документів, які слугували підставою для прийняття рішення №4229 від 17.02.2025 ; інформацію з доказами на її підтвердження щодо підстава для проведення перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці щодо ОСОБА_1 ; копію документу на підставі якого ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці щодо ОСОБА_1 ; копії документів (у разі наявності) на підтвердження сповіщення ОСОБА_1 про проведення перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці щодо ОСОБА_1 ; засвідчену копію рішення (чи іншого документу) про створення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, яка прийняла рішення №4229 від 17.02.2025 щодо ОСОБА_1 ; засвідчену копію положення (чи іншого документу), на підставі якого діє експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи, яка прийняла рішення №4229 від 17.02.2025 року щодо ОСОБА_1 .
09.06.2025 надійшла заява про зміну підстав позову, в якій представник позивача вказує, що на адвокатський запит ним отримано витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 17.02.2025 року №ЦО 4229. У даному витягу вказано, що: 6.1 Підстава для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці - "постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді"; 6.2 Реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обгрунтованості рішення, що підлягає перевірці - "13.01.2025 №07 лист від Одеський обл. МСЕК, Лист від ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінальне провадження №62024000000000923 від 21.10.2024".
Позивач стверджує, що про існування кримінального провадження №62024000000000923 від 21.10.2024 він дізнався лише після отримання відповіді на адвокатський запит. До кримінального провадження №62024000000000923 від 21.10.2024 позивач не має жодного відношення. Крім того, позивач наголошує, що не може бути підставою для перевірки звичайний лист від правоохоронного органу, це має бути постанова слідчого чи ухвала суду та стосуватися безпосередньо ОСОБА_1 . Позивача не повідомляли про проведення щодо нього перевірки, адреса, яка зазначена у оскаржуваному рішенні не є зареєстрованим місцем проживання позивача. Повідомлення позивача не здійснювалось, адреса, яка наявна у відповідача не є місцем реєстрації ОСОБА_1 (в оскаржуваної рішенні зазначено смт. Великодолинське). Повідомлення позивача про необхідність прибуття до Державної установи або будь- якого іншого профільного закладу охорони здоров'я для повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень з метою проведення медико-соціальної експертизи не було здійснено. Позивача не повідомлялось щодо засідання Комісії, на якому прийнятий індивідуальний акт про невизнання позивача особою з інвалідністю.
Оскільки відповідач (ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України") відзиву на позовну заяву та витребуваних судом доказів не надав, не повідомив про не можливість їх надання, ухвалою суду від 21.07.2025 повторно витребувано у Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" докази, що мають значення для вирішення справи, а саме: 1) постанову слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді; на яку є посилання у рішенні ЦО 4229; 2) лист від 13.01.2025 №07 Одеський облМСЕК, Лист від ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025; 3) копію постанови по кримінальному провадженню №62024000000000923 від 21.10.2024; 4) докази повідомлення позивача про проведення засідання експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи та запрошення позивача для участі в ньому, доказ його направлення і вручення позивачу; 5) інші документи, які стали підставою для прийняття рішення про невизнання позивача особою з інвалідністю 2 групи; 7) засвідчену копію рішення (чи іншого документу) про створення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, яка прийняла рішення №4229 від 17.02.2025 щодо ОСОБА_1 ; 8) засвідчену копію положення (чи іншого документу), на підставі якого діє експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи, яка прийняла рішення №4229 від 17.02.2025 щодо ОСОБА_1 . Даною ухвалою суд попередив керівника Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за повторне неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, зокрема, штраф у сумі від 1 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 2 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України). У разі не можливості подати витребувані докази у встановлений строк, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали.
Копію ухвали суду від 21.07.2025 отримано Державною установою "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" 21.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка складена секретарем судового засідання.
Відповідач - ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" надав суду відзив на позовну заяву 04.08.2025, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів", вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення. Підпунктом "б" пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 року вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів. КМУ України було прийнято постанови від 25 жовтня 2024 р. № 1207 та 08 листопада 2024 р. № 1276, якими внесено зміни до Постанови КМУ від 03 грудня 2009 р. № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи". Наказом МОЗ України від 26.10.2024 № 1809 було покладено права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на відповідача - державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико- соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (код згідно з ЄДРПОУ 03191673) з дати підписання цього наказу. Наказом МОЗ України від 26.10.2024 № 1809 було також затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ (надалі - Положення). Пунктом 8 Положення встановлено, що Комісія проводить перевірку, зокрема й за запитами правоохоронних органів, обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.
До відповідача надійшли листи Міністерства охорони здоров'я України, якими доручено Центральній медико-соціальній експертній комісії Міністерства охорони здоров'я України на виконання запитів служби безпеки України від 04.11.2024 року № 14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 року №10-2-02-01-27449 здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках до запитів осіб та у разі необхідності провести переогляд шляхом - проведення медико-соціальної експертизи стосовно таких осіб і прийняти відповідні рішення, серед інших медико-експертних справ була передана й справа ОСОБА_1 (лист служби безпеки України від 04.11.2014 № 14/1-6971 та витяг з додатку до листа - переліку осіб з числа працівників органів державної влади та місцевого самоврядування для перевірки ).
З 01.01.2025 набули чинності положення Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.
Абзацами 2 та 6 пункту 3 Постанови від 15.11. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова № 1338) було встановлено, що повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31 грудня 2024 року. Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою. Відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022 було покладено права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (код згідно з ЄДРПОУ 03191673). ЦМСЕК МОЗ України було передано нерозглянуті матеріали та справи за листами служби безпеки України від 04.11.2024 року № 14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 року № 10-2-02-01-27449 до Центру оцінювання функціонального стану особи (скорочено - ЦОФСО) для подальшого розгляду на виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 року. Зокрема, до ЦОФСО була передана й справа Позивача ОСОБА_1 .
Підпунктом 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи було встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи: проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико- соціальними експертними комісіями: на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних. Аналогічні норми передбачені й пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, згідно з яким, Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обгрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: - на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді; - за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу); - за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
З огляду на вказані обставини, враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, яка набула чинності з 01.01.2025, Державним Бюро Розслідувань було надіслано до ДУ "УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ", на який з 01.01.2025 покладено права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи, постанову від 31.01.2025, прийняту в рамках кримінального провадження № 62024000000000923. Враховуючи вказані вище обставини, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи законно та в межах повноважень визначених чинним законодавством був проведений аналіз документів медико-експертної справи ОСОБА_1 на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення йому групи інвалідності. Під час проведення перевірки медико-експертної справи позивача та скасування попереднього рішення МСЕК про призначення Позивачу інвалідності експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи у своїй роботі керувалася: - постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи"; - наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022 "Про покладання прав та обов'язків Центру оцінювання функціонального стану особи"; - наказом МОЗ України від 10.12.2024 № 2067 "Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи", - також, нормативними документами, чинними на момент встановлення Позивачу у 2016 році ІІІ групи інвалідності безстроково, а саме: Положенням про медико - соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 "Питання медико - соціальної експертизи"; Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом МОЗ України від 05.09.2011 р. № 561 "Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності". 17.02.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами проведеного аналізу медико - експертної справи позивача було встановлено, що ІІ група інвалідності безстроково, загальне захворювання, встановлена необґрунтовано та не відповідають чинному законодавству. Враховуючи дані наявної медичної документації та обстеження надані в медичній справі Позивача ОСОБА_1 підстави для визнання його особою з інвалідністю відсутні. Ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі ОСОБА_1 , а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності згідно з чинним законодавством. Рішення про встановлення групи інвалідності позивачу було законно та обґрунтовано скасовано Центром оцінювання функціонального стану особи 17.02.2025 року.
Результати перевірки медико - експертної справи позивача були оформлені у вигляді протоколу розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 17.02.2025 № 4229, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 17.02.2025 № 4229 та Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 17.02.2025 № 4229.
Що стосується твердження, що відповідач незаконно переглянув інвалідність позивача без його участі, то з цього приводу відповідач зазначає, що підпунктом 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 (в редакції, чинній у період з 01.01.2025 по цей час), чітко визначають, що участь такої особи передбачається лише у разі необхідності проведення повторного оцінювання, якщо у експертної команди буде недостатньо тих медичних документів, що наявні в матеріалах медико-експертної справи або, якщо у експертної команди є сумніви щодо визначення групи інвалідності. Експертним командам з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО було доручено перевірити обґрунтованість експертного рішення саме на підставі документів, які були подані позивачем на МСЕК у 2016 р. Огляд позивача не проводився та не передбачався - проводилась перевірка обгрунтованості встановлення інвалідності ІІ групи у 2016 році безстроково, така перевірка була здійснена без огляду, за наявними медичними документами під час направлення на МСЕК, що представлені у вересні 2016 року.
Відповідач вважає, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО від 17.02.2025 № 4229, яким було скасоване попереднє рішення МСЕК про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності безстроково, у контексті частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України прийняте у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, а тому є законним та обґрунтованим. Відповідач звертає увагу суду, що відповідно до висновків Верховного Суду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Позивачу - ОСОБА_1 згідно довідки до акту огляду медико-соціальною комісією серії 10 ААВ №8018013 встановлено ІІ групу інвалідності безстроково за результатами повторного огляду 18.05.2016 року.
ОСОБА_1 було призначено пенсію по інвалідності на підтвердження чого до суду надана копія посвідчення серії НОМЕР_1 .
Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №951250138890, яким припинено виплату пенсії позивачу. Підставою для прийняття рішення про припинення виплати пенсії позивачу була отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сканована копія акту приймання-передачі Витягів з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" та Витяги відповідно до акту прийому-передачі.
Судом встановлено, що 17.02.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи , яким є Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії прийнято рішення №ЦО 4229, відповідно до якого перевірено рішення МСЕК 18.05.2016 на підставі: " 6.1 Підстава для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці - "постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді"; 6.2 Реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці - "13.01.2025 №07 лист від Одеський обл. МСЕК, Лист від ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінальне провадження №62024000000000923 від 21.10.2024p".
В рішенні від 17.02.2025 № ЦО4229 вказано, що "п.9. Команда вивчила надану медико-експертну документацію та прийшла до висновку, що у гром. ОСОБА_1 ,1972 р.н. не встановлено підстав для визнання особою з інвалідністю ІІ гр. за загальним захворюванням з 23.06.2015 без терміну переогляду. Ані при первинному зверненні на МСЕК 23.06.2015р., ані при повторному зверненні 18.05.2016 не може бути визнаний особою з інвалідністю (Постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009)". - 7 Дати перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці - "дата з: 14.01.2025 р. дата по:19.02.2025р.".
Позивачем також надано до суду копію протоколу розгляду під час перевірки обгрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 17.02.2025 №ЦО 4229.
Позивач не погоджується з вищевказаним рішенням, вважає його неправомірним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (далі Закон №2961-IV). За визначенням, наведеним в абз.4, 8 ч.1 ст.1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Медико-соціальна експертиза встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Згідно зі ст.3 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (в редакції, чинні станом на дату встановлення позивачу інвалідності безстроково) інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Частиною 2 статті 6 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" визначено, що особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров'я, та/або в судовому порядку.
Розглядаючи дану справу суд враховує, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі № 490/9823/16-ц сформований висновок про те, що спір про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених МСЕК, є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.09.2020 у справі № 821/1524/17 медико - соціальна експертна комісія є суб'єктом владних повноважень лише у вертикальних відносинах з особами, стосовно яких прийняте відповідне рішення.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України №2022 від 03.12.2024 "Про покладання прав та обов'язків Центру оцінювання функціонального стану особи" відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), наказано, зокрема, покласти права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).
Таким чином, суд має надати оцінку правомірності рішення Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" на яку покладено права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи, в тому числі, чи таке рішення було прийнято з дотриманням Закону України "Про адміністративну процедуру".
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 року. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів" (далі - Рішення РНБО від 22.10.2024), що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора. Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
Підпунктом "б" пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.
Законом України від 19 грудня 2024 року № 4170-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі Закон № 4170-ІХ) внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб'єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.
Згідно з абзацом першим пункту 1 розділу ІІ Закону № 4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (окрім зазначених пунктів).
Відповідно до абз. 1-6 пункту 2, що йде за Розділом ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4170-IX установити, що: особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності; документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є: видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я; витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я; на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України "Про військовий обов'язок та військову службу" та ";Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування; особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності).
На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанови від 25 жовтня 2024 р. № 1207 та 08 листопада 2024 р. № 1276, якими було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 "Питання медико-соціальної експертизи". Постанова Кабінету Міністрів України за № 1317 від 03.12.2009 втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" за № 1338 від 15.11.2024.
Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" за № 1338 від 15.11.2024 набирала чинності з дня її опублікування, крім абзаців третього - шостого пункту 1, пунктів 7, 8 цієї постанови, які набрали чинності з 1 січня 2025 року.
Частиною 3 даної постанови визначено, що перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (абз.7) Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України "Про військовий обов'язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.(абз.8) Особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду (абз.10).
Отже, з наведеного правового врегулювання вбачається, що особам, яким встановлено інвалідність органами МСЕК, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України на встановлений строк інвалідності та рішення прийняті МСЕК є законними і чинними прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій, а особи, яким інвалідність встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням або за рішенням суду. Наявності вказаних вище підстав суд не встановив.
Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 (далі - Порядок №1338, надалі - в редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваного рішення).
Пунктом 10 Порядку №1338 визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.
Оскільки рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення ОСОБА_1 2 групи інвалідності були прийняті до вступу в дію Постанови КМУ №1338, то перевірка обгрунтованості вказаних рішень МСЕК повинна проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого вказаною вище постановою КМУ №1338.
Підпунктом 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 (далі - Положення №1338) визначено, що Центр оцінювання функціонального стану особи: проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних. Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
Пунктом 12 Порядку №1338 визначено, що під час проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду справи з проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - справа) експертною командою за заявою особи, щодо якої він здійснюється, поданою в електронній (у разі технічної можливості) або паперовій формі, можуть бути присутні: лікар, який направив особу на проведення оцінювання, зокрема з використанням методів і засобів телемедицини; уповноважений представник особи (зокрема залучений лікар, соціальний працівник, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб). До заяви додається копія документа, що підтверджує повноваження уповноваженого представника у разі його залучення. Особа або її уповноважений представник мають право до початку проведення оцінювання подати адміністратору заяву щодо самостійного здійснення відео-, аудіофіксації розгляду справи експертною командою з використанням власних технічних засобів.
Під час проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду справи здійснюється фіксація проведення огляду експертними командами за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Запис такого розгляду зберігається в закладі охорони здоров'я, в якому сформована відповідна експертна команда, протягом трьох років. У разі оскарження рішення експертної команди запис розгляду передається до Центру оцінювання функціонального стану особи. Особа, стосовно якої проводилося оцінювання, має право отримати запис очного, виїзного або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду, подавши відповідне клопотання до закладу охорони здоров'я, в якому сформована відповідна експертна команда. Особа або її уповноважений представник мають право за допомогою власних технічних засобів здійснити фотофіксацію документів, що формуються експертною командою під час оцінювання особи. Під час розгляду справи стосовно осіб з числа діючих або колишніх військовослужбовців СБУ або розвідувальних органів на розгляді експертної команди можуть бути присутні представники військово-медичної служби (підрозділу) СБУ та розвідувальних органів. Під час проведення розгляду справи стосовно військовослужбовців Держприкордонслужби, Національної гвардії, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, осіб, які перебували на військовій службі (службі) в Держприкордонслужбі, Національній гвардії, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на розгляді експертної команди можуть бути присутні представники закладів охорони здоров'я МВС, Держприкордонслужби, Національної гвардії, ДСНС.
З аналізу даних правових норм слідує, що під час проведення перевірки рішення МСЕК на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи має право діяти відповідно до загального Порядку, який не передбачає право Центру оцінювання функціонального стану особи скасовувати рішення МСЕК іншим шляхом, ніж як проведенням повторного оцінювання особи, без її виклику та повідомлення, тільки на підставі дослідження медичних документів, поданих позивачем на МСЕК у 2016 році. Для Центру не передбачено окремий порядок скасування рішень МСЕК тільки на підставі дослідження медичних документів.
Тому, якщо є сумніви щодо визначення інвалідності, або групи інвалідності, відповідач повинен здійснити повторне оцінювання особи так як це встановлено Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого вказаною вище постановою КМУ №1338. Про що повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;
Тому твердження відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву про законність скасування рішення МСЕК без проведення повторного оцінювання та без виклику та огляду особи, є необгрунтованими, оскільки таких повноважень Центр немає.
Підпунктом 5 п. 8 Положення про експертні команди передбачено право Центру на прийняття рішення про скасування рішення експертних команд щодо встановлення інвалідності, але таке право Центр має при оскарженні вказаного рішення. Позивач не звертався до Центру оцінювання функціонального стану особи зі скаргою.
Відповідач не заперечує тієї обставини, що позивач не повідомлявся про проведення щодо нього оцінювання повсякденного функціонування особи, не викликався на огляд, та взагалі був обізнаний про проведення щодо нього оцінювання повсякденного функціонування особи. Підпункт п.10.3 оскаржуваного рішення "Відмова особи від повного медичного обстеження" не заповнений, тобто відповідач не зазначає про відмову особи від повного медичного обстеження чи неприбуття особи.
Суд наголошує, у контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності винесеного рішення, за умови протилежного нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.
Суд зазначає, що право особи на участь у процесі прийняття рішення (у тому числі і у формі участі у засіданні органу публічної адміністрації з приводу застосування міри юридичної відповідальності за звинуваченням у вчиненні протиправного діяння) передбачено п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України і за своєю суттю є гарантією легітимних сподівань та розумних очікувань на те, щоби бути "почутим" органом влади чи управління, мати змогу подати документи у спростування події вчинку чи вини, а тому реалізація цього права особи не залежить від розсуду владного суб'єкта. При розв'язанні названої суперечності вирішальне значення має характер та зміст процедурної поведінки як органу публічної адміністрації, так і особи, котрій висунуто звинувачення у вчиненні правопорушення за критерієм доброчесності та фактор нездоланної дії чинників вимушеності органу публічної адміністрації на вчинення управлінського волевиявлення в умовах необізнаності приватної особи.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідачем не доведено дотримання законодавчих вимог щодо повідомлення позивача про проведення щодо нього оцінювання повсякденного функціонування особи, що за встановлених у справі обставин має суттєве значення для можливості прийняття відповідачем законного та обґрунтованого рішення.
Розглядаючи дану справу суд враховує, що на спірні правовідносини, в тому числі, поширюється дія Закону України "Про адміністративну процедуру". Так, серед принципів адміністративної процедури відповідно до ст.4 даного Закону є відкритість, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні. Частинами 1 та 2 статті 12 Закону України "Про адміністративну процедуру" визначено, що адміністративний орган зобов'язаний у порядку, встановленому законом, забезпечувати реалізацію права особи на доступ до інформації, що пов'язана з прийняттям та виконанням адміністративного акта стосовно неї. Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи.
Статтею 17 Закону України "Про адміністративну процедуру" визначено, що особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов'язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов'язків. Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.
Згідно статті 63 Закону України "Про адміністративну процедуру" учасник адміністративного провадження має право бути заслуханим адміністративним органом до прийняття рішення у справі, якщо таке рішення може негативно вплинути на його право, свободу чи законний інтерес, крім випадків, передбачених цим Законом. Право учасника адміністративного провадження бути заслуханим реалізується ним шляхом подання до адміністративного органу своїх пояснень та/або заперечень у спосіб, передбачений цим Законом для подання заяви. Адміністративний орган інформує учасника адміністративного провадження про можливі негативні наслідки його неучасті у провадженні та ненадання пояснень та/або заперечень у справі, у тому числі у разі оскарження адміністративного акта.
Заслуховування не проводиться, якщо:
1) необхідно вжити негайних заходів для запобігання заподіянню шкоди;
2) відповідно до законодавства вимагається негайне прийняття рішення;
3) адміністративний орган приймає відповідний адміністративний акт в автоматичному режимі;
4) прохання заявника є очевидно безпідставним.
Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства (частина 2 статті 10) та сумніви щодо правомірності дій та вимог особи, що виникають внаслідок неоднозначного (множинного) трактування норми права, повинні тлумачитися адміністративним органом на користь їх правомірності (частина 2 статті 15).
У позові вказано, що від дати встановлення позивачу інвалідності ІІ групи до дати прийняття оскаржуваного рішення стан здоров'я ОСОБА_1 не покращився, а навпаки, він неодноразово звертався до медичних установ з підстав погіршення стану здоров'я. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивач не був заслуханий з цього приводу, відповідно оскаржуване рішення прийнято відповідачем без забезпечення права позивача на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України "Про адміністративну процедуру" від 17.02.2022 року №2073-IX.
Отже, суд вважає, що відповідач діяв протиправно провівши оцінювання без участі позивача (заочно), не запросивши його для проходження повторного повного медичного обстеження, не отримавши відмови позивача від такого обстеження. Суд також зазначає про відсутність доказів прийняття рішення про проведення заочного розгляду.
Таким чином, проведення перевірки обґрунтованості та скасування зазначеного рішення МСЕК з порушенням порядку, здійснено всупереч принципам "юридичної визначеності й леґітимних очікувань" та "належного урядування", що порушує вимогу "якості закону", про що неодноразово було зазначено в рішеннях ЄСПЛ та в постанові Верховного Суду від 21 липня 2016 року в справі № 909/1172/15 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року в справі № 912/2797/21
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушена процедура перевірки рішення МСЕК щодо ОСОБА_1 .
Щодо доводів позивача про те, що у суб'єкта владних повноважень були відсутні законодавчо визначені підстави для проведення перевірки обґрунтованості рішень щодо встановлення інвалідності, прийнятих щодо позивача, то суд зазначає таке.
Пунктом 51 Порядку №1338 визначено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;
за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);
за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.
Як вже встановлено судом, в рішенні від 17.02.2025 року №ЦО 4992 та у витягу з даного рішення вказано, що підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці є постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді", а реквізитами документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці - "13.01.2025№07 лист від Одеський обл. МСЕК, Лист від ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінальне провадження №62024000000000923 від 21.10.2024p".
Відповідачем до відзиву додано копію постанови від 31.01.2025 по кримінальному провадженню № №62024000000000923 про залучення спеціалістів - працівників відповідача, та перелік питань, які підлягають дослідженню, зокрема чи обгрунтовано прийняті рішення медико-соціальними експертними комісіями при встановленні груп інвалідності особам, в тому числі позивачу. Всі інші листи Державного бюро розслідувань та Служби безпеки України не є процесуальними рішеннями, які оформляються постановою. Суд звертає увагу на те, що в п.9 Рішення датами перевірки вказано з 14.01.2025 по 19.02.2025, тобто, початкова дата перевірки зазначена ще до прийняття постанови слідчого, а дата закінчення перевірки пізніше дати прийняття оскаржуваного рішення. Отже, перевірка була ініційована до виникнення законодавчо визначених підстав.
Як передбачено п. 51 Порядку, оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведення необхідних досліджень, зокрема на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", тобто відповідача. Порядком (у чинній на час прийняття оскаржуваного рішення редакції) не передбачено можливість проведення перевірки обґрунтованості попереднього рішення МСЕК заочно, або на підставі раніше отриманих документів.
Щодо покликань позивача на те, що оскаржуване рішення є необґрунтоване та що у ньому відсутні належні та достатні обґрунтування, то суд зазначає таке.
Відповідно до п.27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.
Критеріями встановлення II групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи:
обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома;
обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб;
обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб;
обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.
До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.
II група інвалідності встановляється учням, студентам вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації денної форми навчання, що вперше здобувають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень освіти, у разі наявності в них ознак інвалідності на період їх навчання. Після закінчення навчального закладу видається довідка про придатність їх до роботи у результаті набуття професії.
Інваліди II групи з вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності, зокрема шляхом створення відповідних умов праці із забезпеченням засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
За даними медичної справи позивача вбачається, що йому рекомендовано уникати психоемоційних та фізичних навантажень, у позивача прогресуючі порушення центральної нервової системи, причиною чого є, зокрема, неодноразові черепно-мозкові травми та травма при ДТП, захворювання серця та інше. Позивачу характерна періодична втрата свідомості.
В п.11 оскаржуваного рішення наведено його обґрунтування, а саме: "Команда вивчила надану медико-експертну документацію та прийшла до висновку, що у гром. ОСОБА_1 , 1972 р.н. не встановлено підстав для визнання особою з інвалідністю ІІ гр. за загальним захворюванням з 23.06.2015р. без терміну переогляду. Ані при первинному зверненні на МСЕК 23.06.2015р., ані при повторному зверненні 18.05.2016р. не може бути визнаний особою з інвалідністю (Постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009р".
Разом з цим, ані у оскаржуваному рішенні, ні у протоколі до нього не наведено обґрунтування такого твердження комісії.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі "Suominen v. Finland", заява № 37801/97, пункт 36), орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень визначеним статтею 2 КАС України критеріям для оцінювання рішення (дій), є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
Вказане відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 13.05.2025 по справі №580/7747/24.
Верховний Суд постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, сформував висновки відповідно до яких суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Розглядаючи дану справу, суд враховує, що у справі Рисовський проти України (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип належного урядування, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх жодних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про те, що ОСОБА_1 не може бути визнаний особою з інвалідністю, не надав доказів на підтвердження компетенції та дотримання законодавчо визначених процедур при проведення перевірки обґрунтованості рішення про встановлення інвалідності ОСОБА_1 і не довів правомірності оскаржуваного рішення, у зв'язку із чим останнє підлягає скасуванню.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" від 17.02.2025 року №ЦО 4992.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (пров.Макаревського Феодосія, буд. 1-А, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49005, код ЄДРПОУ 03191673), на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА