20 серпня 2025 р. № 400/3145/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі- позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з вимогами:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , року народження, Ідентифікаційний номер НОМЕР_4 грошового забезпечення - посадового окладу, окладу за військове звання, та додаткових виплат, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМ України № 704 від року за період з січня 2022 року по 19 травня 2023 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 грошове забезпечення - посадовий оклад, оклад за військовим званням, та додаткові виплати, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМ України № 704 від 30.08.2017 року за період з січня 2022 року по 19 травня 2023 року, з урахуванням виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 )щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 компенсацію втрат доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення - посадовий оклад, оклад за військовим званням, та додаткових виплат, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМ України № 704 від 30.08.2017 року за період з січня 2022 року по 19 травня 2023 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення - посадовий оклад, оклад за військовим званням, та додаткових виплат, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМ України № 704 від 30.08.2017 року за період з січня 2022 року по 19 травня 2023 року по день фактичної виплати;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРГІОУ НОМЕР_3 ) щодо неврахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 за період з січня 2022 року по 25 квітня 2024 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 індексацію грошового забезпечення (іпдексацію- різницю) за період з січня 2022 року по 25 квітня 2024 року, виходячи з щомісячної фіксованої величини 4090,0 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка невірно розраховувала його грошове забезпечення у спірний період. Також, позивач послався на те, що відповідачем протиправно не було нараховано і виплачено йому індексацію-різницю. Крім того, позивач стверджує, що має право на отримання компенсації втрати частини доходів в зв'язку з несвоєчасною виплатою грошового забезпечення в повному розмірі.
Ухвалою суду від 04.04.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з 19.07.2022 по 25.04.2024 та доказів поважності причин його пропуску
25.04.2025 року від позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, за результатами розгляду якої суд ухвалою від 05.05.2025 року повернув позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 25.04.2024.
Ухвалою від 05.05.2025 суд відкрив провадження у справі щодо решти вимог, визначив, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач проти позову заперечив, у відзиві, який надійшов до суду 21.05.2025 зазначив, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, Пункт 4 Постанови №704 передбачав при розрахунку грошового забезпечення застосування саме прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р. Щодо позовної вимоги про нарахування і виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідач зауважив, що необхідною умовою для такої компенсації є встановлення факту нарахування доходу. Відтак, на думку відповідача, позивач не має права на компенсацію втрати частини доходу за порушення строків його виплати, так як його права не були порушені. Відносно виплати індексації-різниці, відповідач звернув увагу суду, що Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин (установ, організацій) роз'яснення від 04.01.2016 року №248/3/9/1/2 згідно яких, у зв'язку із внесенням змін до індексації грошових доходів населення, Порядку проведення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз'яснення.
Ухвалою від 14.07.2025 суд для витребував у відповідача письмову інформацію щодо розміру грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року, за березень 2018 року та за квітень 2018 року (із зазначенням складових такого та їх розміру); обчислення позивачу індексації за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 року з урахуванням положень абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; виплачених позивачу сум індексації за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 року.
Витребувані докази надійшли до суду 17.07.2025.
Згідно з Наказом Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 № 126-б суддя Дерев'янко Л.Л. з 21.07.2025 по 27.07.2025 перебувала у щорічній основній відпустці та з 28.07.2025 по 08.08.2025 відповідно до довідки від 11.08.2025 № 21К/2025 знаходилась на лікарняному.
На підставі матеріалів справи суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
В спірний період, а саме з 01.01.2022 по 19.07.2022 позивач проходив військову службу і перебував на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 , що не заперечується сторонами, та підтверджується, зокрема, довідкою про основні та додаткові види грошового забезпечення , виданою Військовою частиною НОМЕР_1 № 470/2/557 від 16.07.2025.
Зазначена довідка відповідача і відзив підтверджують, що в спірний період при розрахунку грошового забезпечення застосовано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», який складає 1762,00 грн.
Також, з довідки № 470/2/557 від 16.07.2025 вбачається, що індексація -різниця в спірний період (з січня 20222 по 19.07.2022) не нараховувалась та не виплачувалось.
Вважаючи, протиправною таку бездіяльність відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Положення статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачають, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою № 704, яка набрала чинності 01.03.2018, затверджені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пункт 4 Постанови № 704 (в редакції до 24.02.2018) встановлює, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Однак, Постановою № 103 до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Отже, з 01.03.2018 Уряд України запровадив одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня 2018 року.
Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, визнаний протиправним та скасований пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 Постанови № 704 були внесені зміни.
Відтак, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток додатку 1 та пункту Примітки додатку 14 до Постанови № 704, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З наведеного суд дійшов висновку, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Тобто з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.
Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Застосовуючи ці приписи до обставин справи, суд зазначає, що спірний період, початок якого визначений позивачем з 01.01.2022, грошове забезпечення позивача підлягало розрахуванню шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року , на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З матеріалів справи встановлено, що посадовий оклад і оклад за військовим званням позивача визначався військовою частиною НОМЕР_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти.
З огляду на наведене, суд, виходячи з меж позову, доходить переконання, що дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2022 до 19.07.2022 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік», є неправомірними
На цій підставі відповідача належить зобов'язати здійснити перерахунок та виплату позивачу вказаних грошових виплат з урахуванням вже виплачених сум.
Суд погоджується з позивачем, що перерахунку підлягають всі види грошового забезпечення, при розрахунку яких використовується посадовий оклад і оклад за військовим званням. Відтак, перерахунок посадового окладу і окладу за військовим званням за період з 01.01.2022 по 19.07.2022 тягне з собою необхідність перерахунку і інших складових грошового забезпечення, здійснених в зазначений період.
Оцінюючи вимоги позивача про нарахування та виплату позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
У відповідності до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Уряд прийняв постанову від 21 лютого 2001 року №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Зміст зазначених норм права дає підстави дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Тобто законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 24 січня 2023 року по справі №200/10176/19-а та від 31 липня 2024 року по справі № 480/1704/19, від 21.08.2024 по справі №200/63/23.
Оскільки на цей час позивачу не було здійснено нарахування та виплату грошового забезпечення за спірний період з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у частині виплати компенсації втрати частини доходів є передчасними і задоволенню не підлягають.
Вирішуючи спір в частині нарахування позивачу індексації-різниці, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Перелік об'єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
До таких об'єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.
Частина друга статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Згідно з пунктом 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078 (у редакції, чинній до 02.04.2021) цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15.03.2018 врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо «фіксованої» суми індексації, то Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте, постановою Уряду від 09.12.2015 № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі 520/6243/22.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повноважень суду для відходу від правових висновків Верховного Суду чинний КАС України та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить.
Отже, з 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Таким чином, з метою встановлення наявності у позивача права на отримання суми індексації-різниці необхідно встановити розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року, суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року та порівняти їх.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Таким чином, в спірний період, початок якого визначений позивачем з 01.01.2022, по 18.07.2022 сума індексації з урахуванням абз. 3, 4, пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у фіксованій величині, яка розраховується як різниця між сумою індексації 4463,15 грн і розміром підвищення доходу в березні 2018 року.
З наявної в матеріалах справи довідки про розмір грошового забезпечення позивача вбачається, що таке грошове забезпечення складало: до підвищення доходу ( лютий 2018 року) - 8652,21 грн, після підвищення доходу (березень 2018 року) - 9082,52 грн.
Підвищення доходу відбулось в сумі 430,31 грн
Відтак, в спірний період (з 01.01.2022 по 19.07.2022) сума індексації з урахуванням абз. 3, 4, пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у фіксованій величині, яка розраховується як різниця між сумою індексації (4463,15 грн) і розміром підвищення доходу (430,31 грн), тобто в сумі 4032,84 грн.
Згідно з матеріалами справи відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період з січня 2022 року до липня 2022 року.
Тому, враховуючи висновки Верховного Суду щодо правозастосування у подібних правовідносинах, слід зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу щомісячну індексацію-різницю в розмірі 4032,84 грн за спірний період.
Водночас, позивачем щомісячна індексація-різниця визначена в сумі 4090,00 грн, що, з огляду на наведені вище розрахунки, є помилковою.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Докази судових витрат відсутні в матеріалах справи, отже, суд не вирішує питання щодо їх розподілу.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_3 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , року народження, Ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , грошового забезпечення - посадового окладу, окладу за військове звання, та додаткових виплат, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМ України № 704 від року за період 01.01.2022 по 19.07.2022.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 грошове забезпечення - посадовий оклад, оклад за військовим званням, та додаткові виплати, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМ України № 704 від 30.08.2017 року за період 01.01.2022 по 19.07.2022, з урахуванням виплачених сум.
4. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо неврахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 за період з 01.01.2022 по 19.07.2022.
5. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 індексацію грошового забезпечення (індексацію- різницю) за період з 01.01.2022 по 19.07.2022, виходячи з щомісячної фіксованої величини 4032,84 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
6. В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко