про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
20 серпня 2025 р. справа № 400/8761/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., ознайомившись з
позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаМиколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась з позовом до Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення акту про порушення № 00227 від 14.01.2025 року, рішення Комісії про повне задоволення акту про порушення від 07.02.2025 року, акту-розрахунку необлікованих об'ємів природного газу та їх вартість, на суму 17 650,46 грн.;
- зобов'язати відповідача відмінити акт про порушення № 00227 від 14.01.2025 року, рішення Комісії про повне задоволення акту про порушення від 07.02.2025 року, акт-розрахунок необлікованих об'ємів природного газу та їх вартість, на суму 17 650,46 грн., відновити газопостачання до будинку: АДРЕСА_2 .
Відповідно до приписів ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про те, що дану позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб'єкт владних повноважень - суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою умовою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Із змісту позовних вимог вбачається, що позивачка оскаржує дії Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" щодо винесення акту про порушення № 00227 від 14.01.2025 року, рішення Комісії про повне задоволення акту про порушення від 07.02.2025 року, акту-розрахунку необлікованих об'ємів природного газу та їх вартість, на суму 17 650,46 грн.
Так, судом встановлено що Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (Миколаївська філія) є суб'єктом господарювання, юридичною особою, що надає послуги іншим юридичним особам та фізичним особам як рівноправний суб'єкт цивільних правовідносин, тобто є юридичною особою приватного права та діє згідно з Кодексом газорозподільних систем, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.
Необхідно зазначити, що винесення відповідачем акту про порушення, рішення про задоволення акту про порушення, акту-розрахунку необлікованих об'ємів природного газу та їх вартості, не є виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (Миколаївська філія) владних управлінських функцій на основі законодавства відносно позивачки, тому заявлені вимоги не стосуються захисту прав, свобод та інтересів позивачки у сфері публічно-правових відносин.
Суд приходить до висновку, що даний спір не пов'язаний з реалізацією Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (Миколаївська філія) у відношенні позивачки владних управлінських функцій на основі законодавства.
Суд звертає увагу позивачки, що даний спір не є публічно-правовим спором, а відповідач не є суб'єктом владних повноважень в розумінні КАС України.
Щодо вимог позивачки про оскарження актів, суд звертає увагу, що акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, а тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на викладене такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 803/3/18.
Відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, правовідносини, що склалися в даному випадку між сторонами, враховуючи характер спору, суб'єктний склад правовідносин, предмет й підстави заявлених вимог, не мають ознак публічно-правового спору та не можуть бути предметом розгляду в адміністративному процесі, оскільки порядок вирішення цього спору визначений положеннями ЦПК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства України.
При цьому ч. 6 ст. 170 КАС України зобов'язує суд роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті.
Суд роз'яснює позивачці, що заявлені вимоги мають розглядатись місцевим загальним судом за правилами ЦПК України.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається (ч. 5 ст. 170 КАС України).
Керуючись статтями 19, 170, 248 КАС України, суд, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 400/8761/25.
2. Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачці невідкладно разом із позовною заявою та всіма доданими до неї матеріалами.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
5. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А. О. Мороз