19 серпня 2025 рокусправа № 380/9847/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ОП ОСОБА_1 , відповідач), в якій просить суд:
- стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг до бюджету в розмірі 26705,32 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом згідно з довідки про заборгованість від 30.04.2025 №4940/5/13-01-13-05-09 у розмірі 26705,32 грн., в тому числi по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власником об'єктів житлової нерухомості. Зазначає, що на адресу відповідача надіслано податкову вимогу від 02.02.2024 року №0001546-1305-1301. Податкова вимога вручена відповідачу не призвела до сплати податкового боргу у добровільному порядку. Оскільки вжиті заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, контролюючий орган звернувся із означеним позовом до суду.
Ухвалою від 17.06.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
10.07.2025 від відповідача на адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, на якому зазначено причини невручення «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно отриманих відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Абзацом 2 ч. 4 цієї ж статті передбачено, що у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Разом з тим, ч. 4 ст. 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з п. п. 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
Водночас, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 21.06.2022 у справі № 215/507/21, від 18.04.2022 у справі № 215/764/21 та постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17.
Отже, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 17.06.2025 не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин.
Оскільки, у встановлений законом та судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, суд на підставі ч. 6 ст. 162 КАС України дійшов висновку проводити розгляд справи на підставі наявних доказів у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із карток особових рахунків та довідки про наявність заборгованості від 30.04.2025 №4940/5/13-01-13-05-09 у відповідача наявна заборгованість по платежах до бюджету в сумі 26705,32 грн., в тому числі по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власником об'єктів житлової нерухомості.
Вказана сума податкового боргу у відповідача виникла по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власником об'єктів нежитлової рухомості (18010200), згідно:
- податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») №1587188-2411-1304 від 01.05.2023 на суму 6346,05 грн.;
- податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») №1587189-2411-1304 від 01.05.2023 на суму 8284,70 грн;
- податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») №1589967-2411-1304 від 01.05.2023 на суму 5717,50 грн.;
- податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») №0678894-2411-1304- UA46060250000025047 від 12.02.2024 на суму 4328,52 грн.;
- податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») №10678896-2411-1304- UA4606060090000017373 від 12.02.2024 на суму 2028,55 грн.
Встановлено, що відповідач суми узгоджених грошових зобов'язань у встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України) строки не сплатив.
02.02.2024 позивач скеровував на податкову адресу відповідача податкову вимогу форми "Ф" №0001546-1305-1301 на суму 26705,32 грн.
Оскільки податковий борг відповідач не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення.
Вирішуючи спір, суд керується такими нормами права.
Згідно ст. 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються ПК України.
Відповідно до п. 15.1. статті 15 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п. 16.1.4. ст. 16 ПК України.
Згідно з вимогами п.п. 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно п.п. 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 54.3.1 пункту 54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.
Крім того, згідно п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п. 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з п. 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Отже, безспірними вимогами органів стягнення необхідно вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені ст. 57 ПК України.
Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як вже встановлено судом, з метою сплати відповідачем податкового боргу податковий орган сформував та направив відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 02.02.2024 № 0001546-1305-1301 на суму 26705,32 грн.
Зазначена податкова вимога ні в адміністративному, ні в судовому порядку у встановлений чинним законодавством спосіб не оскаржена, а сума податкового боргу до бюджету не сплачена.
Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Пунктом 87.1 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно з п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 26705,32 грн, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано відзиву на позов, не надано доказів його погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Питання про розподіл судового збору за приписами ст. 139 КАС України суд не вирішує, оскільки позивач згідно з п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від його сплати.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до бюджету податковий борг у сумі 26705 (двадцять шість тисяч сімсот п'ять) гривень 32 коп.
Судові витрати зі сторін не стягувати.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 19.08.2025.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна