20 серпня 2025 рокусправа № 380/12836/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, у якій просить суд визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції в частині відмови у виключенні з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20 травня 2025 року він звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції із заявою про вилучення відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, в якій просив внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з Реєстру даних про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 172-7 КУпАП. Відповідач листом від 28.05.2025 № 49-07/46417-25 відмовив ОСОБА_1 у виключенні відомостей про нього з Реєстру з огляду на п. 8 розділу II Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. На виконання вищезазначеної постанови Галицького районного суду м. Львова від 06.06.2014 у справі № 461/5652/14-п позивача було внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Підстави вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, є вичерпними згідно з п.8 розділу II Положення. Відповідно до норми ст. 39 КУпАП якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Вказує, що позивач не було вчинив нового адміністративного правопорушення протягом року з дня закінчення виконання стягнення за постановою Галицького районного суду м. Львова від 06.06.2014 у справі № 461/5652/14-п. Отже, є суперечність між п.8 розділу II Положення та ст. 39 КУпАП. Згідно з ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Таким чином, на підставі ст. 39 КУпАП позивач вважається таким, що не був підданим адміністративному стягненню. Оскільки позивач вважається таким, що не був підданий адміністративному стягненню за ч.І ст. 172-7 КУпАП, тому підстав для перебування у Реєстрі відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення (за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП) немає. Вважає, що позивач без достатніх на те правових підстав понад дев'ять років перебуває в Реєстрі відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, а відповідач у свою чергу не вживає жодних заходів щодо виключення відомостей про позивача з реєстру. Просив позов задовольнити.
Ухвалою від 25 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Національне агентство з питань запобігання корупції надало суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що нормами п. 8 розділу II Положення про Реєстр визначено перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, який є вичерпним та подвійному тлумаченню не підлягає. Приписами п. 8 розділу II Положення про Реєстр визначено чіткий перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення. Перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення є вичерпним та подвійному тлумаченню не підлягає. Наголошує, що вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення з підстав не передбачених Положенням про Реєстр не допускається. Правовідносини, пов'язані із внесенням вищезазначених відомостей до Реєстру чи вилученням з нього таких відомостей врегульовані виключно Законом та Положенням про Реєстр, норми яких, у даному питанні, встановлюють чіткі та послідовні дії Національного агентства. Застосування при цьому будь-яких інших положень законодавства, в тому числі й норм КУпАП є неприпустимим. У вказаному випадку єдиною підставою відповідно до якої відомості стосовно ОСОБА_1 можуть бути вилучені з Реєстру є скасування в судовому порядку постанови Галицького районного суду м. Львова від 06.06.2014 у справі № 461/5652/14-п. Відповідна обставина не настала ні на момент звернення ОСОБА_1 до Національного агентства із заявою, ні на момент подання вказаного позову. При цьому факт того, що Позивач протягом року з дня закінчення виконання стягнення за вказаною постановою, не вчиняв нового адміністративного правопорушення жодним чином не впливає на спірні правовідносини, у зв'язку з чим у Національного агентства відсутні законні підстави для вилучення відомостей стосовно Позивача з Реєстру. Ні Закон, ні Положення про Реєстр не пов'язують підстави для вилучення відомостей з Реєстру з нормами КУпАП, зокрема, з обставинами при яких особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Просив у задоволенні позову відмовити.
Всебічно дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 06.06.2014 у справі № 461/5652/14-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становило 170,00 гривень.
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 , працюючи директором дочірнього підприємства «Парк-Високий Замок» Львівського комунального підприємства «Зелений Львів», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, всупереч інтересам служби та держави не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів і не повідомив невідкладно безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів, чим порушив вимоги ч.І ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
На підставі вищевказаної постанови було внесено запис про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
ОСОБА_1 звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції з заявою від 20.05.2025 про вилучення відповідних відомостей щодо нього з Реєстру.
Національне агентство з питань запобігання корупції розглянувши вищевказану заяву листом від 28.05.2025 № 49-07/46417-25 відмовило у її задоволені у зв'язку із відсутністю на те правових підстав.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено положеннями Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII "Про запобігання корупції" (далі - Закон № 1700-VII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1700-VII корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно з ст. 4 Закону № 1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Виходячи зі змісту п. 9 ч. 1 ст. 11 Закону №1700-VII до повноважень Національного агентства належить, зокрема, забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 1700-VII відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.
Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.
Відповідно п. 2 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства від 09.02.2018 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.03.2018 за № 345/31797 (далі - Положення про Реєстр), Реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Згідно з п. 2 розділу II Положення про Реєстр підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, є:
1) електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень;
2) засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.
Пунктом 8 розділу II Положення про Реєстр встановлено вичерпний перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення:
1) ухвала суду про скасування вироку;
2) винесення виправдувального вироку;
3) відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;
4) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення;
5) розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення;
6) заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Аналізуючи наведені норми законодавства у контексті обставин цієї справи треба зазначити, що за чинного (на дату виникнення спірних відносин) правового регулювання відомості про осіб, які вчинили корупційні правопорушення та правопорушення, пов'язані з корупцією (зокрема, за які передбачено адміністративну відповідальність) підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Такий Реєстр (який за Законом № 1700-VII веде Національне агентство з питань запобігання корупції) на дату притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до постанови Галицького районного суду м. Львова від 06.06.2014 у справі № 461/5652/14-п ще не функціонував.
Водночас, до початку функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення в Національному агентстві з питань запобігання корупції, продовжував функціонувати Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення (створений відповідно до вимог Закону № 3206-VI), повноваження щодо забезпечення ведення якого продовжувало здійснювати Міністерство юстиції України.
Зважаючи на наведені положення Закону № 3206-VI, до цього Реєстру також підлягали внесенню в тому числі відомості про осіб, яких притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
З огляду на приписи пункту 8 розділу II Положення про Реєстр суд погоджується з твердженням відповідача про те, що вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення з підстав не передбачених Положенням про Реєстр не допускається.
Той факт, що ОСОБА_1 протягом року з дня закінчення виконання стягнення за вказаною постановою, не вчиняв нового адміністративного правопорушення жодним чином не впливає на спірні правовідносини, у зв'язку з чим у Національного агентства не було правових підстав для вилучення відомостей щодо позивача з Реєстру.
Ні Закон, ні Положення про Реєстр не пов'язують підстави для вилучення відомостей з Реєстру з нормами КУпАП, зокрема, з обставинами при яких особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Суд вважає хибним доводи позивача стосовно того, що сплив року з дня накладення адміністративного стягнення є безумовною підставою для вилучення спірних відомостей з Реєстру.
Таким чином відомості про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не підлягають вилученню із Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Отже, враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
вирішив:
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович