19 серпня 2025 рокусправа № 380/10031/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, оформлене протоколом від 08.05.2025 № 18, в частині відмови у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 01.05.2025 (разом з доданими до неї документами) про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач двічі - 13.03.2025 та 01.05.2025 подавав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяви про надання відстрочки на підставі п. 13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки здійснює постійний догляд за своєю матір'ю ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи. На підтвердження вказаного, позивач надав необхідні документи, зокрема, свідоцтво про народження, довідку МСЕК, пенсійне посвідчення матері, нотаріально посвідчені заяви матері про те, що саме позивач здійснює за нею догляд, а також документи, що підтверджують непрацездатність батька-пенсіонера, який не може утримувати дружину.
19.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 листом № 10041 повідомив позивача, що протоколом від 08.05.2025 № 18 комісія ухвалила рішення про відмову у надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Вказав також, що громадянину ОСОБА_1 необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем перебування на військовому обліку, оновити свої облікові дані, подати заяву щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з метою розгляду заяви у визначений законодавством спосіб.
Позивач вважає таку відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 незаконною, оскільки чинне законодавство не містить вимоги щодо обов'язкової особистої присутності при поданні документів на відстрочку, а комісія відповідача розглянула його заяву поверхнево, без належної оцінки поданих доказів і без урахування всіх обставин, що мають значення для вирішення спірного питання.
На думку позивача, рішення відповідача прийняте не на підставі та не у спосіб, передбачені законом, а тому воно є протиправним.
У зв'язку із наведеним просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою від 21.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
21.05.2025 відповідач отримав ухвалу від 21.05.2025 про відкриття провадження у справі, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа від 21.05.2025.
Відповідач не скористався наданим йому правом подання відзиву, і станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надійшов.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою від 21.05.2025 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до військового квитка від 25.11.2022 серії НОМЕР_1 та витягу із мобільного застосунку "Резерв+".
13.03.2025 ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку через АТ "Укрпошта" звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме - у зв'язку із наявністю матері із числа осіб з інвалідністю ІІ групи.
Відповідь на подану позивачем заяву від 13.03.2025 позивачу не надійшла.
01.05.2025 ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку через АТ "Укрпошта", повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із власноручно підписаною заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме - у зв'язку із наявністю матері із числа осіб з інвалідністю ІІ групи, про що свідчить накладна поштового відправлення із трек - номером 7906005476431.
До заяви від 01.05.2025 долучені копії завірених документів, а саме: паспорт ОСОБА_1 ; рнокпп ОСОБА_1 ; свідоцтво про народження ОСОБА_1 ; паспорт ОСОБА_2 ; довідка до акту МСЕК серії 12ААГ №713199; пенсійне посвідчення ОСОБА_2 ; свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 ; пенсійне посвідчення ОСОБА_3 ; нотаріально посвідчена заява ОСОБА_2 від 30.04.2025; військовий квиток серії НОМЕР_1 ; повний витяг з ДРАСу про народження ОСОБА_1 від 30.04.2025; паспорт ОСОБА_4 ; паспорт ОСОБА_5 , а також оригінал заяви ОСОБА_2 в порядку п.61 від 30.04.2025.
Подання заяви від 01.05.2025 із вказаним переліком документів підтверджується, зокрема переліком (описом) вкладень до цінного листа, із загальним підсумком предметів 22 шт. (арк.), що власноручно підписаний ОСОБА_1 та відповідним працівником АТ "Укрпошта". Сформований опис вкладень у цінний лист також має посилання на трек - номер 7906005476431.
19.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 листом № 10041, наданим на адвокатський запит від 14.05.2025 вх. № 11582, повідомив позивача, що протоколом від 08.05.2025 № 18 комісія ухвалила рішення про відмову у надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Також зазначив, що громадянину ОСОБА_1 необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем перебування на військовому обліку, оновити свої облікові дані, подати заяву щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з метою розглянути заяву у визначений законодавством спосіб.
Не погодившись із відмовою відповідача щодо надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у зв'язку із необхідністю особистого прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує наступні правові норми.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні" введений воєнний стан.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому суд застосовує законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-XII).
Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 23 Закону № 3543-XII здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 23 Закону № 3543-ХІІ для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно із п. 13 ч.1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ (в редакції, що діяла станом на час звернення позивача до відповідача з відповідною заявою) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Із матеріалів справи суд встановив, що позивач стверджує про існування у нього права на отримання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, - у зв'язку із наявністю матері із числа осіб з інвалідністю ІІ групи.
Згідно із п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Оскільки відповідач є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, саме на нього покладений обов'язок щодо прийняття рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час.
Починаючи з 18.05.2024 змінений порядок отримання відстрочки від військової служби, адже були внесені зміни до ст. 23 Закону № 3543-XII. Також, із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок № 560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до п. п. 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Так, суд встановив, що листом від 19.05.2025 № 10041 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив позивача, зокрема, що громадянину ОСОБА_1 необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем перебування на військовому обліку, оновити свої облікові дані, подати заяву щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з метою розглянути заяву у визначений законодавством спосіб.
Спірним у межах цієї справи є, зокрема, необхідність ОСОБА_1 особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем перебування на військовому обліку, з метою подання заяви щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Із аналізу вприписів пункту 58 Порядку № 560 слідуєв, що цей пункт містить обов'язкову умову щодо подання заяви до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а саме:
- обов'язок особисто подати на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку заяву встановленої форми з додатками.
Суд встановив, що особисте подання ОСОБА_1 заяви від 01.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", підтверджується: власноручно підписаною заявою, копії завірених документів, переліком (описом) вкладень у цінний лист, із загальним підсумком предметів 22 шт. (арк.), що власноручно підписаний ОСОБА_1 .
Разом із цим, 30.12.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1487, затвердивши Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Згідно із п. 81 Порядку № 1487 взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Зважаючи на наведене, а також проаналізувавши зміст, як Порядку № 560, так і Порядку № 1487, суд наголошує, що у зазначених нормативно-правових актах, має місце формулювання словосполучень таких, як: "особисто", "особисто прибути", "особисто подають", "за їх особистої присутності", "особисто шляхом прибуття", "прибуття особисто".
Таким чином, суд вважає, що саме по собі вживання законодавцем терміну "особисто" не може тлумачитися довільно та ототожнюватися виключно з фізичним прибуттям особи до відповідного районного (міського) ТЦК та СП.
У даному випадку, на переконання суду, слово "особисто" означає вчинення дії суб'єктом власноручно, без посередників (представника, тощо). Тому, "особисто подати заяву"- це, насамперед, підтвердити, що заява виходить від конкретної особи і засвідчена її підписом.
Так, вимога, яка викладена у пункті 58 Порядку № 560 про те, що особи, які мають право на відстрочку "особисто подають заяву" - означає не особисту явку до ТЦК та СП для подання заяви, а те, що заява військовозобов'язаного про надання відстрочки не може бути подана будь-якою іншою особою, уповноваженою заявником, а виключно самим заявником.
Законодавець, маючи на меті встановити обов'язок фізичного прибуття, застосовує пряму та однозначну термінологію: "особисто прибути", "за особистої присутності", "шляхом особистого прибуття", тощо.
Суд встановив, що таке розмежування простежується у Порядку № 1487 та Порядку №560, де чітко відрізняються випадки, коли присутність є необхідною умовою, і випадки, коли достатньо власноручного підпису та подання документів у будь-який інший спосіб (у тому числі поштовим відправленням).
При цьому, суд зауважує, що відповідачем не ставиться під сумнів той факт, що заява ОСОБА_1 від 01.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" була подана позивачем особисто.
Отже, суд вважає, що ОСОБА_1 дотримав процедуру особистого подання (направлення) заяви та документів, необхідних для реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Щодо вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення відповідача з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, оформлене протоколом від 08.05.2025 № 18, в частині відмови у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", суд враховує таке.
Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Як встановлено із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 19.05.2025 №10041 повідомив позивача, що протоколом від 08.05.2025 № 18 комісія ухвалила рішення про відмову у надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Також зазначив, що громадянину ОСОБА_1 необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем перебування на військовому обліку, оновити свої облікові дані, подати заяву щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з метою розглянути заяву у визначений законодавством спосіб.
Однак, згідно із вимогами п. 60 Порядку № 560, про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Зі змісту листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.05.2025 № 10041, суд встановив, що рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлено протоколом від 08.05.2025 № 18.
Доказів виконання обов'язку щодо повідомлення ОСОБА_1 письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7 до Порядку № 560,відповідач суду не надав.
За таких обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідач, за результатами розгляду вказаної вище заяви позивача, не прийняв у встановлений законодавством спосіб відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Водночас, роз'яснення у листі відповідача від 19.05.2025 № 10041 про необхідність особистої подачі заяви, не узгоджуються зі вказаними вище передбаченими законом підставами та способом дій суб'єкта владних повноважень щодо обов'язку винести акт владно-управлінського характеру (рішення).
Відтак, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був:
або прийняти рішення внаслідок розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, із видачею довідки із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6;
або прийняти мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову із зазначенням причин неврахування тих чи інших доказів, про що письмово повідомити за формою згідно з додатком 7 до Порядку № 560.
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач, надаючи відповідь на адвокатський запит, повідомив позивача, що протоколом від 08.05.2025 № 18 комісія ухвалила рішення про відмову у надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Однак, про відмову у наданні відстрочки, ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив військовозобов'язаному письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7, а відтак і не надав рішення, яке може бути оскаржене у судовому порядку.
Варто зауважити, що лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.05.2025 № 10041, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує юридичні наслідки.
Відтак, суд наголошує, що позивачем дотриманий порядок особистого подання заяви та документів для реалізації права на відстрочку, тоді як відповідач, не прийнявши рішення у формі та порядку, передбачених Порядком № 560, діяв не на підставі, та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 342/158/17, суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Зважаючи на встановлені обставини справи. відповідач, на переконання суду, у спірних правовідносинах допустив протиправну бездіяльність, яка порушує права та законі інтереси позивача на отримання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме - у зв'язку із наявністю матері із числа осіб з інвалідністю ІІ групи.
Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 ст. 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідач не здійснив належного розгляду заяви та не ухвалив рішення, яке б мало юридичні наслідки для позивача, суд може лише зобов'язати відповідача розглянути заяву по суті та прийняти відповідне рішення.
Таким чином, з метою належного способу захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.03.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ;
та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.03.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ, та прийняти вмотивоване рішення, відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин, суд дійшов про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
Керуючись ст. ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_4 ) від 13.03.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_4 ) від 13.03.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ, та прийняти вмотивоване рішення відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна