про повернення позовної заяви
18 серпня 2025 рокусправа № 380/15688/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кузан Р.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
до Львівського окружного адміністративного суду 31.07.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, Державної судової адміністрації України, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області у повному обсязі бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 , відрядженої до Бориславського міського суду Львівської області, за період з 01.01.2025 року по 30.06.2025 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2025 року - 3028 грн;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України (код в ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: 01601, Київська область, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5) забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області у повному обсязі бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 , відрядженої до Бориславського міського суду Львівської області, за період з 01.01.2025 року по 30.06.2025 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2025 року 3028 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів при їх виплаті;
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 , відрядженої до Бориславського міського суду Львівської області, за період з 01.01.2025 року по 30.06.2025 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2025 року в розмірі 2102 гривні;
- зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області (код в ЄДРПОУ 26306742, місцезнаходження: 79005, Львівська область, м. Львів, вул. Драгоманова, буд. 25) провести нарахування та виплату судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 , відрядженої до Бориславського міського суду Львівської області, недонарахованої та невиплаченої суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2025 року по 30.06.2025 року включно, у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2025 року складає 3028 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів при їх виплаті;
- стягнути з Державної судової адміністрації України (код в ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: 01601, Київська область, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5) на користь ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену суддівську винагороду, допомогу на оздоровлення за період з 01 січня 2025 року по 30 червня 2025 року включно в розмірі 306 993,91 грн (триста шість тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні 91 коп), з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми КПКВК 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апарату судів.
Ухвалою судді від 04.08.2025 позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу строк для усунення зазначених у ній недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення вказаної ухвали.
Позивачу роз'яснено про необхідність подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду наступних документів: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Від представника позивача 13.08.2025 до суду надійшла заява про поновлення процесуального строку. В обґрунтування причин пропуску звернення до суду вказує, що відповідно до статті 115 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24.03.1995, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Зазначає, що про порушення своїх прав позивач довідалась 07 лютого 2025 року, не отримавши у належному обсязі суддівську винагороду за січень 2025 року.
Вказує, що відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України (в редакції Закону України № 2352-IX від 01 липня 2022 року, що набрав законної сили 19.07.2022), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Разом з тим, законодавець при внесенні змін до статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку звернення до суду з трудовим спором, залишив незмінним положення статті 238 КЗпП України. Так, відповідно до статті 238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.
Оскільки позивач ОСОБА_1 довідалась про порушення своїх прав 07.02.2025, тому відповідно до норм статей 118-120, 122 КАС України, Позивач вважала, що процесуальний строк на подання даного позову до адміністративного суду почав перебіг 08.02.2025 та закінчується 08.08.2025. При цьому окремо слід зазначити, що хоча формально Позивач мала право звертатися до суду з подібним позовом до суду щомісячно (тобто після кожного факту порушення її права на щомісячне отримання суддівської винагороди у належному та повному обсязі), проте Позивач розуміла що подібний підхід призведе до надмірного процесуального перенавантаження суду, до якого вона має звертатись.
Суд перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, враховує таке.
Так, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Водночас частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Аналізуючи наведені положення законодавства, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в справі № 240/532/20 (постанова від 11.02.2021) за схожих фактичних обставин сформулював такі висновки:
«Установлений у частині першій статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.
Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Оцінюючи обставини звернення позивачки з позовом до суду, із урахуванням положень частини п'ятої статті 122 КАС України суд зазначає, що вказаною нормою статті 122 КАС України встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, які не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету як найскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду».
Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошував, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Вирішуючи питання щодо дотримання процесуальних строків суд зазначає таке.
Реалізація позивачкою права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Так, згідно з матеріалами позовної заяви, позовні вимоги охоплюють період з січня 2025 року по червень 2025 року щодо невиплати суддівської винагороди у повному обсязі, як позивачка вважає.
Верховний Суду у своїх постановах неодноразово зазначав, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд враховує, що суддівська винагорода є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено виплату грошового забезпечення, з яких складових воно складається, як обраховане та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових. Відтак, з дня отримання виплати особою, якій вона здійснюється вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових грошового забезпечення звернулася до уповноваженої особи із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від роботодавця відповіді на подану нею заяву.
З урахуванням викладеного суд зауважує про те, що позивачка повинна була дізнатися про порушення свого права на суддівську винагороду в той момент, коли не отримала її в повному обсязі, як вона вважає.
Але позивачка отримуючи щомісячно суддівську винагороду, як вона вважає не в повному обсязі, протягом тривалого часу не зверталась до суду з метою захисту своїх прав та інтересів. Такі дії не можуть вважатися такими, що вчинені в розумний строк, без обґрунтованих зволікань.
Тому суд вважає, що строк на звернення до суду необхідно обраховувати з січня 2025 року, коли позивачка не отримала суддівську винагороду в повному обсязі, як вона вважає і відповідно повинна була дізнатись про порушення своїх прав.
Тобто, недоотримавши суддівську винагороду за січень 2024 року позивачка мала звернутися до суду у строк до 30.04.2025, відповідно за лютий 2025 року до 31 травня 2025 року, тощо.
З урахуванням викладених доводів суд дійшов висновку про пропуск строку на звернення до суду в частині вимог, які виходять за межі тримісячної позовної давності в даній категорії справи, а саме: з січня 2025 року по квітень 2025 року.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивачка посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мала позивачка за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Розглянувши наведені у заяві про поновлення строків звернення до суду причини, суд не вбачає об'єктивних непереборних підстав, які можна вважати обґрунтованими та поважними для пропуску звернення до суду.
Жодних інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначено та судом не встановлено.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом неповажними.
За таких обставин, вказані позивачем у заяві причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними.
Тому позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо періоду з січня 2025 року по квітень 2024 року, підлягає поверненню позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 169, 243, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,, повернути позивачу в частині позовних вимог:
- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області у повному обсязі бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 , відрядженої до Бориславського міського суду Львівської області, за період з 01.01.2025 року по 30.04.2025 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2025 року - 3028 грн;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України (код в ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: 01601, Київська область, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5) забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області у повному обсязі бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 , відрядженої до Бориславського міського суду Львівської області, за період з 01.01.2025 року по 30.04.2025 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2025 року 3028 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів при їх виплаті;
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 , відрядженої до Бориславського міського суду Львівської області, за період з 01.01.2025 року по 30.04.2025 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2025 року в розмірі 2102 гривні;
- зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області (код в ЄДРПОУ 26306742, місцезнаходження: 79005, Львівська область, м. Львів, вул. Драгоманова, буд. 25) провести нарахування та виплату судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 , відрядженої до Бориславського міського суду Львівської області, недонарахованої та невиплаченої суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2025 року по 30.04.2025 року включно, у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2025 року складає 3028 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів при їх виплаті;
- стягнути з Державної судової адміністрації України (код в ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: 01601, Київська область, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5) на користь ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену суддівську винагороду, допомогу на оздоровлення за період з 01 січня 2025 року по 30.04.2025 року включно в розмірі 306 993,91 грн (триста шість тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні 91 коп), з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми КПКВК 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апарату судів.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя Р.І. Кузан