Іменем України
20 серпня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1214/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом адвоката Приміч Дениса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
10 червня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява адвоката Приміч Дениса Володимировича (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якій представник позивача просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, за весь час затримки виплати індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період з 12.08.2016 по 29.05.2025;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-111 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за період з 12.08.2016 по 29.05.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 в період з 12.08.2016 по 12.02.2020 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), поряд з тим у зазначений період з 12.08.2016 по 30.07.2019, останній перебував на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ).
За період з 12.08.2016 по 31.12.2018 ОСОБА_1 не нараховувалась індексація грошового забезпечення. Крім того, зарахувань індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2019 по 30.07.2019 також не відбувалося, а в період з 01.08.2019 по 12.02.2020 індексація грошового забезпечення виплачувалася не регулярно, внаслідок чого позивач звернувся до суду з метою захисту свого права.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 по справі за №360/1598/24, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
29.05.2025 військової частиною НОМЕР_1 виконано рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 у справі №360/1598/24, та здійснено переказ грошових коштів у розмірі 84 092,84 грн, що підтверджується квитанцією №NS36TMLSBQF4FU3K від 29.05.2025.
У зв'язку з порушенням строків виплати індексації, у межах спірних правовідносин позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, за весь час затримки виплати індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період з 12.08.2016 по 29.05.2025 протиправною, позивач звернувся до суду.
Ухвалою суду від 16.06.2025 позовну заяву адвоката Приміч Дениса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху.
Ухвалою суду від 25.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач 10.07.2025 надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - начальника загону) від 13.02.2020 №63-ОС «Про особовий склад» прибув із ІНФОРМАЦІЯ_3 та зарахований до списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Згідно наказу начальника загону від 06.11.2022 №3688-ОС «Про особовий склад» виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення та вибув для подальшого проходження служби в розпорядження начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ).
Таким чином, позивач з військової частини НОМЕР_1 не звільнявся.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, а саме в частині вимог до військової частини НОМЕР_1 .
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 у справі №360/1598/24, згідно платіжної інструкції №15162 від 27.05.2025, розрахункового листа від 05.07.2025 №817 здійснено перерахунок та виплата індексації грошового забезпечення у розмірі 88518,78 грн (військовий збір - 4425,94 грн).
Позивач, вважає, що внаслідок несвоєчасного перерахунку індексації грошового забезпечення має право на отримання компенсації втрати частини доходів у відповідності до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Відповідач з цим твердженням не згоден з огляду на наступне.
Право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Чинне нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Таким чином, кошти, які підлягають нарахуванню у порядку компенсації громадянину частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер, дія вищенаведених нормативних актів поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, тобто, чи самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Разом з тим, за приписами Конституції України та КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Таким чином, у разі невиконання судового рішення, позивач має право на виплату компенсації за час затримки виконання судового рішення.
Однак, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-III є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
За таких обставин, на думку відповідача, право на компенсацію позивач набуває після набрання законної сили судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.
Враховуючи, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 у справі №360/1598/24 (що не заперечується позивачем) виконане, на думку відповідача, відсутні правові підстави щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 12.08.2016 по день фактичної виплати грошового забезпечення 29.05.2025, а тому адміністративний позов є незаконним, необґрунтованим та не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Представником позивача 14.07.2025 подано відповідь на відзив відповідача, згідно якої зазначено про незгоду з міркуваннями та аргументами, наданими відповідачем у відзиві на наявні докази по справі № 360/1214/25, з огляду на те, що індексація є складовою заробітної плати (грошового забезпечення), тому у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , має статус учасника бойових дій згідно посвідчення серії НОМЕР_5 .
Згідно із витягом з послужного списку на штаб-сержанта ОСОБА_1 (П-019053) вбачається, що позивач 12.08.2016 був прийнятий на військову службу за контрактом до Державної прикордонної служби України.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) №09/7041-24-Вих від 21.07.2024 підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), в період з серпня 18.08.2016 по 12.02.2020. В період з серпня 2016 року по липень 2019 року ОСОБА_1 перебував на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ).
За період з 12.08.2016 по 31.12.2018 ОСОБА_1 не нараховувалась індексація грошового забезпечення, а також не відбувалось зарахувань грошового забезпечення в період з 01.01.2019 по 30.07.2019, а в період з 01.08.2019 по 12.02.2020 - індексація грошового забезпечення виплачувалась позивачу не регулярно, внаслідок чого позивач звернувся до суду з метою захисту свого права.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 по справі № 360/1598/24, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025, позов адвоката Приміча Дениса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково, зокрема:
визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 12 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно - “січень 2008 року», а за період з 01 березня 2018 року по 30 липня 2019 року включно - “березень 2018 року» з урахуванням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»;
зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_6 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, в сумі 65334,52 (шістдесят п'ять тисяч триста тридцять чотири гривні 52 коп.) грн, за період з 01 березня 2018 року по 30 липня 2019 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - “березень 2018 року», з урахуванням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», в сумі 23184,26 (двадцять три тисячі сто вісімдесят чотири гривні 26 коп.) грн, а всього - 88518,78 (вісімдесят вісім тисяч п'ятсот вісімнадцять гривень 78 коп.) грн, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті.
На виконання зазначеного рішення суду, військовою частиною НОМЕР_1 згідно платіжної інструкції № 15162 від 27.05.2025, розрахункового листа № 817 від 05.07.2025 здійснено нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 12 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, та за період з 01 березня 2018 року по 30 липня 2019 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - “березень 2018 року», з урахуванням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», в загальній сумі 88518,78 грн.
З урахуванням військового збору у розмірі 4425,94 грн, позивачу на картковий рахунок в АТ КБ «Приватбанк» 29.05.2025 зараховано 84092,84 грн (88518,78 грн - 4425,94 грн), що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку та не заперечується сторонами по справі.
Невиплату відповідачем індексації грошового забезпечення у відповідних розмірах позивач вважає протиправним обмеженням своїх конституційних прав, внаслідок чого вважає, що він має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки за період з 12.08.2016 по день фактичного нарахування та виплати, а саме 29.05.2025.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Як зазначено судом вище, під належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, грошове забезпечення, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17.
Суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є складовою заробітної плати. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати.
У випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів (така правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 29 квітня 2021 року у справі №240/6583/20).
Згідно ст.7 Закону №2050-III відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Отже, підставою для здійснення компенсації втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) наявність доходу; 2) порушення встановлених строків його виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходу один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок №159.
Порядок №159 поширює свою дію на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку №159). Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений дохід, чи виплачений і коли виплачений цей дохід. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 14.05.2020 у справі №816/379/16, від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 13.09.2021 у справі №639/3140/17, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19 та від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.
Судом встановлено, що фактична остаточна виплата позивачу доходу (індексації грошового забезпечення за період з 12 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року, а також з 01 березня 2018 року по 30 липня 2019 року відбулась 29 травня 2025 року .
Отже, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати затримки виплати доходів.
Тобто, лише у разі затримки на один і більше календарний місяць виплата уже нарахованих доходів обчислюються компенсаційні суми в розумінні Закону №2050-III.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 12.08.2016 по 29.05.2025 шляхом:
визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 12.08.2016 по 29.05.2025;
зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 12.08.2016 по 29.05.2025 відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Судом не вирішується питання про розподіл судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги адвоката Приміч Дениса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код за ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 12.08.2016 по 29.05.2025.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 12.08.2016 по 29.05.2025 відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя К.Є. Петросян