Іменем України
20 серпня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/4498/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом адвоката Сафронова Юрія Івановича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Транс Сервіс» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
07 лютого 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява адвоката Сафронова Юрія Івановича (далі представник позивача) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Транс Сервіс» (далі позивач або ТОВ «Азов Транс Сервіс») до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач або Укртрансбезпека), відповідно до якої позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №284498 від 31.08.2021 про застосування до ТОВ «Азов Транс Сервіс» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
В обґрунтування пред'явленого позову зазначено, що 19.07.2021 на а/д Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя-Маріуполь 712 км працівниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено рейдову перевірку належного позивачу транспортного засобу марки DAF д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки KRONE д/нАР3327XP, під час якої здійснено габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та встановлено перевищення вагових параметрів, що є порушенням абз. 15 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами рейдової перевірки працівниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було оформлено акт від 19.07.2021 за № 284652.
31.08.2021 Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки за результатами розгляду акта №284652 від 19.07.2021 винесено постанову № 284498 про застосування до ТОВ «Азов Транс Сервіс» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Позивач вважає зазначену постанову протиправною, з огляду на те, що відповідно до складеного територіальним органом відповідача акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0059166 від 19.07.2021, транспортні засоби позивача перевозили алюмофлюс подільний. При цьому, правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними:
- перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі;
- перевезення подільного вантажу не допускається взагалі.
Позивач зауважує, що відповідальність перевізника у вигляді адміністративно-господарського штрафу за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні подільного вантажу, тобто за рух такого транспортного засобу, законодавцем встановлена лише з 01 жовтня 2020 року. До цього законом передбачалася відповідальність перевізника лише за перевезення вантажів з перевищенням вагових параметрів, для яких вимагається отримання дозволу, тобто неподільних вантажів.
3 огляду на відсутність на законодавчому рівні можливості отримання особою дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, на думку позивача, на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III за відсутність такого дозволу. У такому випадку до перевізника до 01.10.2021 могла бути застосована відповідальність лише у вигляді у вигляді припису щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт, відповідно до п. 31 Порядку.
Відповідач під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт повинен був встановити в діях позивача склад правопорушення законодавства про автомобільний транспорт, як законодавчу підставу для притягнення останнього до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу.
Притягуючи позивача, як перевізника до відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідач в постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу мав зазначити, яке саме положення Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами було порушено суб'єктом господарювання. Натомість оскаржувані постанови не містять такого посилання, що також зумовлює протиправність оскаржуваної постанови.
Відповідач позов не визнав, 12.05.2025 надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив таке.
19.07.2021 уповноваженими особами Укртрансбезпеки, відповідно до направлення від 19.07.2021 № 011789 на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 встановлено, що навантаження на одиничну вісь склало 12600 кг при нормативно допустимій - 11 т.
Відповідно до частини 4 пункту 4 Порядку 1007/1207 контролюючими особами Укртрансбезпеки було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю від 19.07.2021 № 046244.
На підставі пункту 6 Порядку №422, у зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, інспекторами Уктрансбезпеки, було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0059166 від 19.07.2021.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 11 пункту 2 Порядку № 879 наведено визначення поняття точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).
Відповідно пункту 12.5. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 (далі - Правила № 363 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху.
Крім того, чинними нормативними актами не передбачається можливості звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля. Так, згідно чинного законодавства жодним вітчизняним чи та міжнародним нормативним документом не передбачені виключення з Правил дорожнього руху України щодо правильності розміщення та кріплення вантажу при перевезенні подільних вантажів.
Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов'язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.
Також, переміщення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки дорожнього руху.
Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов'язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.
Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.
Відповідачем доведено факт порушення водіями позивача режиму праці та відпочинку, адже позивачем не надано належних доказів того, що на підприємстві при запровадженні підсумованого обліку робочого часу взагалі наявний відповідний графік.
Отже, на думку відповідача, зазначене вище та надані відповідачем письмові докази в повній мірі спростовують твердження позивача, якими обґрунтовуються його позовні вимоги та на підтвердження яких не надано жодного належного доказу.
На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ТОВ «Азов Транс Сервіс».
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 14.02.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд справи визначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/4498/22, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 витребувано від Державної служби України з безпеки на транспорті докази по справі, зупинено провадження по справі до надходження витребуваних доказів.
Ухвалою суду від 20.08.2025 поновлено провадження по справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов такого.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов Транс Сервіс» зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 37980753, місцезнаходження: 72400, Запорізька обл., Приазовський р-н, селище міського типу Приазовське, вул. Східна, будинок 10 "Г", основний вид економічної діяльності - вантажний автомобільний транспорт, код КВЕД: 49.41.
На підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки у період з 19 липня 2021 року по 25 липня 2021 року, направлення на рейдову перевірку від 19 липня 2021 року № 011789 посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 19 квітня 2021 року проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на автомобільній дорозі Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя-Маріуполь 712 км, транспортного засобу марки DAF, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки KRONE, держаний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який належить ТОВ «Азов Транс Сервіс».
За результатами проведеної рейдової перевірки посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19 липня 2021 року № 284652, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 19 липня 2021 року № 0059166 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 19 липня 2021 року № 046244.
Згідно з довідкою від 19 липня 2021 року № 046244 про результати здійснення габаритно-вагового контролю навантаження на осі автомобіля марки DAF, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки KRONE, держаний номер АР3327XP, становить, тонн: 1) 6,9, 2) 12,6, 3) 5,55, 4) 5,25, 5) 5,45, повна маса транспортного засобу 35,75 тонн.
В акті від 19 липня 2021 року № 0059166 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів вказано, що фактична маса вантажу становить 35,75 тонн, нормативно допустима 40,0 тонн, осьові навантаження, тонн: фактичні - 6,9; 12,6; 16,25; нормативно допустимі 11; 11 та 22.
В акті від 19 липня 2021 року № 284652 додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом зазначено про порушення абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавчих вагових норм від 10% до 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу навантаження на одиничну вісь 12600 т, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». У графі «пояснення водія про причини порушень» будь-які зауваження відсутні.
Відповідно до розрахунку від 19 липня 2021 року № 0059166 плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яку належить сплатити позивачу становить 177,39 євро.
Постановою Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 31 серпня 2021 року № 284498 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до ТОВ «Азов Транс Сервіс» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 3353-ХІІ), з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08 вересня 2005 року № 2862-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).
За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
В силу пункту 4 Правил № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції за формою, наведеною в додатку до цих Правил, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Як передбачено статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
За приписами пунктів 15, 16, 18 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
У разі пред'явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється (пункт 18 Порядку № 879).
За приписами пунктів 20, 21 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських.
У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту.
Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.
Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Відповідно до абзацу 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу наведених норм права висновується, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли, для контейнеровозів, зокрема навантаження на одиночну вісь перевищує - 11 т.
При цьому допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше пёяти відсотків.
Варто зазначити, що обов'язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
У спірних правовідносинах, які склались у цій справі підставою для накладення на позивача штрафу відповідно до оскаржуваної постанови від 31 серпня 2021 року № 284498 слугувало перевищення встановлених законодавством України габаритно-вагових норм від 10 % до 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме вантажним автомобілем марки DAF, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки KRONE, держаний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який належить ТОВ «Азов Транс Сервіс», про що складено акт від 19 липня 2021 року № 284652.
Так, за результатами габаритно-вагового контролю посадовими особами контролюючого органу складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та встановлено перевищення на одиночну вісь - 12,6 т при нормативно допустимому 11 т.
Наведене свідчить перевищення вагових параметрів на одиночну вісь.
Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2 %, що дає підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл.
Така позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 803/1540/16.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженими органами, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Непред'явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.
Матеріалам справи підтверджено відсутність такого дозволу у позивача, а отже за описаних обставин відповідач мав достатні підстави для накладення штрафу відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ.
Законом № 2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Доводи ТОВ «Азов Транс Сервіс» про те, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними, суд вважає незмістовними, з огляду на помилкове розуміння позивачем норм чинного законодавства. Крім того, чинна на час виникнення спірних правовідносин редакція абзацу 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-III передбачає відповідальність перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм саме при перевезенні вантажу безвідносно розподілу його на подільний або неподільний.
Посилання позивача на те, що загальна маса транспортного засобу склала 35,75 тонн при нормативно допустимому 40,0 тонн, суд відхиляє та зазначає, що відповідність загальної ваги транспортного засобу встановленим нормативам, не спростовує встановленого порушення цих нормативів в частині навантаження на одиночну вісь.
Що стосується підстав оскарження позивачем спірної постанови з огляду на вид вантажу, що перевозився, а саме сипучий вантаж - алюмофлюс, який здатний під час руху змінювати розподіл навантажень на вісі транспортного засобу, суд зазначає наступне.
На час виникнення спірних правовідносин законодавцем виключено норму права про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики під час проведення габаритно-вагового контролю.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671 скасовано пункт 19 Порядку КМУ № 879, який передбачав обов'язок територіальних органів Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.
Положеннями ст. 4 і ст. 29 Закону № 3353-ХІІ, ст. 33 Закону № 2862-IV встановлено, що визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів встановлено Порядком № 879.
Як наслідок, суд вважає, що вимірювання, здійснене відповідачем під час габаритно-вагового контролю, проведено відповідно до вимог чинного законодавства.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 грудня 2021 року у справі №420/3371/21, а також у постанові 08 серпня 2023 року у справі № П/320/513/20, а також від 03 квітня 2024 року у справі №300/3504/21.
Інших підстав, з яких позивач вважає спірну постанову протиправною, позовна заява не містить.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про необгрунтованість позову ТОВ «Азов Транс Сервіс» в повному обсязі.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позовних вимог адвоката Сафронова Юрія Івановича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Транс Сервіс» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя К.Є. Петросян