19 серпня 2025 року Справа № 280/3111/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України про відмову ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності, що настала внаслідок травми, одержаної під час проходження служби в органах внутрішніх справ в результаті нещасного випадку.
2. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10; ЄДРПОУ 00032684) прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням третьої групи інвалідності, що настала внаслідок травми, одержаної під час проходження служби в органах внутрішніх справ в результаті нещасного випадку, з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування вимог позивач вказує, що проходив службу в органах внутрішніх справ - ГУ МВС у Запорізькій області (правонаступник - Головне управління Національної поліції в Запорізькій області). Травма, одержана під час проходження служби в ОВС ОСОБА_1 , відбулась в результаті нещасного випадку. Випискою до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ № 461833 від 30.05.2024 року підтверджено, що ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності, травма, одержана під час проходження служби в ОВС, є в результаті нещасного випадку. Позивач звертався до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Запорізькій області за виплатою йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із травмою, котра одержана під час проходження служби в результаті нещасного випадку, однак 07.04.2025 р. зазначені матеріали були повернуті МВС України у зв'язку з невідповідністю вимогам Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 p. No 850. Позивач не згоден з викладеними у листі відповідача підставами повернення заяви за доопрацювання оскільки по-перше, не відповідають дійсності міркування відповідача про те, що до матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги заявнику такі акти не додано, що не дозволяє перевірити їх на дотримання умов пункту 14 Порядку. Дане твердження не відповідає дійсності, оскільки згідно листа від 04.03.2025 вих. № 29/4, підписаного головою ліквідаційної комісія ГУ МВС України в Запорізькій області, де вказано, що до переліку документів у п.6 долучено висновок за матеріалами службового розслідування. По-друге, склад комісії затверджується МОЗ, а участь представника закладів охорони здоров'я МВС не є безумовною. Крім цього, позивач не повинен відповідати за неналежне виконанн органами державної влади своїх функцій щодо залучення представник закладів охорони здоров'я МВС до складу комі
Відповідач проти позову заперечив з підстав, що Відповідно до пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС Форми таких актів передбачені Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженим наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346. Разом з тим, до матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 такі акти не додано, що не дозволяє перевірити їх на дотримання умов пункту 14 Порядку № 850. Також Департаментом охорони здоров'я МВС України вказано на те, що при огляді Позивача медико-соціальною експертною комісією допущено порушення вимог п. 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (далі - Положення № 1317), відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. Положення № 1317 передбачає спеціальні вимоги до проведення медико-соціальної експертизи колишнім працівникам міліції, зокрема, необхідність залучення при проведенні медико- соціальної експертизи колишнім працівникам міліції представників закладів охорони здоров'я МВС України до складу комісії. Проте, наявність перелічених вище недоліків у надісланих матеріалах про призначення ОСОБА_1 одноразової грошов
Ухвалою судді від 28.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 14.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості співвідповідача Головного управління МВС України в Запорізькій області.
Судом встановлені наступні обставини:
Відділом координації пенсійних питань МВС України за дорученням керівництва МВС України спільно із відповідальними підрозділами апарату Міністерства було розглянуто повторно надіслані Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Запорізькій
області матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. За наслідками такого розгляду супровідним листом вих. № 10312-2025 від 27.03.2025 Міністерством внутрішніх справ України було повернуто на доопрацювання Ліквідаційній комісії ГУМВС України в Запорізькій області матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. (а.с. 17).
У якості підстав повернення у супровідному листі зазначено наступне: «Згідно з вимогами, установленими пунктом 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС.
Згідно з умовами пункту 14 Порядку призначення виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: вчинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
До матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги заявнику такі акти не додано, що не дозволяє перевірити їх на дотримання умов пункту 14 Порядку.
Крім того, за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Департаментом охорони здоров'я МВС України зазначено, що медико-соціальна експертиза йому проведена з порушеннями пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 No 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (далі Положення), відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім • працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС.
Повідомлено, що при проведенні медико-соціальної експертизи представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися та ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» ОСОБА_1 для проходження МСЕК не скеровувався. Наявність перелічених вище недоліків унеможливили прийняття будь - якого рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком.
Пунктом 9 Порядку встановлено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або до уповноваженої установи МВС для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Наявність перелічених вище недоліків унеможливили прийняття будь-якого рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком.
Ураховуючи викладене, матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги повертаються на доопрацювання.»
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виплату одноразової грошової допомоги у разі каліцтва працівника міліції регламентував Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ). Так, відповідно до статті 23 Закону №565-ХІІ, у редакції Закону України від 13.02.2015 №208-VІІІ, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
З 07.11.2015 Закон України «Про міліцію» №565-ХІІ втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VІІІ (далі Закон №580-VІІІ).
Абзацом третім пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Отже, норми статті 23 Закону №565-ХІІ мають переживаючу дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю на підставі згаданого Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України 21.10.2015 прийняв постанову №850, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Згідно з пунктом 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пункт 8, 9 Порядку №850 передбачає, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до пункту 14 Порядку №850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: - учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; - учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; - навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); - подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського регламентує статті 97 Закону №580-VІІІ. Відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті одноразова грошова допомога в разі визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Частиною другою цієї статті визначено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Позивач звернувся із заявою щодо призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги до органу, в якому проходив службу (ГУ МВС у Запорізькій області).
ГУ МВС у Запорізькій області подану позивачем заяву із доданими заявником документами направило МВС України для прийняття відповідного рішення.
МВС України за результатом опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуло такі до ГУ МВС України у Запорізькій області області без прийняття рішення (про призначення/відмову в призначенні одноразової грошової допомоги), при цьому вказано на певні недоліки поданих документів, які як зазначив відповідач, унеможливили прийняття будь-якого рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком.
Оцінюючи дії відповідача щодо повернення документів ОСОБА_1 без прийняття рішення по суті заяви, суд зазначає таке.
Порядок №850 (пункт 9) визначає, що прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги віднесено до компетенції МВС України, яке в місячний строк після надходження документів (висновку органу, в якому проходив службу заявник та наданих заявником документів) приймає одне з таких рішень:
1) про призначення грошової допомоги і надсилає його разом із документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги;
2) про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Суд встановив, що МВС України не прийняло жодного рішення щодо одноразової грошової допомоги заявнику (про призначення/відмову у призначенні). Натомість МВС України повернуло відповідні документи, посилаючись на відсутність в комісії МСЕК представників закладів охорони здоров'я МВС та актів, передбачених п. 7 Порядку №850.
Оцінюючи такі дії МВС України крізь призму Порядку №850 суд висновує, що відповідач протиправно повернув документи ОСОБА_1 ГУ МВСУ у Запорізькій області про призначення одноразової грошової допомоги та не прийняв рішення по суті питання, хоча вирішення цього питання відноситься до виключної його компетенції.
Порядок №850 не передбачає повноваження МВС щодо повернення документів без розгляду, без прийняття рішення по суті заяви.
За таких обставин суд кваліфікує дії відповідача щодо повернення на дооформлення документів стосовно призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 як протиправні.
З огляду на відсутність будь-якого рішення компетентного органу з питання призначення та виплати позивачу спірної грошової допомоги, суд доходить висновку про необхідність зобов'язання МВС прийняти рішення відповідно до вимог пункту 9 Порядку №850 за наслідками розгляду матеріалів щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту порушеного права зобов'язати відповідача повторно розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги і за наслідками повторного розгляду прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
Таким чином, позов слід задовольнити частково у спосіб, визначений судом.
Суд не надає правової оцінки аргументам відповідача щодо порушення процедури проведення медико-соціальної експертизи та ненадання позиваче до заяви певних документів оскільки рішення по суті матеріалів щодо призначення одноразової грошової допопомоги позивачу не прийняте.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
У зв'язку із частковим задоволеннім позовних вимог понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рхунок бюджетних асигувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ЄДРПОУ 00032684) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення на дооформлення документів стосовно призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до листа від 27.03.2025 вих. №10312-2025.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги і за наслідками повторного розгляду прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістьдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В. Стрельнікова