Справа № 703/3575/25
3/703/1618/25
19 серпня 2025 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 28 травня 2025 року близько 21 год. 00 хв., перебуваючи по АДРЕСА_1 , вчинила психологічне та фізичне насильство відносно своєї сестри ОСОБА_2 , а саме: висловлювалася відносно неї нецензурною лайкою та шарпала за волосся, внаслідок чого завдана шкоду її психологічному та фізичному здоров'ю.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 не подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю її явки в судове засідання, не з'явилася в судове засідання, суд оцінює таку процесуальну поведінку як направлену на умисне, безпідставне затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП, що суперечить загальноправовому принципу добросовісності.
Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Судом, також, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Під фізичним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №027257 від 28 травня 2025 року, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 28 травня 2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 28 травня 2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 28 травня 2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 28 травня 2025 року, довідкою про форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та терміновим заборонним приписом.
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю.
Як визначено ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Відповідності ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, приймаючи до уваги ступінь її вини, сімейний та майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суддя вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Даний вид впливу суддя вважає достатнім і доцільним для її виправлення та попередження вчинення нею нових правопорушень.
Частиною 1 ст.307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч.ч.1 і 2 ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Крім того, відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Враховуючи обставини справи, особу, що притягується до адміністративної відповідальності за ч.1ст.173-2КУпАП, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, суд не вбачає підстав для направлення її на проходження програми в порядку ст. 39-1 КУпАП.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст.40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Доказів, які звільняють ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять та останнім не надані.
На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст.173-2, ст.283, 284 КУпАП України, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл./тг м. Сміла 21081100, код отримувача ЄДРПОУ:37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA728999980313020106000023753 код класифікації: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути подвійний розмір штрафу, що становитиме 1020 (одна тисяча двадцять) грн.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя І.Я. Биченко