Справа № 367/6630/25
Провадження №1-кс/367/976/2025
Іменем України
20 серпня 2025 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025111420000176 від 17.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ірпеня Київської області, українця, громадянина України, з середньо- спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_2 ,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшло вищевказане клопотання, в якому старший слідчий СВ ВП № 2 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_5 просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці із забороною останньому цілодобово залишати будинок за адресою: АДРЕСА_2 , поклавши на нього обов'язки: прибувати до слідчого та прокурора за першою вимогою;не відлучатися зі свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово; не відлучатися із с-ща Ворзель Бучанського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;утримуватись від спілкування із свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.
В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що у період часу з 22 години 03 хвилини 06.05.2025 по 06 годину 02 хвилини 07.5.2025 (більш точного часу досудовим розслідуванням не установлено), ОСОБА_4 , працюючи водієм таксі на автомобілі «Volkswagen Caddy» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, знайшов у власному автомобілі належну потерпілому ОСОБА_6 банківську платіжну картку AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яка використовується для оплати з підтвердженням PIN-коду, та в силу вимог ст. 1 Закону України «Про інформацію» № 2657-II від 2 жовтня 1992 року, п. 1.27, 1.31 ст.1, п. 15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи коштів в Україні» № 2346-Ш від 05 квітня 2001 року, ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-III від 7 грудня 2000 року, «Положення про міжбанківські розрахунки», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08 жовтня 1998 року № 414, та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, є офіційним документом, яку потерпілий ОСОБА_6 06.05.2025 втратив, перебуваючи в автомобілі «Volkswagen Caddy» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
У цей час у ОСОБА_4 , який розумів, що на вказаній банківській платіжній карті можуть міститися грошові кошти, виник протиправний умисел на привласнення вказаного офіційного документу (банківської платіжної карти).
У подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи в тому ж місці, в той же період часу, реалізовуючи свій вищевказаний протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та ігноруючи вказану обставину, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, не вчинивши жодних дій щодо встановлення власника картки чи її повернення, привласнив належну потерпілому ОСОБА_6 банківську платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 з метою подальшого викрадення з неї грошових коштів.
Крім того, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на ЗО діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України від 15 квітня 2025 року № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
Так, ОСОБА_4 , 07.05.2025, перебуваючи в місті Буча Київської області, маючи у розпорядженні раніше привласнену належну потерпілому ОСОБА_6 банківську платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди власнику і свідомо бажаючи їх настання, їх караність, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення за чужий рахунок, діючи в умовах воєнного стану, діючи умисно, реалізуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки, здійснив таємне викрадення грошових коштів в умовах воєнного стану шляхом зняття грошових коштів в банкоматах, а саме:
о 06 годині 02 хвилини за адресою: АДРЕСА_3 , в банкоматі САКІ8175 зняв грошові кошти в сумі 2000 гривень;
о 07 годині 18 хвилин за адресою: АДРЕСА_4 , в банкоматі САКІ1998, зняв грошові кошти в сумі 18000 гривень.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 20 000 гривень.
ОСОБА_4 , 12.08.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у привласненні офіційного документу, вчиненому з корисливих мотивів та таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:
протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.5.2025;
протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 04.06.2025;
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_6 від 04.06.2025;
протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 06.06.2025;
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_7 від 07.06.2025;
протоколами огляду відеозапису;
протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 07.08.2025;
протоколом огляду диску від 08.08.2025;
отриманими документами, іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами у їх сукупності.
У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні виникла необхідність в обранні відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, один з яких за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано відповідних стандартів, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Підставою застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілого та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України сторона обвинувачення вважає, що реальним є ризик того, що підозрюваний переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років. Також, характер вчинення злочину та відсутність міцних соціальних зв'язків дають підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності, в тому числі переховуватись від органу досудового розслідування.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на свідків у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне.
Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний, знаючи про фактичне місце проживання та роботи свідків зможе незаконно впливати на них, з метою зміни їх показань або неявки в подальшому у судові засідання.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що останній офіційного місця роботи та джерела доходу для забезпечення належного рівня життя не має,
Також, стороною обвинувачення при зверненні з відповідним клопотанням враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, відсутність постійного місця роботи.
Враховуючи вищевикладені-обставини, а також стандарти забезпечення не тільки прав підозрюваного, а і високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів, враховуючи характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , сторона обвинувачення вважає, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, окрім як цілодобовий домашній арешт є недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив замінити йому запобіжних захід на більш м'який, вказав що матеріальні збитки відшкодував у повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Як свідчать матеріали справи, 12.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у привласненні офіційного документу, вчиненому з корисливих мотивів та таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.
Частиною третьою статті 132 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у привласненні офіційного документу, вчиненому з корисливих мотивів та таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, підтверджується наявними у даному кримінальному провадженні доказами.
У клопотанні слідчий вказав про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин; незаконно впливати на свідків, потерпілого та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне провадження.
Слідчий суддя вважає, що наявні ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Ризики, визначені п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим у клопотання та прокурором в судовому засіданні недоведені.
Приписами ч.1 ст.178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Оцінюючи в сукупності тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, має постійне місце реєстрації, одружений, міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, відшкодування підозрюваним матеріальної шкоди заподіяної кримінальними правопорушення, приймаючи до уваги доводи підозрюваного, та позицію сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, а тому вважає за можливе застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В зв'язку з цим, наведені обставини, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відповідає особі підозрюваного і зможе забезпечити належне виконання останнім процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст.176- 179, 184, 193, 194,376 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання слідчого відмовити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком до 12.10.2025 та покласти на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
- утримуватися від спілкування зі свідками, коло яких визначить слідчий;
- прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Визначити строк дії обов'язків до 12.10.2025р.
В разі невиконання покладених судом обов'язків відносно підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід ніж особисте зобов'язання і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого у провадженні якого перебувають матеріали досудового слідства.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1