Провадження № 2-з/359/121/2025
Справа № 359/9802/25
20 серпня 2025 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Семенюта О.Ю., вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
встановив:
У серпні 2025 року до Бориспільського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ'Бізнес позика», третя особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Разом з позовною заявою позивачем подано і заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 13834 від 22.06.2021року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» грошових коштів в розмірі 62119, 62 грн.
В обгрунтовання заяви зазначив, що 22.06.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. був вчинений виконавчий напис № 13834 про стягнення з нього на користь ТОВ «Бізнес позика» боргу в розмірі 62119,62 грн. 22.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегул І.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66174235.Зазначає, що про існування вказаного виконавчого напису дізнався лише в липні 2025 року. Оскаржуваний виконавчий напис звернуто до виконання, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з його зарплати щомісячно стягуються кошти. Вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову та позитивного вирішення справи існує реальна загроза неповернення коштів. Тому просить заяву задовольнити та вжити заходи забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.08.2025 була розподілена на суддю Семенюту О.Ю.
Вивченням заяви про забезпечення позову встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України та підлягає поверненню, враховуючи наступне.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Однак, всупереч ч.6 ст. 151 ЦПК України до поданої заяви про забезпечення позову не додано документів, на підтвердження сплати судового збору.
ОСОБА_1 у поданій ним позовній заяві зазначає про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору згідно з п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», так як він є учасником бойових дій.
Водночас, згідно з п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що «…відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII…».
Відповідна правова позиція Верховного суду України також викладена у постановах: від 04 травня 2020 року у справі № 314/3549/17, від 20 травня 2020 року у справі № 727/9199/16-ц, від 24 листопада 2021 року у справі № 761/1004/20, від 22 грудня 2021 року у справі № 521/17186/20, від 04 травня 2022 року у справі № 373/86/21, від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Отже, подана ОСОБА_1 заява про забезпечення позову не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.
Згідно з ч. 9. ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вище викладене, заяву слід повернути, оскільки вона подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.Ю. Семенюта