Справа № 358/290/20 Провадження № 2/358/23/25
18 серпня 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.,
за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
04 березня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Богуславського районного суду Київської області з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 216866895 від 22.09.2015 у розмірі 18339 гривень 90 копійок, та понесені судові витрати в розмірі 2 102 гривні 00 копійок.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.09.2015 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових Рішень» кредитний договір № 216866895 та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, порушив свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості. На підставі договору про відступлення права вимоги №20180730 від 30.07.2018 укладеного між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу, вищевказані матеріали заяви передані для розгляду судді Кіхтенку С.О.
Ухвалою судді Кіхтенка С.О. від 27.03.2020 року, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.33).
Згідно розпорядження керівника апарату Богуславського районного суду Київської області № 123 від 25.06.2024 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Засад використання автоматизованої системи документообігу Богуславського районного суду Київської області та рішення зборів суддів Богуславського районного суду Київської області від 19.06.2024 № 9, у зв'язку із припиненням трудових відносин судді Кіхтенка С.О. (звільнення судді Богуславського районного суду Київської області Кіхтенка Сергія Олександровича на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України), здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024, автоматизованою системою документообігу дану справу розподілено судді Тітову М.Б.
Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. від 13.09.2024 прийнято до свого провадження цивільну справу та ухвалено здійснювати судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 94).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте в своїй заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, а також зазначив, що проти постановлення заочного рішення не заперечує.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник не з'явилися. Представник відповідача - адвокат Гречуха В.І. надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив розглядати справу з урахуванням заперечень зазначених у вступному слові.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом установлено, що 22 вересня 2015 року ОСОБА_1 подав до ТОВ « Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» Заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ"ФК"ЦФР" (ідентифікаційний код: 35725063) та Заяву № 216866895 від 22.09.2015 на отримання кредиту від ТОВ"ФК"ЦФР", підписанням якої підтвердив згоду, що ця заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ"ФК"ЦФР" становлять кредитний договір між ТОВ "ФК"ЦФР" та відповідачем, як позичальником, а також, що отримав примірник Кредитного договору та погодився отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця www.kreditmarket.ua умови отримання кредитів від ТОВ"ФК"ЦФР".
Відповідно до п. 2 заяви № 216866895 від 22.09.2015 на отримання кредиту від ТОВ"ФК"ЦФР" дата надання кредиту зазначена 22.09.2015 зі строком, на який надається кредит 36 місяців, тобто 22.09.2018.
30 липня 2018 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір відступлення права вимоги № 20180730, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЦФР» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ЦФР» права грошової вимоги (Права ВИМОГИ до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між ТОВ «ФК «ЦФР» і Боржниками (Портфель Заборгованості).
Згідно п. 1.2. Договору відступлення прав вимоги, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, ТОВ «ФК «ЄАПБ» заміняє ТОВ «ФК «ЦФР» у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «ФК «ЦФР» за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань Боржників за Кредитними договорами.
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №20180730 від 30.07.2018 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 18339,90 грн., з яких: 5865,75 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1485,01 грн. - сума заборгованості за відсотками; 6891,27 грн. - сума заборгованості за управління кредитом; 4097,87 грн. - сума заборгованості за пенею.
Згідно п. 6.2.3. Договору відступлення прав вимоги, Права Вимоги переходять до ТОВ «ФК «ЄАПБ» з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «ФК «ЦФР» умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення Права Вимоги. Додаткового оформлення відступлення Права Вимоги у цих випадках не вимагається.
Згідно п. 3.1. Договору відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «ЦФР» гарантує, що йому належить Право Вимоги за Портфелем Заборгованості до Боржників, зазначених у Реєстрі Боржників.
Відповідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 216866895 від 22.09.2015 за період з 22.09.2015 по 30.07.2018 ОСОБА_1 має непогашений борг у сумі 18339 гривень 90 копійок.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п.3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
А відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, враховуючи, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за укладеним кредитним договором, то зобов'язання відповідача сплатити борг не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі укладеного договору факторингу є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем ОСОБА_2 .
Таким чином, Товариство набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 за Договором № 216866895 від 22.09.2015.
В свою чергу, враховуючи заперечення представника відповідача щодо нарахування ОСОБА_2 позивачем заборгованості за кредитним договором під час його знаходження на військовій службі в особливий період, суд виходить з наступного.
Згідно копії військового квитка серія НОМЕР_1 та Витягу з наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 від 21.04.2017 №94 ОСОБА_2 з 24 квітня 2015 року по 21 квітня 2017 року проходив військову службу в ЗСУ за мобілізацією на підставі Указку Президента України «Про часткову мобілізацію» № 15/2015 від 14.01.2015 (а.с.78-82, 83).
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», доповненого згідно з Законом №1275-VІІ від 20.05.2014, військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
В листах Національного Банку України від 08.05.2014 №18-112/22289, від 28.07.2014 №18-112/40258 банкам України вказано на необхідність після вступу в силу названого вище Закону, тобто після 08.06.2014, переглянути умови виконання зобов'язань за кредитними договорами, укладеними з особами, які перебувають на військовій службі.
Особливий період наступив 18.03.2014 відповідно до рішення про часткову мобілізацію, оголошеного Указом Президента від 17.03.2014 №303/2014 затвердженого Законом України від 17.03.2014 №1126-VII, оскільки особливий період, згідно Закону України «Про оборону України», це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Станом на сьогодні особливий період в Україні все ще триває. Він розпочався 18 березня 2014 року з моменту оприлюднення Указу Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію» і діє дотепер.
Таким чином на відповідача з 24 квітня 2015 року, як на військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача та враховує, що оскільки відповідач є військовослужбовцем та в період з 24.04.2015 по 21.04.2017 знаходився на військовій службі, тому на нього поширюється дія п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якого останній має право на звільнення від сплати штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом.
Разом з тим, судом встановлено, що позивачем відповідного перерахунку заборгованості відповідача відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» здійснено не було.
Відтак, нарахування позивачем відповідачу за період з 22.09.2015 по 21.04.2017 (дата звільнення з військової служби) пені та процентів за користування кредитом є неправомірним, а тому відповідна заборгованість відповідача перед позивачем за вищевказаний період задоволенню не підлягає.
Отже, суд вважає, що на дані правовідносини розповсюджується дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якого банкам заборонено нарахувати з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пені за невиконання зобов'язань, а також процентів за користування кредитом, тобто з 22.09.2015 по 21.04.2017 відповідачу не повинно були нараховуватися проценти та пеня за невиконання зобов'язань.
Згідно розрахунку заборгованості з 21.04.2017 по 30.07.2018 відповідачу нараховано відсотки за користування кредитом - 1113,74 гривень та пеня - 1837,90 грн., а тому вказані суми заборгованості підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.
Не підлягає задоволенню позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за платою за управління кредитом в розмірі 6 891,27 грн., оскільки банк, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної плати за кредитом, не вказав, за які саме послуги, що надаються ОСОБА_2 , сплачується дана плата. При цьому ТОВ «ФК «ЦФР» нараховував, а відповідач частково сплатив за управління кредитом, що є незаконним, не відповідає вимогам справедливості і суперечить положенням ч.1 ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів».
Згідно абзацу 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодателю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі за дії, які не є послугою. Так само договори зі споживачами не повинні містити умови, які є несправедливими.
Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Крім того, відповідно до ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
З рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011№ 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 ст.1, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями ч.4 ст.42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
В свою чергу, чинним законодавством не передбачено такого виду цивільно-правової відповідальності як плата за управління кредитом, так як вона є лише платою за послуги банку.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх часткового задоволення, а саме, з відповідача як позичальника, підлягає стягненню сума заборгованості за договором №216866895 від 22.09.2015 в розмірі 8817,39 гривень..
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог банку на 48,08%, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1010 грн. 64 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст .ст. 15, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, 263- 265 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри,30, реквізити НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за договором позики № 79437819 № 27848-05/2024 в розмірі 8817 (вісім тисяч вісімсот сімнадцять) гривень 39 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри,30, реквізити НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1010 (одна тисяча десять) гривень 64 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов