Справа № 355/1538/25
Провадження № 3/355/540/25
14 серпня 2025 року селище Баришівка
Суддя Баришівського районного суду Київської області розглянув протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №397597 від 20 липня 2025 року, який надійшов від т.в.о. заступника командира батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київської області Олександра Омельяненко відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Березань Київської області, раніше до адміністративної відповідальності не притягався проживаючого АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення слід, що 20 липня 2025 року о 20 годині 40 хвилин водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом автомобілем Volkswagen державний знак НОМЕР_1 рухався на 69 км дороги М03 Київ-Харків Броварського району, Київської області, у стані алкогольного сп'яніння. Стан алкогольного сп'яніння встановлювався із згоди водія на місті зупинки транспортного засобу за допомогою приладу алкотестер 7510 ARLM 0368 результат огляду 0,26 проміле, тест 444 від 20 липня 2025 року, чим порушив п.2.9 Правил дорожнього руху керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що знижує увагу та швидкість реакції відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_2 винним себе не визнав та пояснив, що він хворіє на цукровий діабет вживання спиртних напоїв йому заборонено, спиртні напої не вживав, керував транспортним засобом тверезим. Йому було запропоновано тричі продути алкотестер, що там показувало не відомо, оголосили на третій раз, що він знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. Пояснення не відбирали, запропонували давати їх в суді. Він не погоджуючись з такими висновками поліцейських в той же день особисто поїхав до лікарні де під час його огляду ознак алкогольного сп'яніння виявлено.
Стосовно протоколу ОСОБА_2 надав свої заперечення в яких повідомив, що правопорушення він не вчиняв, не керував в стані алкогольного сп'яніння, винним себе не визнає. Свої заперечення про показник алкотестера 0,26 проміле висловлював працівнику поліції, який не запропонував йому поїхати до лікарні, де можливо пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння. Він хворіє на цукровий діабет, інсулінової залежності тип. Під час спілкування з працівником поліції в нього піднявся рівень цукру у крові, що відповідно могло вплинути на результати приладу «Драгер» при проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вислухав ОСОБА_1 , дослідив протокол про адміністративне правопорушення серії ЕНА1 № 397597 від 20 липня 2025 року , відеозапис з технічного засобу БК475527 230418 з якого видно, що ОСОБА_1 тричі продуває алкотест йому і на відеокамеру не показують результати, а оголосили що мається алкогольне сп'яніння 0.26 проміле, рапорт поліцейського взводу №1 роти №4 БПП в м. Бориспіль УПП у Київської області ДПП рядового поліції Ігоря Дарагана, показник алкотесту «ДРАГЕР», акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірюваної техніки
З боку ОСОБА_1 були надані висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 липня 2025 року лікаря Комунального некомерційного підприємства «Березанська міська лікарня» Березанської міської ради ОСОБА_3 з якого слід, що ознак сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено перевірявся алкотестором 6820 ARL-0368 до 27.03.2026 = 0.0%, медичну карту амбулаторного хворого ОСОБА_1 з якої слід, що ОСОБА_1 має захворювання цукровий діабет, інсулінозалежний 11 ступеню.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитися на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення".
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку".
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1, 2 ст. 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Оцінюючи докази слід прийти до висновку, що ОСОБА_1 не знаходився в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, доводи посадової особи яка оформляла протокол про адміністративне правопорушення є сумнівними і вони зафіксовані на відеозаписі. Результати алкотеста, тільки оголошувались не фіксувались на відео, що не дає можливість впевнитися в результатах дослідження. Доводи ОСОБА_1 про те, що він є хворим на цукровий діабет до уваги не брались і не пропонувалось пройти огляд у медичному закладі де було б врахований стан ОСОБА_1 .. Слід взяти до уваги висновок лікаря який оглядав ОСОБА_1 в той же день і ознак сп'яніння ним виявлено не було.
Згідно з п.1ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин слід вважати, що відсутні докази які підтверджують склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, п.1ч.1.ст. 247, 279, 283 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП- закрити на підставі п.1ч.1ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Баришівського районного суду Сергій ЧЕХОВ