Справа № 293/633/25
Провадження № 2/293/423/2025
12 серпня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Лось Л.В.
за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.
представника позивача ОСОБА_1 ( в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів справу за позовом ОСОБА_2
до Черняхівської селищної ради
про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
ОСОБА_1 , як представник ОСОБА_2 , звернулася до суду із позовом до Черняхівської селищної ради, за змістом якого просить:
- визначити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері - ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 25.04.2024 року), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці з часу набрання рішення суду законної сили.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є спадкоємцем за законом, однак ним було пропущено строк для прийняття спадщини, оскільки він вчасно не подав заяву про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини до нотаріальної контори.
Ухвалою від 11.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 09.07.2025 року об 12:00 год.
Ухвалою від 09.07.2025, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 09.07.2025, суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 12.08.2025.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , однак з поважних причин пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Позивач вказує, що після смерті матері - ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельні ділянки з кадастровими номерами: 1825687900:10:003:0084,1825687900:10:003:0085,1825678900:10:003:0086,1825678900:10:003:0087, які належали ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу.
Позивач пояснює, що у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважних причин. Вказане доводить тим, на час відкриття спадщини перебував на військовій службі та знаходився у зоні бойових дій.
Інших спадкоємців першої черги та спадкоємців, які претендували б на обов'язкову частку спадщини та утриманців після смерті ОСОБА_3 не має.
Вказує, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв'язку з пропуском строку подання заяви для прийняття спадщини.
Оскільки позивач у позасудовому порядку не може захистити свої права, за захистом свого порушеного права на спадкування звернувся до суду.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач - Черняхівська селищна рада про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, повноважного представник в судове засідання не направив (а.с. 53).
Відповідач у порядку ст. 178 ЦПК України, у визначений строк, відзиву на позовну заяву не подав.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов'язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, а також враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ст. 259 ЦПК України за результатами оцінки доказів, поданих до суду, у справі оголошено скорочене рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Стирти Житомирського району Житомирської області померла ОСОБА_3 , у віці 78 роки, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 25.04.2024 Черняхівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с. 5).
Родинний зв'язок між померлою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (позивачем) підтверджується копією повторного виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) свідоцтва про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ,згідно якого матір'ю записана ОСОБА_4 (а.с. 7).
Відповідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя, підтверджується, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали шлюб 27 вересня 1997 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Черняхівського районного управління юстиції у Житомирській області за актовим записом №79, прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_6 " ( а.с. 6)
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належний померлій на підставі договору купівлі-продажу серії ВМК № 041451 від 28 вересня 2009 року, що посвідчений Черняхівською державною нотаріальною конторою Пилипчуком В.І. (а.с. 19) та зареєстрований в реєстрі речових прав за № 3636477 (а.с. 20)
Також до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 увійшло майно у вигляді земельних ділянок за кадастровими номерами: 1825687900:10:003:0084, 1825687900:10:003:0085, 1825678900:10:003:0086, 1825678900:10:003:0087, належні померлій на підставі договору купівлі-продажу земельних ділянок серії ВМК № 041452 від 28 вересня 2009 року (а.с. 17,18).
Згідно довідки №252/02-14 від 20.03.2025, виданої приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Силіною Н.В спадкоємецем за законом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є її син ОСОБА_2 . Інформація про інших спадкоємців в спадковій справі відсутня ( а.с. 11).
Постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Силіна Н.В. позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо здійснення права на спадкування після смерті матері ОСОБА_3 у зв'язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.8).
За відомостями позивача поважність пропуску строку звернення до нотаріуса полягає у перебуванні його на військовій службі та перебуванні у зоні бойових дій, що підтверджується:
- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині), №22 від 22.01.2024, згідно якого ОСОБА_2 призвано по мобілізації на посаду стрільця-снайпера десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_3 ( а.с. 42);
- витягом з наказу командира військової частини (по особовому складу) НОМЕР_3 (по особовому складу), №6-РС від 01.02.2024,згідно якого солдата ОСОБА_2 призначено його старшим стрільцем десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону, ВОС-100915Д/630 (а.с.з/с 41);
-витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу), №49-РС від 25.07.2024, згідно якого солдата ОСОБА_2 призначено стрільцем помічника гранатометника десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону ( а.с. 41);
-витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу), №24-РС від 07.02.2025, згідно якого солдата ОСОБА_2 призначено на вищу посаду у порядку просування по службі з шпк «солдат» на «старший солдат» - стрільцем навідника гранатометного відділення взводу вогненної підтримки десантно-штурмової роти десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону ( а.с.з/с. 40);
-витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу), №47-РС від 28.03.2025 про призначення ОСОБА_2 на вищу посаду у порядку просування по службі з шпк «солдат на «старший солдат» - стрільцем навідника гранатометного відділення взводу вогненної підтримки десантно-штурмової роти десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону ( а.с. 40).
Відповідно до довідки, виданої ВЧ НОМЕР_3 за №6382 від 02.07.2024, про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, солдат ОСОБА_2 в період з 22.01.2024 по 21.02.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави з зв'язку військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в м.Красногорівка Донецька область (а.с. 13)
Позивач, вказуючи на те, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, звернувся до суду з даним позовом, в якому просить захистити порушене право шляхом визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статей 15 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на предмет та підстави позову суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини із спадкування, зокрема щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, які регулюється нормами права, що містяться в книзі 6 ЦК України.
За загальним правилом про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за відсутності інших спадкоємців пред'являється до територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, посилається на проходження військової служби та перебування безпосереднє у зоні ведення бойових дій, що унеможливило своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд дослідив поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Варто зазначити, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:
1) тривала хвороба спадкоємців;
2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;
5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При цьому суд враховує аргументи позивача, наведені на підтвердження обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, оскільки такі не оспорюються відповідачем та підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).
Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу.
Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого.
Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов висновку про наявність у позивача об'єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , що є підставою для задоволення позову у межах заявлених вимог та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого.
Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача.
Розподіл судових витрат
Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев'ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Тому, керуючись такими засадами цивільного судочинства як справедливість та верховенство права, враховуючи, що спір виник внаслідок дій позивача, які виразились у невчасному зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд покладає судові витрати на позивача.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354,355 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визначити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Стирти, Житомирського району, Житомирської області.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи
Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Черняхівська селищна рада (Майдан рад,1, с-ще Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, 12301, ЄДРПОУ 04344156)
Повне рішення складено 20.08.2025.
Суддя Людмила ЛОСЬ