Справа № 285/4331/25
провадження № 3/0285/2047/25
19 серпня 2025 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Васильчук Л. Й.,
розглянувши матеріали, що надійшли від Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -
03.08.2025 о 00:38 год в м. Звягель Житомирської області по вул. Київська, ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом в стані алкогольного сп'яніння, огляд пройшов на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер 6820, тест 895, проба позитивна 0,52%, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у заяві до суду просив розгляд справи №285/4331/25 розглянути у письмовому провадженні, без його участі, за наявними матеріалами у справі, вину визнав та не заперечив факт вживання алкогольних напоїв.
Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Виконання цих завдань неможливе без чіткого визначення предмета доказування у даній справі, а також (у межах ст. 251 КпАП) відповідних засобів доказування.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до положень ст.252 КУпАП- орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно п.2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Статтею 130 ч.1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні доведена матеріалами справи, зокрема, даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №410685, тестом алкотестера Drager 6820 №895 від 03.08.2025, відповідно до якого результати огляду становлять 0,52 % проміле, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, відеофіксацією правопорушень.
Суд, оцінивши зазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Водночас щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд зазначає таке.
Відповідно до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.13 КУпАП, до осіб, які вчинили правопорушення у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років застосовуються заходи впливу передбачені ст. 24-1 КУпАП. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених в тому числі ст.130 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Отже, суддя дослідивши матеріали справи встановила, що ОСОБА_1 дійсно керував вказаним у протоколі електросамокатом та, при цьому, перебував у стані алкогольного сп'яніння, а тому враховуючи відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих вину обставин, зважаючи на те, що правопорушення на транспорті характеризуються підвищеною небезпекою, а в даному випадку особа несе відповідальність ще і за інших учасників дорожнього руху, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції встановленої ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1, ч. 5 ст. 283 КУпАП судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя Л. Й. Васильчук