Справа № 750/10615/25
Провадження № 1-кп/750/790/25
20 серпня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025270340001996 від 08.07.2025, по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, громадянина України, із професійно-технічною освітою, який розлучений, має на утриманні сина ОСОБА_6
- ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової служби за призивом під час мобілізації, на основний період, в посаді номера обслуги 2 механізованого відділення 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», раніше судимого:
17.04.2007 вироком Деснянського районного суду м. Чернігова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;
11.04.2008 вироком Деснянського районного суду м. Чернігова за ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково, невідбутий строк 9 місяців 13 днів;
06.06.2008 вироком Шосткинським районним судом Сумської області, переглянуто вирок за ст.81, ст.72 КК України до 1 року 3 місяців 3 днів позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України приєднано покарання за вироком від 17.04.2007 та остаточно призначено покарання 4 роки 2 місця позбавлення волі, 30.05.2011 звільнений з Конотопської виправної колонії на підставі ст.81 КК України;
20.09.2013 вироком Носовського районного суду Чернігівської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, 26.11.2013 вирок Носовського районного суду Чернігівської області змінений вироком Апеляційного суду Чернігівської області за ч.2 ст.186, ст.69 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки;
22.05.2017 вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова за ч.2 ст.185 КК України до 4 місяців арешту;
07.09.2017 вироком Ніжинського районного суду Чернігівської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ч.4 ст.70, ст.72 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання;
05.09.2024 вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровськ за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,
зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
Відповідно ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ст.1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану» № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.
08.07.2025 близько 00 год. 15 хв. військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_5 знаходячись в сквері між пр-т Перемоги та вулицею Боднарука, поблизу будинку № 4 у м. Чернігові, діючи в умовах воєнного стану, повторно та умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, підійшов до потерпілого ОСОБА_7 , де під приводом зателефонувати, попросив у ОСОБА_7 його мобільний телефон. Після чого ОСОБА_7 надав ОСОБА_5 в руки мобільний телефон та в цей час ОСОБА_5 тримаючи в руках мобільний телефон, усвідомлюючи, що його дії є відкриті для ОСОБА_7 , відкрито заволодів мобільним телефон марки «Xiaomi Redmi A3» 3 GB RAM 64 GB ROM, вартістю 3107 грн. 66 коп., що належить останньому, та побіг у невідомому напрямку, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України визнав повністю в межах пред'явленого обвинувачення, підтвердив викладене в обвинувальному акті щодо вчинення ним даного кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд враховує, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не заперечують проти такого порядку дослідження доказів, правильно розуміють зміст цих обставин, не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В ході судового розгляду, враховуючи викладене вище, свідчення обвинуваченого, надані суду, той факт, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, учасниками судового розгляду не оспорюються, суд приходить до висновку, що інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_5 діяння повністю доведене і правильно кваліфіковане за ч.4 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає рецидив злочинів.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше судимий, відсутність даних щодо притягнення до адміністративної відповідальності, його вік, стан здоров'я, згідно наявних даних, згідно виписки №1392 був доставлений до КМОСС від 04.11.22р, ДЗ: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання канабіноїдів. Гостра інтоксикація, неускладнена (наркотичне сп'яніння), за медичною допомогою до лікаря-психіатра в центр ментального здоров'я КНП ЧОПНЛ не звертався, те, що він має ряд захворювань, військовослужбовець, розлучений, має на утриманні дитину 2013р.н., посередньо характеризується за місцем служби, суд також враховує, що завдана кримінальним правопорушенням шкода не відшкодована, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання, те, що він вчинив кримінальне правопорушення, за яке засуджується, під час іспитового строку, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч.4 ст.186 КК України у виді позбавлення волі та визначити остаточне покарання за сукупністю вироків із застосуванням ст.71 КК України.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, відсутність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд не знаходить підстав для застосування ст.69 КК України.
З урахуванням конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне при призначенні покарання керуватися приписами ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, необхідно залишити без змін до набрання даним вироком законної сили.
Також слід зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування основного покарання за даним вироком час перебування його під вартою з 11.07.2025.
Кримінальним правопорушенням завдано матеріальну шкоду на загальну суму 3107 грн. 66 коп., яка не відшкодована. Цивільний позов не заявлявся.
У провадженні наявні документально підтверджені витрати у зв'язку із залученням експерта у сумі 1337 грн. 10 коп. питання про які необхідно вирішити відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів слід вирішити згідно ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, до покарання, призначеного ОСОБА_5 за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровськ від 05.09.2024 у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі, та остаточно за сукупністю вироків призначити ОСОБА_5 покарання у виді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування основного покарання за даним вироком час перебування його під вартою з 11.07.2025 та початок строку відбування основного покарання ОСОБА_5 за даним вироком рахувати з 11.07.2025р., тобто з дня його фактичного затримання.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою - залишити без змін до набрання даним вироком законної сили.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави 1337 (одну тисячу триста тридцять сім) гривень 10 копійок витрат на залучення експерта.
Речові докази: -сім-картку ПрАТ «Київстар» з написом НОМЕР_2 - повернути потерпілому ОСОБА_7 за належністю; -футболку з принтом, джинсові шорти, кросівки чорного кольору - повернути обвинуваченому ОСОБА_5 за належністю.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова - протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1