Справа № 202/7947/25
Провадження № 1-кс/202/5936/2025
20 серпня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання ОСОБА_7 слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025040000000780 від 13.08.2025, про відсторонення від посади підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Куп'янську, Харківської області, неодруженого, військовослужбовця ЗСУ за контрактом, який займає посаду командира роти резервного рядового складу ВЧ НОМЕР_1 у званні капітана, раніше не судимого, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
18.08.2025 слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що у проваджені відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 13.08.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000780 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого законом України від 24.02.2022 № 2101-ІХ, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого продовжено, триває.
Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Даний Указ затверджено Законом України № 2105-IX від 03.03.2022 року.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом - Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Водночас, ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Статутом визначений зміст військової присяги, згідно якого кожний військовослужбовець, вступаючи на військову службу урочисто присягає Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю, а також присягає виконувати свої обов'язки в інтересах співвітчизників та ніколи не зраджувати Українському народові.
Так, згідно ст. 24 ч. 1 п. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст.ст. 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24.03.1999, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
ОСОБА_5 будучи начальником, відповідно до вимог ст. 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний, зокрема, проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини, аналізувати стан військової дисципліни і об'єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові); вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині (підрозділу).
Відповідно до ст. 111, 112 Статуту командир роти капітан ОСОБА_5 в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність роти, успішне виконання бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок. Командир роти командирові батальйону (дивізіону кораблів) і є прямим начальником усього особового складу роти. Командир роти зобов'язаний подавати приклад підлеглим зразковим виконанням військового обов'язку, з повагою ставитися до підлеглих, дбати про виховання молодих офіцерів, військовослужбовців сержантського (старшинського) складу і про згуртування військового колективу, знати ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця офіцерського, сержантського (старшинського) складу роти, постійно вести роботу з їх виховання і вдосконалення підготовки за спеціальністю, виховувати особовий склад в дусі поваги до військової служби, виховувати у військових колективах відвертість, взаємну довіру та повагу.
Згідно з пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема: військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.
Частиною 1 статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Відповідно до ч. 1 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Згідно із п. 1 Примітки до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Таким чином, у розумінні п. 1 примітки до ст. 364 КК України, ОСОБА_5 є службовою особою, яка обіймає постійно в органі державної влади посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а також особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у відповідності до Закону України «Про запобігання корупції».
Тобто, ОСОБА_5 , постійно обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням функції органу державної влади, являючись відповідно до Примітки 1 до ст. 364 КК України службовою особою, якій згідно зі ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» заборонено використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості, з метою отримання неправомірної вигоди, діючи з єдиним прямим умислом, з метою протиправного особистого збагачення, з корисливих мотивів, шляхом вчинення послідовних дій прохав, та в подальшому одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_8 , за наступних обставин.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України.
Незважаючи на обізнаність про вимоги вищевказаних нормативно-правових актів та всупереч обов'язку їх неухильного дотримання, командир роти НОМЕР_2 батальйону резерву військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , являючись службовою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою особистого збагачення, підозрюється у вчиненні корупційного злочину за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , згідно Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №57 від 26.02.2025, призначений на посаду командира роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 , являючись службовою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, з метою власного незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, приблизно 10.07.2025, усвідомлюючи сімейні проблеми та необхідність перебування вдома військовослужбовця ОСОБА_8 , запропонував останньому сплачувати йому неправомірну вигоду з розрахунку 300 гривень за кожен день знаходження за межами військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться в АДРЕСА_2 (точна адреса не підлягає розголошенню), в якій ОСОБА_8 проходить військову службу та перебуває у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_5 . При цьому, ОСОБА_5 повідомив, що у разі незгоди ОСОБА_8 , він створить незадовільні умови несення служби останньому, звернеться до керівництва військової частини НОМЕР_1 з повідомленням про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, ініціює та організує проведення службового розслідування за вказаним фактом, за результатами якого здійснить повідомлення до правоохоронних органів з метою притягнення ОСОБА_8 до відповідальності.
Так, 10.07.2025 військовослужбовець ОСОБА_8 , діючи з відома свого безпосереднього керівника ОСОБА_5 залишив територію військової частини НОМЕР_1 , в якій проходить військову службу, та поїхав до місця свого мешкання, де перебував до 16.08.2025 року.
Цього ж дня, тобто 10.07.2025 о 16:12, командир роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , будучи службовою особою, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на одержання неправомірної вигоди за невчинення в інтересах свого підлеглого військовослужбовця ОСОБА_8 дій щодо повідомлення вищого керівництва військової частини НОМЕР_1 , та, як наслідок, правоохоронних органів, про факт вчинення самовільного залишення військової частини, ініціювання та проведення службового розслідування за вказаним фактом, діючи з використанням наданого йому службового становища, у мобільному додатку WhatsAp зі свого номеру телефону НОМЕР_3 надіслав своєму підлеглому військовослужбовцю ОСОБА_8 номер банківської картки № НОМЕР_4 , на яку останній повинен перерахувати грошові кошти в розрахунку 300 грн за кожен день відсутності за місцем несення служби.
Так, 11.07.2025, у невстановлений органом досудового розслідування час, військовослужбовець ОСОБА_8 перерахував на банківську картку № НОМЕР_4 грошові кошти у розмірі 900 грн за його відсутність на території військової частини НОМЕР_1 та не виконання службових обов'язків у період з 10.07.2025 по 13.07.2025.
У подальшому, 13.07.2025 о 14:55 ОСОБА_8 , діючи з відома свого командира ОСОБА_5 , знаходячись за місцем визначеного несення служби, здійснив переказ грошових коштів на банківську картку № НОМЕР_4 , у розмірі 900 грн за його відсутність у військовій частини НОМЕР_1 у період з 13.07.2025 по 16.07.2025.
Далі, 19.07.2025 об 11:28 командир роти НОМЕР_2 батальйону резерву військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на одержання неправомірної вигоди від підлеглого йому військовослужбовця ОСОБА_8 , у мобільному додатку WhatsAp зі свого номеру телефону НОМЕР_3 висловив вимогу про необхідність перерахування грошових коштів за відсутність ОСОБА_8 у військовій частині НОМЕР_1 у період з 16.07.2025 по 19.07.2025.
22.07.2025 о 12:05, командир роти НОМЕР_2 батальйону резерву військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, не отримавши від ОСОБА_8 відповідної суми неправомірної вигоди, у мобільному додатку WhatsAp зі свого номеру телефону НОМЕР_3 висловив повторну вимогу про необхідність перерахування йому грошових коштів за відсутність ОСОБА_8 у військовій частині НОМЕР_1 протягом 9 днів, за які не було отримано оплати.
В подальшому, вимогу про необхідність надання неправомірної вигоди, командир роти НОМЕР_2 батальйону резерву військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , висловлював ОСОБА_8 систематично, неодноразово, а саме 27.07.2025, 28.07.2025, 31.07.2025, 07.08.2025, 09.08.2025.
15.08.2025 о 21:51 командир роти НОМЕР_2 батальйону резерву військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на одержання неправомірної вигоди від підлеглого йому військовослужбовця ОСОБА_8 , повідомив у мобільному додатку WhatsAp зі свого номеру телефону НОМЕР_3 , що сума надання неправомірної вигоди складає 8400 грн, з розрахунку 300 гривень за 28 днів відсутності ОСОБА_8 на місці несення служби, а також повторно відправив номер банківської картки, на яку необхідно здійснити таке перерахування.
16.08.2025 в період часу з 11:15 по 11:27, військовослужбовець ОСОБА_8 , сприймаючи погрози ОСОБА_5 реальними, а також усвідомлюючи наслідки ненадання неправомірної вигоди останньому, через термінал АТ КБ «ПриватБанк», який знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 50, здійснив переказ неправомірної вигоди у розмірі 8415 грн на банківську картку, повідомлену ОСОБА_5 : НОМЕР_4 .
Таким чином, ОСОБА_5 , діючи в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Закону України «Про запобігання корупції», достовірно знаючи, що підлеглий йому військовослужбовець ОСОБА_8 повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та метою незаконного збагачення одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі 10215 грн за невчинення в інтересах свого підлеглого військовослужбовця ОСОБА_8 дій щодо повідомлення командування військової частини НОМЕР_1 та, як наслідок, правоохоронним органам про вчинення підлеглим військовослужбовцем ОСОБА_8 кримінального правопорушення у вигляді самовільного залишення військової частини та не з'явлення вчасно на службу без поважних причин для подальшого її проходження, а також не ініціювання та проведення службового розслідування за вказаним фактом що дозволило ОСОБА_8 у період з 10.07.2025 по 16.08.2025 перебування поза межами військової частини не виконуючи обов'язки військової служби.
16.08.2025 року ОСОБА_5 вручене письмове повідомлення про підозру, у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколами допиту свідка ОСОБА_8 , який є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , та повідомив, що в липні 2025 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , та переказував за вимогою ОСОБА_5 грошові кошти на його банківську картку № НОМЕР_4 за не повідомлення командування військової частини НОМЕР_1 про вчинення ним самовільного залишення частини. 16.08.2025 року свідок ОСОБА_8 на вимогу ОСОБА_5 перевів на банківську картку грошові кошти у сумі 8400 гривень;
- протоколом пред'явлення особи ОСОБА_5 для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 ;
- протоколом огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_8 , у ході якого в месенджері «Whats App» було виявлено листування з абонентом НОМЕР_3 щодо переведення грошових коштів, також у мобільному банкінгу «ПУМБ», користувачем якого є ОСОБА_8 , встановлені відомості про перекази грошових коштів на банківську картку № НОМЕР_4 ;
- протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів;
- протоколом огляду квитанцій про відправлення 16.08.2025 на банківську картку ОСОБА_5 грошових коштів;
- протоколом обшуку автомобілю Opel MERIVA, д.н.з. НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ході якого виявлено та вилучено: предмет, схожий на гранату РГН (ручна граната наступальна) з маркуванням 254-43089 з запалом УДЗ з маркуванням на спусковому важелі УДЗ С-5-92; грошові кошти у сумі 16 350 гривень;
- протоколом затримання у порядку ст. 208 КПК України та особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ході якого виявлено та вилучено: Мобільний телефон «REDMI NOTE 11» Імей1: НОМЕР_6 , Імей2: НОМЕР_7 з сім-карткою НОМЕР_8 ; банківська картка банку «Укрсиббанк» № НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_9 ;
- речовими доказами, вилученими у ході досудового розслідування;
- іншими матеріалами у своїй сукупності.
В ході досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від займаної посади командира роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , оскільки на разі є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п.5, 6 ст. 155 КПК України.
Враховуючи викладене просив слідчого суддю відсторонити підозрюваного ОСОБА_5 від займаної посади командира роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 строком на 2 місяці.
У судовому засіданні прокурор та слідчий доводи клопотання підтримали.
Підозрювана та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши прокурора, думку інших учасників судового засідання, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12025040000000780 від 13.08.2025.
16.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
18.08.2025 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра задоволено частково клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, строком по 14.10.2025, з можливістю внесення застави.
Слідчим суддею встановлено, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №57 від 26.02.2025 ОСОБА_5 призначено на посаду командира роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 .
Під час судового засідання стороною обвинувачення доведене, що слідство має достатньо фактів та інформації, що дають підстави вважати ОСОБА_5 причетним до скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Приписами ч.1 ст.154 КПК України регламентовано, що відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину.
Частиною 5 статті 65-1 ЗУ «Про запобігання корупції» встановлено, що особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину у сфері службової діяльності і є службовою особою.
Крім того прокурором, у судовому засіданні, належними доказами доведено, що перебування ОСОБА_5 на посаді командира роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 сприяло вчиненню злочину у якому він підозрюється.
Також слід зазначити, що за для виконання завдань кримінального провадження під час досудового розслідування слід відсторонити ОСОБА_5 від займаної посади виходячи з того, що він, будучи діючим службовцем може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з врахуванням відомих їй обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення версії захисту щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню.
Відповідно до ст.131 КПК України відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. (ч.5 ст. 132 КПК України )
Таким чином, слідчим доведена наявність достатніх підстав вважати, що відсторонення ОСОБА_5 від посади необхідно для запобігання протиправній поведінці підозрюваного, який перебуваючи на посаді може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з приписами ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Враховуючи викладене, а також доведення прокурором потреб досудового розслідування, які виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, а також того, що відстороненням ОСОБА_5 , від посади може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням, приходжу до висновку про задоволення клопотання та відсторонення ОСОБА_5 від займаної посади строком до 16 жовтня 2025 року, так як саме цей строк буде достатнім для виконання завдань кримінального провадження.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 131, 132, 154-157 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Відсторонити ОСОБА_5 від посади командира роти резервного рядового складу ВЧ НОМЕР_1 строком до 16 жовтня 2025 року.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складений слідчим суддею 20.08.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1