Справа № 175/1290/25
Провадження № 2/202/3091/2025
19 серпня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,
секретар судового засідання Пономаренко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 175/1290/25 за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,-
30 січня 2025 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, з тих підстав, що 19.07.2008 позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем у Індустріальному відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 400. Від шлюбу сторони мають дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шлюбні відносини між ними припинені, вони проживають окремо. Позивачка вважає, що збереження сім'ї не можливо, примирення між ними є неможливим і шлюб повинен бути розірваний, оскільки сторони перестали один одного розуміти і поступатися. Просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 30.04.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.
20.05.2025 відповідачем ОСОБА_2 поданий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується з позовом, категорично заперечує проти розірвання шлюбу, оскільки вони досі мають спільний бюджет, ведуть спільне господарство, тому не бачить причин для розірвання шлюбу та бажає зберегти сім'ю. Вважає, що їх сім'я не розпалася, а те, що вони вимушено, з незалежних від них обставин зараз не мають змоги проживати разом не свідчить про втрату між ними почуттів. Просив позовну заяву ОСОБА_1 до нього про розірвання шлюбу залишити без задоволення.
Ухвалою суду від 06 червня 2025 року провадження по справі зупинено у зв'язку із наданням сторонам строку для примирення за клопотанням відповідача. Строк для примирення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було встановлено до 06.08.2025.
Ухвалою суду від 06.08.2025 відновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд у зв'язку з тим, що відомостей про примирення сторін не надано.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідач у судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
На підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, без участі сторін, так як про дату, час і місце розгляду справи їх було повідомлено належним чином.
Суд, вважає за необхідне проводити розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши в сукупності зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, що об'єктивно підтверджується матеріалами справи.
19.07.2008 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Індустріальному відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 400, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За положенням частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Позивачка зазначила, що не підтримує шлюбні стосунки з відповідачем, збереження шлюбу суперечить її інтересам та порушує її права, відповідач не заперечував, що фактично шлюбні відносини припинені, проте вважає можливим зберегти шлюб.
Однак, позовна заява надійшла до суду 30.01.2025 та ухвалою суду від 06.06.2025 судом надано сторонам час на примирення строк до 06.08.2025, проте примирення сторін не відбулося, сторони тривалий час не підтримують шлюбних відносин, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тобто доводи відповідача про можливість збереження шлюбу нічим не підкріплені.
Вирішуючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем, а тому відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає неможливим в подальшому зберегти їх сім'ю, шлюб сторін досить тривалий час носить формальний характер, подальше перебування їх у шлюбі суперечить інтересам кожного та порушує засади добровільності шлюбу, тому повинен бути розірваний.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.21, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст.76-81, 141, 206 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 19.07.2008 у Індустріальному відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 400.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суддя склав 19.08.2025.
Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО