Справа № 201/10216/25
Провадження № 1-кс/201/3641/2025
20 серпня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях капітана юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019050000000038, внесеному до ЄРДР 27.02.2019 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 22019050000000038, внесеному до ЄРДР 27.02.2019 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме на:
-автомобіль ТОYОТА RАV4, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , рік випуску 2008, колір бежевий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 31.07.2008 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у лютому 2018 року, точна дата та час органом досудового розслідування не встановлена, громадянин України ОСОБА_5 , будучи обраним на чергових виборах 31.10.2010 депутатом Донецької обласної ради 6 скликання і діючим на теперішній час, перебуваючи в м. Донецьку, усвідомлюючи, що діяльність терористичної організації «донецька народна республіка» та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, з метою досягнення злочинних цілей терористичної організації «донецька народна республіка» щодо насильницької зміни меж території України, діючи умисно, з особистих міркувань, вирішив вступити до складу терористичної організації «ДНР» та прийняти безпосередню участь у ній шляхом зайняття посади в одній з «установ» її політичного блоку, зобов'язавшись дотримуватися правил поведінки, встановлених у ній, і виконувати визначені йому функції.
Указом голови ДНР ОСОБА_6 № 36 від 19.02.2018 ОСОБА_5 , призначено «міністром освіти і науки ДНР», а указом голови ДНР ОСОБА_7 № 179 від 18.07.2019 ОСОБА_8 звільнено з займаної посади.
За час зайняття посади «міністра освіти і науки ДНР», у період часу з 19.02.2018 до 18.07.2019 ОСОБА_5 , перебуваючи у незаконно зайнятому представниками «ДНР» приміщенні будівлі «Міністерства освіти і науки» за адресою: 83048, м. Донецьк, Київський район, вулиця Університетська 83А, відповідно до «Положення» був наділений наступними «повноваженнями», використовуючи які забезпечував стійкість функціонування терористичної організації «ДНР»:
- розподіляв обов'язки між своїми заступниками;
- затверджував положення про структурні підрозділи Міністерства;
- в установленому порядку призначав на посаду та звільняв з посади працівників Міністерства;
- вирішував відповідно до законодавства донецької народної республіки про державну службу питання, пов'язані з проходженням державної служби в Міністерстві;
- затверджував щорічний план роботи і показники діяльності підвідомчих Міністерству службам і агентствам, а також звіти про їх діяльність;
- вносив до Ради Міністрів донецької народної республіки за поданням керівників підвідомчих Міністерству служб і агентств проєкти положень про служби і агентства, а також пропозиції про граничну чисельність працівників служб і агентств і фонд оплати праці їх працівників;
- представляв до Ради Міністрів донецької народної республіки в установленому порядку пропозиції про створення, реорганізації та ліквідації державних організацій, що перебувають у віданні Міністерства та підвідомчих Міністерству служб і агентств;
- вносив до Ради Міністрів проєкти нормативних правових актів, інші документи;
- давав керівникам підвідомчих Міністерству служб і агентств обов'язкові для виконання вказівки;
- призупиняв у разі необхідності рішення підвідомчих Міністерству служб і агентств (їх керівників) або скасовував ці рішення;
- призначав на посаду і звільняв з посади за поданням керівників і заступників підвідомчих Міністерству служб;
- представляв у встановленому порядку працівників Міністерства і підвідомчих Міністерству служб, інших осіб, які здійснюють діяльність у встановленій сфері, до присвоєння почесних звань та нагородження державними нагородами;
- в установленому порядку призначав на посаду та звільняв з посади керівників підвідомчих організацій, укладав, змінював і розривав з зазначеними керівниками трудові договори;
- встановлював і присвоював відомчі нагороди працівникам Міністерства та іншим особам, які здійснюють діяльність у встановленій сфері відання Міністерства;
- видавав накази, що мають нормативний характер, а з оперативних та інших поточних питань діяльності Міністерства - накази ненормативного характеру.
Також у період часу з 19.02.2018 до 18.07.2019 ОСОБА_5 , перебуваючи у незаконно зайнятому представниками «ДНР» приміщенні будівлі «Міністерства освіти і науки» за адресою: 83048, м. Донецьк, Київський район, вулиця Університетська, буд. 83А, обіймаючи посаду «міністра освіти і науки ДНР», діючи умисно, з корисливих та ідеологічних мотивів, використовуючи надані представниками терористичної організації «ДНР» владні повноваження, вчиняв дії, спрямовані на реалізацію завдань та функцій терористичної організації ДНР, а саме: видав документи, які мають ознаки нормативно-правових актів (накази), але відповідно до чинного законодавства України є нікчемними, підпорядкованим йому особам щодо забезпечення реалізації покладених на «міністерство» функцій.
Зокрема, на виконання вимог Закону донецької народної республіки «Про освіту» ОСОБА_5 протягом липня 2018 року видавав накази № 665 від 25.07.2018, № № 678 та 679 від 30.07.2018, якими затвердив державні освітні стандарти початкової, середньої та основної загальної освіти, метою яких серед іншого є збереження та розвиток культурного різноманіття та мовної спадщини багатонаціонального народу ДНР, реалізація права на вивчення рідної мови, оволодіння духовними цінностями та культурою рідної мови. Забезпечення умов для повноцінного розвитку особистості, формування громадсько-патріотичної компетенції, духовно - морального розвитку, виховання та соціалізації учнів, їх самоідентифікації шляхом особистісно та суспільно значущої діяльності, соціального та громадянського становлення.
Крім того ОСОБА_5 , перебуваючи на вищезазначеній посаді, 20.07.2018 видав наказ № 659 «Про розподіл місць на навчання за квотою, виділеною для певних категорій осіб, за рахунок бюджетних асигнувань республіканського бюджету донецької народної республіки», тим самим вчиняв дії щодо реалізації рішень окупаційної влади, а саме постанови Ради Міністрів ДНР від 07.05.2018 № 6-4 «Про затвердження Порядку встановлення організаціям, що здійснюють освітню діяльність, контрольних цифр прийому на навчання за основними, професійними освітніми програмами середньої професійної та вищої професійної освіти, додатковими професійними програмами за рахунок бюджетних асигнувань республіканського бюджету донецької народної республіки та встановлення контрольних цифр прийому на навчання за рахунок бюджетних асигнувань республіканського бюджету донецької народної республіки на 2018-2019 навчальний рік», відповідно до Закону донецької народної республіки «Про статус військовослужбовців».
Також ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді «міністра освіти і науки ДНР», будучи особою, на яку покладено персональну відповідальність за виконання завдань та функцій так званого «мон ДНР», через засоби масової інформації висвітлював діяльність «ДНР» та пропагував роботу «МОН ДНР» з метою формування думки серед населення і світової спільноти як про законність власних дій, так і про легітимність створення та діяльності «ДНР».
Таким чином, у період часу з 19.02.2018 до 18.07.2019 ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді «міністра освіти і науки донецької народної республіки» перебуваючи у будівлі за адресою: 83048, м. Донецьк, Київський район, вулиця Університетська, буд. 83А, брав участь у терористичній організації «ДНР».
Таким чином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, тобто участі у терористичній організації.
Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 постійно перебуває на тимчасово окупованій території м. Донецька Донецької області, підконтрольну Уряду України територію не відвідує.
Враховуючи наведені вище обставини, керівником Донецької обласної прокуратури 18.07.2025, з дотриманням вимог ст. ст. 31, 111, 135, 278, 481 КПК України, ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України. Відповідно до вимог ст. ст. 135, 276-278 КПК України, 18.07.2025 повідомлення про підозру ОСОБА_5 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.
Таким чином 18.07.2025 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного.
Постановою слідчого від 30.07.2025 на підставі ст. 281 КПК України, підозрюваного оголошено в розшук.
Згідно відомостей РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, АРК та м. Севастополі, ОСОБА_5 належить на праві приватної власності:
- автомобіль ТОYОТА RАV4, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , рік випуску 2008, колір бежевий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 31.07.2008 року.
Згідно ч. 1 ст. 258-3 створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а так само організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації - караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
За таких обставин, зазначене майно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Орган досудового слідства станом на час подання клопотання не володіє інформацією про те, чи передавав підозрюваний за довіреністю або іншим чином право відчужувати належне йому майно своїм родичам або іншим особам, отже враховуючи, що до моменту внесення в реєстр відповідних відомостей щодо арешту рухомого майна підозрюваного може пройти достатній для вищевказаних дій зацікавлених осіб проміжок часу, необхідно забезпечити здійснення арешту майна підозрюваного без участі підозрюваного та в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України.
На підставі викладеного, слідчий просить клопотання задовольнити.
Слідчий у судове засідання для розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, на задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2025 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного.
Постановою слідчого від 30.07.2025 на підставі ст. 281 КПК України, підозрюваного оголошено в розшук.
Згідно ч. 1 ст. 258-3 створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а так само організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації - караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Також було встановлено, що Згідно відомостей РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, АРК та м. Севастополі, ОСОБА_5 належить на праві приватної власності:
- автомобіль ТОYОТА RАV4, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , рік випуску 2008, колір бежевий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 31.07.2008 року.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов'язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2ст.170 КПК України; розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені обставини підозри ОСОБА_5 , могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкція якої передбачає у тому числі конфіскацію майна.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_5 , до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлено, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, знаходиться у власності підозрюваного, а тому існує обґрунтований ризик його відчуження задля запобігання можливої конфіскації у разі в майбутньому доведеності висунутого обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус, як накладення арешту на вказане майно, що належить підозрюваному та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.
А тому клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170,171,173,309,376,404,405,407,418,422 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях капітана юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019050000000038, внесеному до ЄРДР 27.02.2019 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), а саме:
- автомобіль ТОYОТА RАV4, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , рік випуску 2008, колір бежевий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 31.07.2008 року.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1