Справа № 201/10326/25
Провадження № 1-кс/201/3655/2025
20 серпня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023050000000910, від 08.03.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні за №22023050000000910, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.03.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме на:
- транспортний засіб Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2001, кузов НОМЕР_2 , колір сірий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 14.03.2019 року;
- транспортний засіб ГАЗ 2705, номерний знак НОМЕР_4 , шасі НОМЕР_5 , рік випуску 2003, колір синій, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 05.07.2018 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023050000000910, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.03.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
ОСОБА_5 , у період часу з кінця липня 2022 року (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлена) до теперішнього часу, знаходячись за адресою: Донецька область, Володарський район, с. Касянівка, вул. Гагаріна, 15а, перебуваючи на вищезазначеній посаді, виконує організаційно-розпорядчі функції у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації РФ, а саме в т.зв. «Касьяновской сельской администрации» в тимчасово окупованому с. Касянівка Володарського району Донецької області.
25.02.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
04.03.2023 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук у зв'язку з тим, що останній переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та його місцезнаходження невідоме.
Відповідно до відомостей з регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях АР Крм та м. Севастополі у приватній власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває наступне рухоме майно:
1) Транспортний засіб Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2001, кузов НОМЕР_2 , колір сірий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 14.03.2019 року;
2) Транспортний засіб ГАЗ 2705, номерний знак НОМЕР_4 , шасі НОМЕР_5 , рік випуску 2003, колір синій, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 05.07.2018 року.
Санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачено покарання з конфіскацію майна, або без такої.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
На підставі викладеного, слідчий просить клопотання задовольнити.
Слідчий у судове засідання для розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, на задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
04.03.2023 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук у зв'язку з тим, що останній переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та його місцезнаходження невідоме.
Санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачено покарання з конфіскацію майна, або без такої.
Також було встановлено, що відповідно до відомостей з регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях АР Крм та м. Севастополі у приватній власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває наступне рухоме майно:
1) Транспортний засіб Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2001, кузов НОМЕР_2 , колір сірий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 14.03.2019 року;
2) Транспортний засіб ГАЗ 2705, номерний знак НОМЕР_4 , шасі НОМЕР_5 , рік випуску 2003, колір синій, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 05.07.2018 року.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов'язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Відповідно до вимог ч. 5ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України; розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені обставини підозри ОСОБА_5 , могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкція якої передбачає у тому числі конфіскацію майна.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_5 , до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлено, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, знаходиться у власності підозрюваного, а тому існує обґрунтований ризик його відчуження задля запобігання можливої конфіскації у разі в майбутньому доведеності висунутого обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус, як накладення арешту на вказане майно, що належить підозрюваному та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.
А тому клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170,171,173,309,376,404,405,407,418,422 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023050000000910, від 08.03.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що перебуває у його приватній власності, а саме на:
- транспортний засіб Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2001, кузов НОМЕР_2 , колір сірий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 14.03.2019 року;
- транспортний засіб ГАЗ 2705, номерний знак НОМЕР_4 , шасі НОМЕР_5 , рік випуску 2003, колір синій, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 05.07.2018 року.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1