Справа № 211/9210/25
Провадження № 2/211/4161/25
про залишення без руху
20 серпня 2025 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ніколенко Д.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міський тролейбус», третя особа: Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України Комунального підприємства «Міський тролейбус», про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
встановив:
адвокат ОСОБА_2 від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Комунального підприємства «Міський тролейбус» та просить:
-зобов'язати Комунальне підприємство «Міський тролейбус» розробити графік змінності на 2025 та 2026 рік для водія тролейбуса служби експлуатації депо №2 ОСОБА_1 , в якому зазначити тривалість зміни у годинах та хвилинах, початок та закінчення зміни, початок та кінець перерви на обід, кількість робочих та вихідних днів в кожному місяці, норму годин, яку потрібно відпрацювати кожного місяця, та подати його на затвердження до Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Комунального підприємства «Міський тролейбус»;
-стягнути з Комунального підприємства «Міський тролейбус» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 163 107,84 грн.;
-стягнути з Комунального з підприємства «Міський тролейбус» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого нею судового збору та витрати на правничу допомогу.
Суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, зокрема судовий збір сплачено лише за вимогу немайнового характеру (зобов'язання вчинити певні дії). Проте позов містить також вимогу майнового характеру(стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу).
Частиною першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
У свою чергу, позивач просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Поняття «заробітна плата» та «середній заробіток» не є тотожними поняттями.
Таким чином, при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повинен бути сплачений судовий збір.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, заявленої фізичною особою або фізичною особою підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 163 107,84 грн., то судовий збір має бути сплачений при поданні позову до суду в розмірі 1% ціни позову, тобто 1 631,08 грн. Однак, оскільки позов подано через систему «Електронний суд», то судовий збір має бути сплачений з врахуванням коефіцієнту 0,8 та відповідно становитиме 1 631,08 грн. * 0,8 = 1 304,86 грн.
Ураховуючи викладене вище, позивачу необхідно доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 1 304,86 грн.
Спосіб усунення недоліку позовної заяви полягає в наданні оригіналу квитанції щодо сплати судового збору за вимогу майнового характеру.
Без усунення зазначеного недоліку позовна заява не може бути прийнята до провадження суду та підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, із зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд також вважає за необхідне попередити позивача та його представника, що у разі не усунення недоліку позовної заяви у строк, встановлений судом, то позовна заява у відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Керуючись ст. 177, ст. 185 ЦПК України, суд
постановив:
позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити позивача та його представника про необхідність виправлення зазначеного недоліку позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу та його представнику, що у разі не виконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернут а позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 20 серпня 2025 р.
Суддя Д.М. Ніколенко