Справа № 175/11917/25
Провадження № 1-кс/175/1246/25
іменем України
20 серпня 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , з участю заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 подану в порядку ст.303 КПК України -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою якою оскаржує бездіяльність посадових осіб ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його повідомленням про кримінальне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 197-1 КК України, яке було подане ним 06.08.2025 року до Слобожанської окружної прокуратури, та яке листом прокуратури вих. № 66-3074 ВИХ-25 було перенаправлено до ВП № 2 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області (ЄО/ЖЄО №14150 від 11.08.2025)
Мотивуючи подану скаргу, ОСОБА_3 зазначив, що ним була подана письмова заява про кримінальне правопорушення, відомості про яке до ЄРДР не було внесено та заявнику витяг з ЄРДР не надано.
Як підставу для звернення з заявою до правоохоронних органів ОСОБА_3 зазначив, що Асоціація «Власників житлових будинків «Золоті ключі» самовільно використовує земельні ділянки під територіями загального користування на території мікрорайону «Золоті ключі», скільки з відповідей наданих Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради, зокрема, від 27.07.2022 №03-09/11/1955 вбачається, що земельні ділянки під дорогами, провулками, проїздами тощо на території мікрорайону «Золоті ключі» перебувають у комунальній власності, від 07.04.2023 №03-09/11/1150 межі та площі території ареалу компактного проживання «Золоті ключі» органами місцевого самоврядування не погоджувались, від 23.06.2025 №03-09/11/1626 рішення органом місцевого самоврядування про передачу у користування земельних ділянок під клумбами, дитячим майданчиком, зеленими насадженнями і т.д. на території забудови «Золоті ключі» не приймались.
Вивчивши зміст скарги, з'ясувавши обґрунтування скарги заявником, перевіривши надані заявником копії відповідних документів на підтвердження доводів, викладених у скарзі, дослідивши матеріали скарги, матеріали заяви від 06.08.2025 року (ЄО/ЖЄО №14150 від 11.08.2025), заслухавши думку учасників розгляду, проаналізувавши та зіставивши вказане між собою та в сукупності, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При цьому, всебічність, повнота й об'єктивність розслідування, означають, що в ході розслідування будь-якої кримінальної справи слідчий повинний ретельно перевіряти всі можливі загальні і часткові слідчі версії, по кожній з них досліджувати цілком всі істотні факти й обставини, виявляти й аналізувати по ним докази які викривають, так і докази, що виправдують, і при всьому цьому бути неупередженим, виходити тільки з інтересів встановлення об'єктивної істини, при цьому слідчий має виконати усі необхідні дії для з'ясування всіх обставин справи внаслідок велінь закону, не ставлячи здійснення цих дій у залежність від наявності чи відсутності прохання зацікавлених осіб, однак з дотриманням правил, встановлених ст.220 КПК України.
Даючи оцінку вимогам, викладеним по суті скарги, слідчий суддя виходить з такого.
Згідно ст. 60 КПК України заявником є фізична чи юридична особа, яка звернулась із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженому розпочати досудове розслідування і йому надано право отримати від органу, до якого він подав заяву, щодо підтвердження її прийняття та реєстрацію.
За положеннями ч.2 ст.214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відповідно п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Отже, аналіз положень ст.214 КПК України, дозволяє дійти висновку, що реєстрація інформації із заяв і повідомлень, які хоча і містять назву «про вчинення кримінального правопорушення» не є безальтернативною і автоматичною, оскільки в такому випадку здійснення судового контролю слідчим суддею без оцінки ним доводів, викладених в заяві про вчинення кримінального правопорушення не буде вважатись ефективним.
Оскільки, в Кримінальним Процесуальним Законом не передбачено порядок проведення попередньої дослідчої перевірки повідомленої інформації на предмет наявності складу злочину, цю функцію фактично виконує слідчий суддя, розглядаючи скарги, подані в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України.
Необхідність аналізу слідчим суддею змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення обумовлена тим, що повідомлення про кримінальне правопорушення має містити відомості про ознаки злочину, а не лише вказувати на інші правопорушення (адміністративні, дисциплінарні, тощо). При цьому, слідчий суддя не повинен підміняти собою одну зі сторін кримінального провадження щодо ініціювання питання про збирання, отримання доказів або їх забезпечення, оскільки це не відповідатиме критеріям ефективності здійснення судового контролю у кримінальному провадженні. Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Перевіряючи обставини, які стали підставою для звернення ОСОБА_3 із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, слідчим суддею встановлено таке.
Як встановлено розглядом скарги, ОСОБА_3 ставить під сумнів правомірність користування земельними ділянками комунальної власності (відповідно до положень ст. 83 ЗК України) Асоціацією «Власників житлових будинків «Золоті ключі», які відповідно до положень ст. 38 ЗК України є землями громадської забудови та на них розміщено клумби, дитячий майданчик, зелені насадження і т.д. на території забудови «Золоті ключі».
Положеннями ст. 12 ЗК України визначено повноваження повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність (користування) громадян та юридичних осіб вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 197-1 КК передбачена кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. Самовільне зайняття земельної ділянки з об'єктивної сторони може полягати у протиправному використанні землі у своїх потребах: обробка, удобрення землі, насадження насіння, дерев чи кущів, виконання меліоративних, інших робіт. Об'єктивна сторона злочину полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки. Причому земельна ділянка для винної особи є чужою, вона не має необхідних і достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею. Викладене кореспондує з правовою позицією, викладеною в постанові ВС у справі № 400/122/18.
До того ж, у вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.
В цьому випадку є необхідним встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування. Отже самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї.
Слідчий суддя зауважує, що самим заявником ОСОБА_3 не заперечується той факт, що Асоціація «Власників житлових будинків «Золоті ключі» є зареєстрованою юридичною особою (код ЄДРПОУ 36532335), яка створена з метою обслуговування об?єднаних спільною прибудинковою територією ареалу компактного проживання елементів благоустрою, обладнання, інженерної інфраструктури та належного утримання та використання інженерних систем, обладнання, об?єктів благоустрою та інших предметів інфраструктури, об?єднаних спільною прибудинковою територією ареалу компактного проживання, що визначено п. 2 Розділу 1 Статуту статуту Асоціації, про що він зазначив у складеному ним повідомленні про вчинене кримінальне правопорушення від 06.08.2025 року.
Викладене вказує на те, що проведення Асоціацією «Власників житлових будинків «Золоті ключі» робот по відновленню газону, налаштовано автоматичний полив, плановання майданчика на волейбольному полі, завезення піску на об'єкти благоустрою, які є місцями загального користування на території забудови «Золоті ключі» (про що ОСОБА_3 зазначив у складеному ним повідомленні про вчинене кримінальне правопорушення від 06.08.2025 року) не є самовільним зайняттям земельної ділянки в розумінні диспозиції ст. 197-1 КК України, а правовідносини щодо використання земельних ділянок земель громадської забудови з урахуванням доктрини venire contra factum proprium, регламентовані положеннями цивільного права.
Слідчий суддя зауважує, що відповідно до ст. 7 КПК України, форма та зміст кримінального провадження має відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність, рівність перед законом і судом. Аналогічні принципи закріплено в положеннях Конституції України.
Окрім того, у Рішенні від 29 червня 2010 р. № 17-рп/2010 Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинно базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки» (абз. 3 п.п. 3.1 п. 3 мотивувальної частини).
Таким чином, дотриманню принципу правової визначеності відповідатиме встановлення судового контролю шляхом зобов'язання уповноважених осіб на реєстрацію повідомлення про кримінальне правопорушення лише за умови забезпечення зрозумілих і передбачуваних наслідків застосування правових норм.
Сама по собі незгода заявника з діями Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі» під час провадження їх господарської діяльності та ініціювання в зв'язку з цим кримінального провадження - з вимогами ч.2 ст.1 та ст. 7 КПК України не корелюється.
Викладене є підставою для відмови в задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 60, 303-304, 306-307 КПК України, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 - відмовити.
Положення частини третьої статті 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1