Справа № 227/1905/24
(1-кп/199/407/25)
іменем України
20.08.2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052230000220 від 06.05.2023 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, з базовою середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 17.01.2024 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, -
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби тапроходячи її на посаді старшого навідника 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушенні вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21 серпня 1998 року №622, 07 березня 2024 року, виконуючи бойове завдання, перебуваючи на території Покровського району Донецької області, знайшов боєприпас - корпус наступальної осколкової ручної гранати типу РГН (1 од), виготовлений промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховою речовиною та засіб підриву (засіб детонування) ударно-дистанційний запал УДЗ (1 од), виготовлений промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховою речовиною, які у конструкційному поєднанні являються наступальною осколковою ручною гранатою типу РГН (1 од). Розуміючи, що це є боеприпасом, ОСОБА_5 незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбав та переніс зазначений корпус гранати та запал до неї у місце тимчасової дислокації в с. Новоекономічне Покровського району Донецької області, де сховав її у особистих речах та незаконно, без передбаченого законом дозволу, почав їх зберігати.
Після чого, 09 березня 2024 року ОСОБА_5 був направлений на лікування до госпіталю, розташованого за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. Гагаріна, 3, куди прибув автомобілем екстренної медичної допомоги, вчиняючи носіння при собі зазначеного корпусу гранати та запалу до неї, та продовжив зберігати їх вже в лікувальному закладі незаконно, без передбаченого законом дозволу.
Далі, 11 березня 2024 року, у обідній час, ОСОБА_5 перевіз на автомобілі таксі зазначений корпус гранати та запал до неї у своїх особистих речах до будинку, в якому мешкав за адресою: АДРЕСА_3 , та помістив біля закинутої будівлі, тим самим незаконно, без передбаченого законом дозволу, перевіз та продовжив їх зберігати.
05.05.2024 року приблизно о 10:00 год. ОСОБА_5 , взяв із особистих речей зазначений корпус гранати та запал до неї, з метою приховати їх у вольєрі в домоволодінні батька - ОСОБА_6 , розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , поклав їх до лівої кишені одягненої на ньому кофти та попрямував до вищевказаного домоволодіння. Приблизно о 10:30 год. того ж дня ОСОБА_5 сховав зазначений корпус гранати та запал до неї у вольєрі вищевказаного домоволодіння, тим самим незаконно, без передбаченого законом дозволу, переніс їх та продовжив зберігати.
06.05.2024 приблизно о 00:10 год. ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в гостях у ОСОБА_6 , у дворі домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , забрав із вольєру корпус гранати та запал до неї, поклав їх до лівої кишені одягненої на ньому кофти, підійшов до свого батька ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_7 , а також своєї співмешканки ОСОБА_8 та почав висловлювати погрози зірвати вказану гранату.
Вказані дії солдата ОСОБА_5 зі зберігання боеприпасу були припинені 06.05.2024 о 01:25 год. екіпажем у складі поліцейського СРПП ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 біля домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом вилучення у останнього корпусу наступальної осколкової ручної гранати типу РГН (1 од), виготовленого промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховою речовиною та засобом підриву (засобом детонування) ударно-дистанційним запалом УДЗ (1 од), виготовленим промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховою речовиною, які у конструкційному поєднанні являються наступальною осколковою ручною гранатою типу РГН (1 од), яка відноситься до категорії боєприпасів та є придатною для здійснення вибуху.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав. Пояснив, що в зазначені в обвинувальному акті дати та час під час виконання бойового завдання на території Донецької області він знайшов трофейну гранату, яку забрав з собою та зберігав в особистих речах. Через декілька днів він потрапив до госпіталю в м.Добропілля, куди разом з особистими речами взяв гранату та зберігав її під час проходження лікування. Після чого, забравши свої речі, в тому числі гранату, він на автомобілі таксі приїхав в м.Білозерське та попрямував за місцем свого проживання по АДРЕСА_3 . По дорозі, недалеко від місця проживання, він сховав гранату, оскільки вдома в нього були неповнолітні діти. В подальшому він вирішив переховати гранату, тому переніс її на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де проживав його батько, сховавши її в вольєрі. Цього дня вони з батьком вживали алкоголь, він вирішив показати гранату та дістав її зі схованки. Коли між ним та батьком виник конфлікт, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, він погрожував гранатою, однак наміру зривати її не мав, тримав її в розібраному вигляді. Погрози чули його співмешканка та співмешканка батька, остання викликала поліцію. Коли працівники поліції прибули за викликом, він самостійно гранату не видавав. Після чого, до ньго були застосовані кайданки, його вдарили та повалили на землю, а один з поліцейських дістав з його кишені гранату та тримав її в руках до приїзду СОГ. Під час огляду та вилучення гранати слідчим, він опір не чинив. При цьому, він надавав неправдиві пояснення, що вказану гранату він забрав у батька, який хотів зірвати її. Вказані пояснення може пояснити тим, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння. Фактично саме він придбав, носив, перевозив та зберігав її за вищевказаних обставин. На теперішній час вважає, що застосування працівниками поліції відносно нього сили було необхідним для вилучення гранати, тому скарг на їх дії не має. Щиро шкодує про вчинене, має намір повернутися до військової служби.
Крім показань ОСОБА_5 в судовому засіданні, його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується такими дослідженими в ході судового розгляду доказами в обсязі, визначеному з урахуванням думки учасників судового розгляду.
Згідно з протоколом огляду місця події від 06.05.2024 року була оглянута ділянка місцевості за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Білозерське, пров. Кожедуба буд. 3, де знаходилися ОСОБА_5 та поліцейський СРПП ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_9 , який в руках тримав предмети, схожі на гранату та запал. Оглядом вказаних предметів встановлено корпус гранати РГН з маркуванням РГН-А-ІХ-1-107-2-93 з полімерним ковпачком, а також запал УДЗ з маркуванням типу тиснення УДЗ С-2-92, які були вилучені.
Під час проведення вказаної слідчої дії здійснювався відеозапис, дослідженням в судовому засіданні якого встановлено, що його зміст відповідає зафіксованій в протоколі інформації.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/105-24/3324-ВТХ від 17.05.2024 року надані на експертизу об'єкти є:
-корпусом наступальної осколкової ручної гранати типу РГН (1 од), виготовленим промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховою речовиною. Корпус гранати РГН до категорії бойових припасів не відноситься, є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці). Конструктивно передбачено спорядження даних корпусів гранат вибуховою речовиною групи бризантних, підвищеною потужністю А-ІХ-1 (флегматизований гексоген) масою 112 грам;
-засобом підриву (засобом детонування) ударно-дистанційним запалом УДЗ (1 од), виготовленим промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховою речовиною. Запал до категорії бойових припасів не відноситься, є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці). Конструктивно передбачено спорядження детонаторів даних запалів вибуховими речовинами: групи ініціюючих та групи бризантних.
У конструкційному поєднанні корпус гранати типу РГН (1 од) та запал типу УДЗ (1 од) являються наступальною осколковою ручною гранатою типу РГН (1 од), вказана граната відноситься до категорії бойових припасів.
В результаті проведення експереметнального випробування встанволено, що заряд вибухової речовини, яким споряджений корпус гранати типу РГН (1 од) придатний для здійснення вибуху та руйнування корпусу з утворенням характерних осколків, при наявності засобу підриву (ініціювання вибуху) або при утворення необхідних для цого умов. Також, дистанційно-ударний запал УДЗ (1 од) придатний для здійсненна вибуху в якості засобу підриву (ініціювання вибуху).
Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 28.05.2024 року за участю свідка ОСОБА_9 вбачається, що останній на місці події за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Білозерське, пров. Кожедуба буд. 3,відтворив обставини, за яких він вилучив гранату у ОСОБА_5 . Так, прибувши разом з сержантом поліції ОСОБА_10 за вищевказаною адресою на виклик про погрозу застосування гранати, з двору вийшов чоловік та повідомив, що його син - ОСОБА_5 має при собі в кишені гранату. Після чого, з двору вийшов сам ОСОБА_5 , який на питання поліцейських про гранату чіткої відповіді не дав, при цьому погрожував. Враховуючи ситуацію було прийнято рішення застосувати до ОСОБА_5 фізичну силу та кайданки. Його було повалено на землю за автомобілем, після чого в лівій кишені одягнутої на ньому куртки були виявлені корпус гранати та запал до неї, які ОСОБА_9 вилучив та залишав при собі до приїзду слідчо - оперативної групи.
Згідно з протоколом слідчого експерименту від 28.05.2024 року за участю свідка ОСОБА_10 вбачається, що останній на місці події за адресою: АДРЕСА_2 ,відтворив обставини, за яких була вилучена граната у ОСОБА_5 . Так, прибувши разом з напарником ОСОБА_9 за вищевказаною адресою на виклик про погрозу застосування гранати, з двору вийшов чоловік та повідомив, що його син - ОСОБА_5 має при собі в кишені гранату. Після чого, з двору вийшов сам ОСОБА_5 , який на питання поліцейських про гранату чіткої відповіді не дав, при цьому погрожував, що граната може вибухнути. Вимогу поліцейських добровільно здати гранату ОСОБА_5 ігнорував. Враховуючи можливу загрозу було прийнято рішення застосувати до ОСОБА_5 фізичну силу та кайданки. Його було повалено на землю за автомобілем, після чого ОСОБА_9 в лівій кишені одягнутої на ньому куртки знайшов корпус гранати та запал до неї, які вилучив та залишав при собі до приїзду слідчо - оперативної групи.
Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 31.05.2024 року за участю підозрюваного ОСОБА_5 останній надав пояснення та відтворив обставини придбання, носіння зберігання, перевезення гранати та запал до неї, аналогічні наданим в судовому засіданні.
Оцінюючи показання, дані в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_5 , суд вважає їх правдивими, оскільки вони є логічними, послідовними, узгоджуються з іншими доказами у справі. Оцінюючи досліджені письмові докази, суд приходить до висновку, що вони є належними та достовірними. При цьому, вказані докази були отримані та надані стороною обвинувачення в порядку встановленому КПК України, стороною захисту не заперечувалися, тому суд визнає їх допустимими.
Таким чином, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність належних, допустимих та достовірних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що вони в своїй сукупності доводять подію кримінального правопорушення, вину ОСОБА_5 в його вчиненні, а також є достатніми для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у придбанні, носінні, зберіганні, перевезенні боєприпасів без передбаченого законом дозволудоведена повністю, а його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується вимогами статей 65-68 КК України і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При цьому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів проти громадської безпеки, характеризується прямим умислом.
Розглядаючи питання про особу винного ОСОБА_5 суд враховує, що він задовільно характеризується за місцем проживання, раніше судимий за вчинення кримінального проступку, є військовослужбовцем у військовому званні «солдат», який зарахований в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , як такий, що з 24.03.2024 року самовільно залишив військову частину, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу вживання наркотичних речовин зі шкідливими наслідками, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому - є вчинення кримінального правпорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України і вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення нових кримінальних правпорушень можливо шляхом призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 263 КК України, що буде відповідати меті призначення покарання відповідно до ст. 50 КК України.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 засуджений 17.01.2024 року вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень. Згідно довідки № 29/23/9/2385-25 від 14.08.2025 ОСОБА_5 має несплачену суму штрафу в розмірір 15300 грн.
Тобто, відповідно до ст.71 КК України обвинуваченому слід остаточно призначити покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі та штрафу, який згідно з ч.3 ст. 72 КК України виконується самостійно.
Враховуючи, що обвинуваченому призначається покарання у виді позбавлення волі, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти, оскільки інші запобіжні заходи в такому випадку не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Керуючись ст.ст. 371, 373-374, ч.15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правпорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки та невідбутої частини штрафу за вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17.01.2024 в розмірі 15 300 (п'ятнадцять тисяч триста) гривень, який згідно з ч.3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - залишити без змін у вигляді тримання під вартою з утриманням на гаупвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши у строк покарання попереднє ув'язнення день за день, починаючи з 09.07.2025 року.
Речові докази: залишки уламків корпус гранати типу РГН (1 од) та засіб підриву (засіб детонування) ударно-дистанційним запалом УДЗ (1 од) -знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 на корить держави витрати на залучення експерта для проведення експертизи №СЕ-19/105-24/3324-ВТХ від 17.05.2024 року в розмірі 6058 (шість тисяч п'ятдесят вісім) гривень 24 коп.
На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1