Ухвала
20 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 758/11709/24
провадження № 61-7102ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Топчія Петра Івановича як представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 06 травня 2025 року у справі за заявою Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження,
03 червня 2025 року адвокат Топчій П. І. як представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 травня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення цієї ухвали, а саме - заявнику слід було надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, яка має відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, та в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов'язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування; уточнити прохальну частину касаційної скарги з урахуванням положень статті 409 ЦПК України; надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи з урахуванням положень пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України, і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
На виконання вимог ухвали суду адвокат Топчій П. І. як представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги, в якій як на підставу скасування постанови Київського апеляційного суду від 06 травня 2025 року зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішення застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносин, викладених у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 2-а-3494/11, від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18, від 01 березня 2021 року у справі № 201/16014/13-ц, від 08 лютого 2022 року у справі № 2-4463/10, від 01 серпня 2024 року у справі № 520/5343/15-ц, від 05 лютого 2025 року у справі № 2-197/11.
Також, підставою скасування оскаржуваного судового рішення адвокат Топчій П. І. як представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах про процесуальне правонаступництво та заміну сторони виконавчого провадження - боржника на його правонаступників - спадкоємців у подібних цій справі правовідносин, за яких зобов'язання спадкодавця у виконавчому провадженні виникли після відкриття спадщини через певний проміжок часу та на підставі постанови виконавця про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні, яке було закінчено і виконавчий документ повернуто стягувачу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України свідчить, що ця норма процесуального закону спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, конкретизацію змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 01 березня 2023 року, справа № 522/22473/15-ц, провадження № 12-13гс22).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Разом із цим, адвокат Топчій П. І. як представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаючись як на підставу скасування судового рішення на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України не зазначає норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та не обґрунтовує необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
З урахуванням наведеного, оскільки недоліки касаційної скарги адвокатом Топчієм П. І. як представником ОСОБА_3 та ОСОБА_2 усунуто не в повному обсязі, касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Одночасно суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу адвоката Топчія Петра Івановича як представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 06 травня 2025 року повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев