20 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 754/1282/25
провадження № 61-10595зно25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув заявлений ОСОБА_1 відвід судді Верховного Суду Фаловській Ірині Миколаївні у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 12 серпня 2025 року,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги»
(далі - ТОВ «Київські енергетичні послуги») та просив стягнути 9 020,28 грн, сплачені ним за незаконні вимоги ТОВ «Київські енергетичні послуги», та моральну шкоду в розмірі 9 020,28 грн, що разом становить 18 040,56 грн.
Деснянський районний суд міста Києва рішенням від 28 березня 2025 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з ТОВ «Київські енергетичні послуги» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за послуги відновлення постачання електроенергії в розмірі 2 917,96 грн та відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. В іншій частині позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Київський апеляційний суд постановою від 25 червня 2025 року рішення Деснянського районного суду міста Києва від 28 березня 2025 року залишив без змін.
Верховний Суд ухвалою від 03 липня 2025 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 28 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2025 року у справі
№ 754/1282/25.
11 липня 2025 року ОСОБА_1 засобами електронного поштового зв'язку подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду
від 03 липня 2025 року.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11 липня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Крату В. І.
Судді, які входять до складу колегії: Дундар І. О., Краснощоков Є. В.
У заяві про перегляд судового рішення ОСОБА_1 заявив відвід суддям Верховного Суду: Крату В. І., Дундар І. О., Краснощокову Є. В.
Верховний Суд ухвалою від 14 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Краснощокова Є. В. залишив без розгляду.
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів, які входять до складу
колегії - Крата В. І., Дундар І. О.,передав судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 липня 2025 року (у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Краснощокова Є. В.) справу призначено судді-доповідачеві Крату В. І.
Судді, які входять до складу колегії: Дундар І. О., Пархоменко П. І.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 липня 2025 року вказану заяву передано для вирішення судді Верховного Суду Осіяну О. М.
Верховний Суд ухвалою від 14 липня 2025 року у задоволенні заяви
ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду: Крата В. І., Дундар І. О. від участі у розгляді справи № 754/1282/25 відмовив.
Верховний Суд ухвалою від 15 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду
від 03 липня 2025 року повернув.
21 липня 2025 року ОСОБА_1 засобами електронного поштового зв'язку подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду
від 15 липня 2025 року.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду
від 22 липня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Крату В. І.
Судді, які входять до складу колегії: Дундар І. О., Пархоменко П. І.,
Верховний Суд ухвалою від 22 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів, які входять до складу колегії: Крата В. І., Дундар І. О., Пархоменка П. І., передав судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
29 липня 2025 року ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 22 липня 2025 року.
У заяві про перегляд судового рішення ОСОБА_1 заявив відвід суддям Верховного Суду Крату В. І., Дундар І. О., Пархоменку П. І.
Верховний Суд ухвалою від 29 липня 2025 року визнав необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід, заяву передав для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2025 року вказану заяву передано для вирішення судді Верховного Суду Грушицькому А. І.
Верховний Суд ухвалою від 30 липня 2025 року у задоволенні заяви
ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Крата В. І., Дундар І. О., Пархоменка П. І. у цій справі відмовив.
07 серпня 2025 року ОСОБА_1 засобами електронного поштового зв'язку з використанням електронного цифрового підпису подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду
від 07 серпня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві
Грушицькому А. І.
У заяві про перегляд судового рішення ОСОБА_1 заявив відвід судді Верховного Суду Грушицькому А. І.
Верховний Суд ухвалою від 08 серпня 2025 року визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Грушицького А. І.
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Грушицького А. І. передав для вирішення судді, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 08 серпня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Фаловській І. М.
Верховний Суд ухвалою від 12 серпня 2025 року у заявленому ОСОБА_1 в ухвалі про перегляд судового рішення відводі судді Верховного Суду Грушицькому А. І. від участі у розгляді справи № 754/1282/25 відмовив.
Верховний Суд ухвалою від 13 серпня 2025 року визнав зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року у справі № 754/1282/25.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 30 липня
2025 року за нововиявленими обставинами у справі № 754/1282/25 повернув заявнику.
Попередив ОСОБА_1., що продовження зловживання процесуальними правами у справі № 754/1282/25 може призвести до застосування щодо нього заходів процесуального примусу, передбачених ЦПК України.
15 серпня 2025 року ОСОБА_1 засобами електронного поштового зв'язку з використанням електронного цифрового підпису подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 12 серпня 2025 року.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду
від 15 серпня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві
Фаловській І. М.
У заяві про перегляд судового рішення у розділі «по суті заяви» ОСОБА_1 заявив відвід судді Верховного Суду Фаловській І. М., мотивуючи його тим, що він указаному судді не довіряє і це його право, передбачене статтею 21 Конституції України, яке вище за рангом виконання, ніж усі статті ЦПК України, і що є конституційним принципом верховенства права. ОСОБА_1 у заяві вказує, що буде злочином, якщо знову цей же суддя буде розглядати і вирішувати заяву. Вважає, що суддя Фаловська І. М. постановляє незаконну ухвалу, оскільки вона постановлена не по суті, а суть, що викладена у касаційній скарзі, є незмінною. Зазначає, що суддя Верховного Суду
Фаловська І. М. порушила його права та свій конституційний обов'язок.
Заявлений відвід ОСОБА_1. судді-доповідачеві Фаловській І. М.
є необґрунтованим з таких підстав.
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою-третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом.
Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав
(і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Так, суд враховує правовий висновок ЄСПЛ, викладений в рішеннях у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (заява № 33958/96), «Білуха проти України» (заява № 33949/02), відповідно до якого безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці суддів, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише вимогу про відведення судді без підтверджених належними і допустимими доказами обставин такого відводу.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Заявлений відвід ОСОБА_1 не містить вказівок на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді Верховного Суду Фаловської І. М. у розгляді цієї справи, відповідно до
статей 36, 37 ЦПК України, отже, заявлений відвід є необґрунтованим.
Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Верховного Суду Фаловській І. М., тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою
статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 37, 36, 40 ЦПК України, -
Заявлений ОСОБА_1 відвід судді Верховного Суду Фаловській Ірині Миколаївні визнати необґрунтованим.
Заявлений ОСОБА_1 відвід судді Верховного Суду Фаловській Ірині Миколаївні передати для вирішення судді, визначеному
у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська