19 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 750/6682/23
провадження № 61-10165ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М. від участі у розгляді його касаційної скарги на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
24 грудня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 липня
2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 листопада
2024 року.
06 серпня 2025 року ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву, зі змісту якої встановлено, що вона є касаційною скаргою на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 06 серпня 2025 року визначено такий склад колегії суддів: Карпенко С. О.
(суддя-доповідач), Сердюк В. В., Фаловська І. М.
07 серпня 2025 року ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав заяву про відвід судді Фаловської І. М. від участі у розгляді його касаційної скарги на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року, який мотивував тим, що суддя брала участь у розгляді його касаційної скарги на інше судове рішення у цій справі, за результатами якого ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження. З вказаним судовим рішенням заявник не згоден, тому заявив відвід судді Фаловській І. М.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В.,
Фаловської І. М. ухвалою від 07 серпня 2025 року заявлений ОСОБА_1 відвід судді Фаловській І. М. визнав необґрунтованим та передав для вирішення зазначеного питання іншому судді.
08 серпня 2025 року Верховний Суд у складі судді Червинської М. Є.своєю ухвалою відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Фаловської І. М.
14 серпня 2025 року ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав заяву про відвід колегії суддів у складі Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М. від участі у розгляді його касаційної скарги на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року, яку зареєстровано 15 серпня 2025 року.
Мотивував заяву тим, що судді, вирішуючи питання про відвід судді
Фаловської І. М., не керувались другим показником Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради Організації Об'єднаних Націй від 27 липня 2006 року, натомість застосували частину четверту статті 36 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, яка не містить жодних підстав для вирішення питання про відвід, тому заявник має сумніви в об'єктивності і компетентності суддів та їх спроможності ухвалювати законні судові рішення у цій справі.
Верховний Суд ухвалою від 18 серпня 2025 року заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів у складі Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М. визнав необґрунтованим та передав для вирішення зазначеного питання іншому судді.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М. передано на розгляд судді Верховного Суду Коротенку Є. В.
Вказана заява задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За змістом частини восьмої статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Участині першій статті 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. У частині четвертій статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про відвід судді, суд не здійснює оцінку ухвалених суддею судових рішень. Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення Hauschildt v. Denmark від 24 травня 1989 року № 11/1987/134/188, § 48). Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у певній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (§ 46 вказаного рішення).
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року № 33949/02, § 49 - 52).
Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує відсутність підстав стверджувати, що колегія суддів у складі Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М. виявляють особисту заінтересованість або вчиняють будь-які незаконні дії. Презумпція особистої неупередженості суддів діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Безперечно, учасник справи може мати сумніви у тому, чи відповідають дії суду чинному законодавству, а також щодо незалежності та безсторонності суддів. Він вправі висловити ці сумніви у поданій до суду заяві про відвід. Але учасник справи не може використовувати інститут відводу суддів із метою схиляння суду до ухвалення бажаного для нього процесуального рішення.
Доводи заявника не свідчать про існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності колегії суддів у складі
Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., а свідчать лише про незгоду заявника із прийнятим колегією суддів процесуальним рішенням щодо відводу судді Фаловської І. М. та зводяться до власного тлумачення норм права, що не є підставою для відводу. Будь-яких інших об'єктивних та обґрунтованих підстав для відводу, передбачених статтями 36 та 37 ЦПК України, ОСОБА_1.не вказав.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
У такому висновку Верховний Суд керується тим, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Таким чином, оскільки доводи заявника у заяві про відвід не дають підстав для обґрунтованого сумніву у неупередженості та об'єктивності колегії суддів у складі Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., вважаю, що заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М. від участі у розгляді його касаційної скарги на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко