18 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 758/3004/23
провадження № 61-9934 ск 25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Васюк Микола Миколайович, на постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2025 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
1. У березні 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Омега Фінанс») звернулось до суду із вказаним позовом, у якому просило стягнути заборгованість у загальному розмірі 37 788,00 грн.
2. Подільський районний суд міста Києва рішенням від 30 жовтня 2024 року позовну заяву ТОВ «ФК «Омега Фінанс» задовольнив. Стягнув на користь ТОВ «ФК «Омега Фінанс» з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 37 788 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 46 копійок. Вирішив питання розподілу судових витрат.
3. Київський апеляційний суд постановою від 04 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2024 року скасував та ухвалив нове судове рішення. Позов ТОВ «ФК «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Омега Фінанс» заборгованість за тілом кредиту - 22 599,88 грн, прострочену заборгованість за процентами, які нараховані за ставкою 52 % річних за період з 28 серпня 2019 року по 29 серпня 2020 року - 11 780,07 грн. Вирішив питання розподілу судових витрат.
4. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
5. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
6. Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України встановлено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
7. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
8. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 Цивільного процесуального кодексу України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцентному) порядку.
9. Як убачається із матеріалів касаційної скарги та судових рішень попередніх інстанцій, загальна сума, яка підлягала стягненню на момент подання позовної заяви до суду складає 37 788,46 грн.
10. Оскільки ціна позову у цій справі становить 37 788,46 грн, яка станом на 01 січня 2025 року не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 30 = 90 840,00 грн), зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
11. Водночас, касаційна скарга, містить посилання на підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відповідно до якого судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню у випадку, якщо справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
12. Так заявник, обґрунтовує, що справа має виняткове значення для ОСОБА_1 , оскільки заявниця є безробітною, не отримує державних допомог та компенсацій, а в умовах воєнного стану та постійних ракетно?дронових обстрілів, потребує фінансових збережень, а стягнення коштів у розмірі, який визначено оскаржуваною постановою покладає на заявницю надмірний фінансовий тягар, який остання не зможе виконати.
13. Перевіривши зазначені доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що наведена заявником обставини не дають достатніх підстав для висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки поняття винятковості справи є оціночним та потребує належного обґрунтування. Заявник не навів переконливих доводів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про те, що справа має для нього виняткове значення. Фактична незгода заявника з оскаржуваним судовим рішенням в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення для нього, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.
14. Варто зазначити, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
15. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
16. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
17. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.
18. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
19. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обгрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення ЄСПЛ у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
20. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
21. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
22. Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
23. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
24. За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389 та 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Васюк Микола Миколайович, на постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2025 року.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді /підпис/ В. В. Пророк
/підпис/ І. В. Литвиненко
/підпис/ Є. В. Петров