Справа № 515/521/25
Провадження № 2/515/772/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
20 серпня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Олійника К. І.,
за участю: секретаря судового засідання Коренчук О. Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,
Описова частина
Короткий зміст вимог
У квітні 2025 року ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Давиденка К. В., звернулась до виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача та відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
Після смерті діда залишився житловий будинок АДРЕСА_1 . Зазначений будинок після смерті діда фактично прийняв у спадщину батько позивача - ОСОБА_4 , оскільки продовжив в ньому проживати.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , після його смерті залишився житловий будинок АДРЕСА_2 (в якому проживає брат позивача - відповідач по справі) та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,56 га, що розташована на території Татарбунарської міської ради (за межами села Баштанівка) Білгород-Дністровського району Одеської області.
Вказані вище житлові будинки та земельну ділянку позивач та його брат мають право успадкувати після смерті батька як спадкоємці першої черги за законом.
Позивач з відповідачем ОСОБА_2 вирішили укласти угоди (договір) про поділ спадкового майна, згідно якого житловий будинок АДРЕСА_2 відходить ОСОБА_1 , так як вона в ньому проживає, а її брату - ОСОБА_2 відходить житловий будинок АДРЕСА_2 , так як він проживає в ньому, а земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - розділити порівну.
Після смерті спадкодавця позивач звернулася до Сарастської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини та укладення договору про поділ спадкового майна, однак нотаріусом роз'яснено, що укласти договір можливо лише відносно земельної ділянки та житлового будинку АДРЕСА_2 , оскільки на них наявні правовстановлюючі документи, а з приводу будинку АДРЕСА_2 нотаріус відмовив, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказаний будинок.
Згідно довідки, виданою виконавчим комітетом Татарбунарської міської ради №112 від 30.09.2024 р, книги по господарського обліку №4 за 1996-2000 рік, номер об'єкта по господарського обліку 0232-1 зазначений будинок значився за ОСОБА_3 , після смерті якого ІНФОРМАЦІЯ_1 головою домогосподарства став його син ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рух справи
15 квітня 2025 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Олійнику К. І.
16 квітня 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Витребувано від Саратської державної нотаріальної контори Одеської області копії спадкових справ: № 260/2024 до майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та до майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
21 травня 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Аргументи, доводи, клопотання учасників справи
Представник позивача, адвокат Давиденко К. В., до початку судового засідання подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності та відсутності довірителя. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Представник Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, адвокат Логінов О. Г. (представляє інтереси Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на підставі договору про надання послуг з правової допомоги № 1 від 04 січня 2019 року), просив провести розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує (а.с. 47).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05 грудня 1991 року, виписаного російською мовою, батьком « ОСОБА_6 » є « ОСОБА_5 » (а.с.7).
Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 06.01.2012 року (справа № 2-98/1529/12) розірвано шлюб, зареєстрований 01 грудня 2008 року виконавчим комітетом Баштанівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, актовий запис №5, між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які мають одну неповнолітню дитину (а.с.8).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 15 березня 2017 року татарбунарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 32. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_11 » (а.с.9).
Відповідно до повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 05.02.2002 року, виданого виконавчим комітетом Баштанівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 07.06.2024 року, виданого Доброславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).
Довідкою №112 видана старостою Баштанівського старостинського округу Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 30.09.2024 року, в тому, що згідно книги по господарського обліку №4 за 1996-2000 роки, номер об'єкту по господарського обліку 0232-1 за адресою: АДРЕСА_3 , значиться житловий будинок, головою якого був ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , після смерті якого з ІНФОРМАЦІЯ_8 головою домогосподарства став його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та був головою до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_10 роки (а.с.17).
ТОВ «Татарбунарське РБТІ та РОН» у 2025 році на ім?я ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на будинок АДРЕСА_2 (а.с.14-16).
За даними технічного паспорту та довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , збудований 1950-1975 роках. Цільове призначення земельної ділянки, на якій розташований будинок - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 23-24).
Згідно довідки, виданої ТОВ «Татарбунарське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» № 2032, згідно архівних даних право власності на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 31 грудня 2012 року не зареєстровано (а.с.18).
01 квітня 2025 року постановою державного нотаріуса Саратської державної нотаріальної контори Одеської області Колісник Д. Ю., заявнику ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 , оскільки відсутня державна реєстрація (а.с.19).
Згідно з копією спадкової справи № 260/2024 щодо майна померлого ОСОБА_5 , заведеної 26 вересня 2024 року Саратською державною нотаріальною конторою Одеської області спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є донька ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 . Спадкоємець ОСОБА_12 відмовилась від прийняття спадщини. Інші спадкоємці відсутні (а.с.36-46).
Мотивувальна частина
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зав'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з частиною першою статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно суду необхідно з'ясовувати: 1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда); 2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку; 3) коли спадкодавцем завершено спорудження будинку; 4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм; 5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.
Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.
При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
Відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.
Згідно з пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних та житлово-комунального господарства, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24 червня 2011 року № 91, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
При цьому документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, громадські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 року), не подається виходячи з положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності.
Таким чином, індивідуальні житлові будинки, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Єдиним документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатами його технічної інвентаризації.
Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 20 жовтня 2020 року у справі № 201/7012/18 (провадження № 61-8387св19).
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 18 грудня 2013 року у справі № 6-137цс13, та з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 559/375/16-ц (провадження № 61-31049св18) та від 05 червня 2024 року у справі № 678/1418/17 (провадження № 61-16687св23).
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року
у справі № 201/7012/18 за позовом фізичної особи до територіальної громади
м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (справа у подібних правовідносинах), колегія суддів касаційного суду зазначила, що: «…індивідуальні житлові будинки, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Єдиним документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатами його технічної інвентаризації…».
Встановивши, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , з належними до нього будівлями та спорудами збудований спадкодавцем у 1950-1975 роках, на земельній ділянці з відповідним цільовим призначенням, який, згідно записів у погосподарській книзі, був головою домогосподарства за цією адресою, врахувавши наданий позивачем технічний паспорт на спірний житловий будинок, суд дійшов висновку, що за життя спадкодавець набув право власності на спірний житловий будинок, який не є самочинним будівництвом, а позивач, як спадкоємиця, яка звернулась у передбачений законом строк до нотаріальної контори, має право на його успадкування.
Висновки за результатами розгляду справи
Звертаючись з вказаним позовом, ОСОБА_1 подала суду докази на підтвердження обставин належності спадкодавцю спірного домоволодіння, у тому числі, довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості (оціночний акт), технічний паспорт, тому, з урахуванням встановлених обставин справи, позовні вимоги останнього підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат
Виходячи із положень статей 133, 141 ЦПК України суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша статті 141 ЦПК України).
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , то з Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь позивача підлягає стягненню 1 211,20 грн судового збору за подання позовної заяви до суду.
Разом з тим, позивач просить не відшкодовувати понесені витрати.
Керуючись ст.ст. 76-82, 133, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , з належними до нього будівлями та спорудами, відповідно до технічного паспорту, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: Татарбунарська міська рада, місцезнаходження: 68100, Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Татарбунари, вул. Лесі Українки, 18 (ЄДРПОУ 37197846).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Суддя К. І. Олійник