Справа №523/8932/25
Провадження №1-кс/523/5126/25
15 серпня 2025 року
Пересипський районний суд міста Одеси в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 22024160000000461 від 10.10.2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, в останній раз 12.09.2023 Приморським рс м. Одеси за ч. 2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, на теперішній час перебуває у розшуку за ОРУП № 1 (Київським відділом поліії) в ГУНП в Одеській області, як особа підозрювана у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, що з 28.06.2024 року переховується від органів досудового розслідування,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,-
Слідчий СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_6 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024160000000461 від 10.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 2, 3 ст. 307 КК України, звернувся до Пересипського районного суду міста Одеси з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні ОСОБА_5 .
Відповідно до даного клопотання, 24.03.2025, о 09 год. 00 хв. за підозрою у вчинені кримінального правопорушення в пункті пропуску «Рава - Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ( Львівська область, Жоківський район, село Рата, вул. Гребінського, 28) у порядку ст. 208 КПК України затримана громадянка України ОСОБА_7 , яка намагалась у своїй натільної білизні-трусах перемістити через митний кордон України 43,736 г. наркотичного засібу, обіг якого обмежено -кокаїн з кількісним вмістом 30,820 г. та 98,360 г. наркотичного засібу, обіг якого обмежено - метадон, кількісним вмістом 71,443 г. та 0,514 грам метадону з кількісним вмістом 0,410г.
Крім того, 24.03.2025 з метою перевірки отриманої інформації, за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є співмешканцем громадянки ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 співробітниками Управління СБ України в Одеській області був проведений обшук під час якого, крім іншого було виявлено та вилучено: кристалічну речовину бежевого кольору масою 295г. та речовина бежевого кольору масою 434г., які містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP кількісний вміст якої склав 224,150 г. та 323,981 г.
В той же день, співробітниками Управління СБ України в Одеській області був проведений обшук за місцем фактичного проживання громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 під час якого крім іншого було виявлено та вилучено: речовину бежевого кольору масою 13,396г., що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено та речовини бежевого кольору масами 55,749 г та 14,210 г, що містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено РVP кількісний вміст якої у речовинах становить 43,016, 10,424 та 9,976 г., медичний шприц з нашарування прозорої речовни, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон з кількісним вмістом 0,004г. та шприц з рідіною світло - бежевого кольору об'ємом 1,4 мл., яка містить наркотичний засіб, обяг якого обмежено 0-метадон та наркотичний засіб, обіг якого обмежено -кокаїн. Кількісний вміст метадону в рідині становить 0,004г., кількісний вміст кокаїну становить 0,026г.
За вказаними фактами 24.03.2025 за підозрами у вчинені кримінальних правопорушень у порядку ст. 208 КПК України затримані громадянин ОСОБА_8 та ОСОБА_5 та у зв'язку з наведеними фактичними обставинами ОСОБА_8 та ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
26.03.2025 слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси підозрюваним ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, без можливості внесення застави.
02.04.2025 процесуальним керівником у вказаному кримінальному провадження було прийнято рішення про виділення з матеріалів кримінального провадження матеріалів відносно підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .
У зв'язку з викладеним 02.04.2025 матеріали кримінального провадження № 20251600000000213 відносно ОСОБА_8 та № 20251600000000212 відносно ОСОБА_5 були направлені за підслідністю до відділень поліції Одеського районного управління ГУНП в Одеській області.
19.05.2025 керівником Доброславської окружної прокуратуру Одеської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 20251600000000212 від 01.04.2025 продовжений до трьої місяців, тобто до 24.06.2025.
20.05.2025 слідчим суддею Південного міського суду Одеської області продовжений строк тримання під вартою обраний підозрюваному ОСОБА_5 до 23.06.2025 без визначення розміру застави.
20.05.2025 слідчим суддею Пересипського районного суду м. Одеси продовжений строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024160000000461 до чотирьох місяців тобто до 24.07.2025
19.06.2025 слідчим суддею Пересипського районного суду м. Одеси був продовжений строк застосування запобіжного заходу обраного підозрюваному ОСОБА_5 до 18.08.2025 без визначення розміру застави.
15.07.2025 слідчим суддею Пересипського районного суду м. Одеси був продовжений строк застосування запобіжного заходу обраного підозрюваній ОСОБА_7 до 12.09.2025 без визначення розміру застави.
29.05.2025 з причин встановлення причетності ОСОБА_5 та ОСОБА_7 до факту вчинення контробанди наркотичних засобів, відомості про яке 03.01.2025 були внесні до ЄРДР Білгород-Дністровським районним віділом поліції ГУНП в Одеські області за № 12015162240000009 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 305 КК України, 13.06.2025 процесуальним керівником матеріали кримінальних проваджень № 22024160000000461, № 12025162240000009 та № 22025160000000212 були об'єднані в одне кримінальне провадження за номером № 22024160000000461.
Крім того, причин встановлення причетності ОСОБА_5 та ОСОБА_7 к фактам незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, в особливо великих розмірах, вчинених повторно,слідчим відділом УСБУ в Одеській області 30.07.2025 внесні відомості відомості до ЄРДР за № 2025160000000450 за ознаками ч.2 ст.307 КК України та за № 2025160000000451 за ознаками ч.3 ст.307 КК України,які процесуальним керівником були об'єднані в одне кримінальне провадження за номером № 22024160000000461.
При цьому причетність ОСОБА_7 та ОСОБА_5 до вчинення зазначених кримінальних правопорушень підтверджується наступними матеріалами:
- повідомленням співробітників 3 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області про виявлення ознак кримінального правопорушення від 24.03.2025;
- протоколом огляду місця події від 24.03.2025;
- актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу громадян від 24.03.2025;
- повідомленням про протиправне діяння, що містить склад злочину співробітників 3 відділу ГВ ЗНД в Одеській області;
- протоколом про порушення митних правил від 24.03.2025;
- митною декларацією від 24.03.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 24.03.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 24.03.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 24.03.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 24.03.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 24.03.2025;
- висновком експерта від 24.04.2025 за результатами судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів;
- висновком експерта № СЕ -19\116\8055-НЗПРАП за результатами судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 30.05.2025;
- висновком експерта № СЕ -19\116\-25\974-НЗПРАП за результатами судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 30.01.2025;
- повідомленням співробітників 3 відділу ГВ ЗНД в Одеській області про виявлення ознак кримінального правопорушення від 24.03.2025;
- протоколом обшуку від 24.03.2025;
протоколом огляду місця події від 03.01.2025;
показами свідка ОСОБА_15 від 23.04.2025;
проколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участтю свідка ОСОБА_15 ;
показами свідка ОСОБА_16 від 04.05.2025;
проколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участтю свідка ОСОБА_16 ;
протоколами за результатами проведенних НСРД;
іншими матеріалами кримінального провадження.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування у кримінальному проваджені становить два місяці з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
З причин того, що трьох місячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024160000000461 спливав 24.06.2025 (епізод вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України), 13.06.2026 з дотриманням вимог п. 2 ч. 3 ст. 294 КПК України було винесене клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні до 6 місяців на підставі якого слідчим суддею Пересипського районного суду м. Одеси строк досудового розслідування у вказаному проваджені продовжено до 24.09.2025.
При цьому закінчити досудове розслідування до закінчення дії ухвали слідчого судді про застосування до підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу не виявилося можливим, оскільки у кримінальному провадженні № 22024160000000461 необхідно додатково виконати наступне:
- витребувати та долучити до матеріалів кримінального провадження розсекреченні ухвал слідчого судді Одеського апеляційного суду, якими надався дозвіл на проведення НСРД;
- отримати всі розсекречені результати проведених НСРД та долучити до кримінального провадження в якості письмових доказів;
- витребувати з оперативного підрозділу письмову інформацію на доручення слідчого, проаналізувати її на предмет відпрацьованих місць придбання наркотичного засобу та психотропних речовин види яких є предметом злочину, шляхів розрахунку за їх придбавання підозрюваним, та ін.
- встановити свідків, яким відомі обставини злочинної діяльності що інкримінується підозрюваним, після чого допитати їх в якості свідків, за необхідності провести з ними інші слідчі дії;
- у разі встановлення протиріч між свідченнями підозрюваних, вирішити питання про проведення одночасних допитів;
- повідомити підозрюваним в цьому кримінальному провадженні про зімну раніше повідомленої підозри та нову підозру за встановленими під час досудового розслідування обставинами, зокрема вчинення контрабанди та фактів незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, в особливо великих розмірах, повторно.
- виконати, вимоги ст. ст. 290 та 291 КПК України, що також потребує процесуального часу.
Відомості, що будуть отриманні в результаті проведення зазначених слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, мають значення доказів у кримінальному провадженні, оскільки підтвердять або спростують причетність підозрюваних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень..
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, зазначивши при цьому, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, може переховуватися від органів досудового розслідування; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку з чим, просив задовольнити клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою.
Захисник та підозрюваний просили суд відмовити у задоволенні клопотання, звільнити підозрюваного з-під варти.
Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню на підставі наступного.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує ризики передбачені ст.177 КПК України, обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання (за кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.307 КК України, передбачено покарання у вигляді 12 років позбавлення волі), той факт, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Фокс Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 (п. 32 справи), а також рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, Суд зазначив (п. 175 справи), що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Таким чином, підстави обрання виключного запобіжного заходу підозрюваному є цілком обґрунтованими, а застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належного виконання останньою покладених на неї процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій.
При цьому, КПК України, не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з'ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.
Переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Зазначений ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до восьми років.
Так, ОСОБА_5 на даній стадії досудового розслідування інкриміновано кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.307 КК України.
Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
У зв'язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування, здійснити виїзд на непідконтрольну Україні території Херсонської, Запорозької, Луганської, Донецької областей чи АР Крим, або за наявності паспорту громадянина України для виїзду за кордон, взагалі виїхати до іншої країни.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваної у вигляді її можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.
Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зазначений ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтовується тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії; що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, може надати можливість підозрюваній вчинити зазначені дії з такими речами у кримінальному провадженні, з огляду на викладені обставини.
Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акта до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Тобто ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.
Враховуючи викладені обставини вчинення кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу підозрюваною на таких осіб.
Таким чином, не будучи обмеженою у спілкуванні із свідками, ОСОБА_5 матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності сам або за допомогою третіх осіб впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Стосовно вказаного ризику (як підстави застосування запобіжного заходу, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК), слід зауважити, що застосування запобіжного заходу, який оптимально відповідає конкретним обставинам кримінального провадження, багато у чому визначається характером (властивостями вчиненого злочину), одним з важливіших серед яких є тяжкість пред'явленого обвинувачення. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від неї (тяжкості) залежить покарання, яке обвинувачений зобов'язаний буде понести (у разі визнання його винним). Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні.
Вказане свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Взявши до уваги вище викладене, можна дійти висновку, що у разі обрання відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, це не забезпечить виконання ним як підозрюваним, а в майбутньому, вірогідно, й обвинуваченим, покладених на нього ст. 42 Кримінального процесуального кодексу процесуальних обов'язків, та він матиме змогу вчиняти інші злочини.
Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід врахувати такі обставини:
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Кожен з вищезазначених ризиків, знаходить своє підтвердження у зібраних матеріалах, які додані до клопотання та обґрунтовують доводи органів досудового розслідування та прокуратури.
Наявність же ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити одну чи кілька із наведених дій як другу складову підстави обрання запобіжного заходу, означає наявність даних, які свідчать про обґрунтовану ймовірність вчинення ним таких дій.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Вказані дані, у своїй сукупності, свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає, що на даний час більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .
Згідно до ч. 4 ст. 183 КПК України - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 24.09.2025 року включно.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 24.09.2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя