Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1647/25
Номер провадження: 1-кс/511/942/25
20.08.2025 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання старшого слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене старшим групи прокурорів, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні - прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Новомиргород Кіровоградської області, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 369, частиною 3 статті 332 КК України
Учасники розгляду клопотання:
слідчий ОСОБА_6
прокурор ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
підозрювана ОСОБА_5
захисник ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
Стислий виклад обґрунтування клопотання сторони обвинувачення.
У ході досудового розслідування 23 травня 2025 року до підозрюваної ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2025 року) в сумі 242 240,00 гривень, строк дії ухвали - 19 липня 2025 року (включно).
16 липня 2025 року було продовжено строк дії запобіжного заходу до 22 серпня 2025 року, оскільки до завершення строку дії попередньої ухвали не представлялось можливим завершити досудове розслідування, а раніше встановлені ризики не зменшилися.
Водночас наразі завершити досудове розслідування до 22 серпня 2025 року (включно) не представляється можливим, оскільки наразі необхідно:
-отримати висновок судової технічної експертизи документів за експертною спеціальністю 2.3 «Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів»;
- завершити зняття грифів секретності з матеріальних носіїв інформації з результатами проведення НСРД;
- за результати зняття грифів секретності з матеріальних носіїв інформації з результатами проведення НСРД провести детальний аналіз зафіксованих відомостей, встановити місцезнаходження та допитати осіб, можливо причетних до вказаних кримінальних правопорушень;
- за результатами проведення досудового розслідування пред'явити підозри іншим особам;
-з урахуванням зібраних доказів визначитись з правовою кваліфікацією дій підозрюваних та за наявності законних підстав вирішити питання, щодо повідомлення про зміну раніш повідомленої підозри;
-підготовити та вручити ОСОБА_5 повідомлення про підозру в остаточній редакції;
-виконати інші слідчі дії, у виконанні яких виникне необхідність у ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження;
- виконати вимоги статей 283, 290 КПК України;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
В зв'язкуз викладеним строк досудового розслідування продовжено слідчим суддею до 5 місяців, тобто до 21.10.2025 року (включно).
Раніше встановлені ризики встановлені при обранні запобіжного заходу підозрюваній не зменшилися, а тому виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню встановленим ризикам.
Стислий виклад позиції учасників розгляду клопотання.
Слідчий та прокурор клопотання підтримали.
Підозрювана та її захисник просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Слідчим відділом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025162390000334 від 21 квітня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 369, частиною 3 статті 332 КК України.
Відповідно до частини третьої статті 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, у ході досудового розслідування до підозрюваної ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави, строк дії якого продовжувся до 22 серпня 2025 року (включно).
Розмір застави на час розгляду клопотання не сплачений та ОСОБА_5 утримується в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор».
Водночас завершити досудове розслідування до 22 серпня 2025 року не представляється можливим з об'єктивних причин, зважаючи на необхідність проведення експертних досліджень, зняття грифів секретності з матеріалів НСРД, тощо, а тому строк досудового розслідування продовжено слідчим суддею до 5 місяців, тобто до 21.10.2025 року (включно).
Щодо наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.
Частина 1 статті 177 КПК України регламентує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При перевірці наявності раніше встановлених ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що прокурором та слідчим доведено, що ризик можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду наразі існує, який обумовлюється можливістю притягнення підозрюваної до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для неї наслідками і суворістю передбаченого покарання.
Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених диспозицією статті 177 КПК України.
При цьому, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частина 1, 2 статті 23, статті 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
У зв'язку з чим, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Оцінюючи наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється,слідчий суддя бере до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Вирішення питання щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Разом із цим, слідчий суддя вважає необхідним зауважити, що вчинення злочинів, які кваліфікуються за статтею 332 КК України, мають стабільну динаміку зростання та несуть реальні ризики для національної безпеки нашої держави.
Слідчий суддя приймає до уваги посилання захисника щодо наявності у підозрюваної соціальних зав'язків, однак, у світлі інкримінованих обставин справи, зазначене не є настільки переконливими обставинами, що могли б знизити встановлені ризики до маловірогідних чи до їх виключення.
У свою чергу, характер інкримінованих кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, свідчать про наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року), а тому на цьому етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Разом з цим, на переконання слідчого судді, наявні підстави для зменшення розміру застави з 80 до 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року).
Вказаний розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буте завідомо непомірним для нього, оскільки ЄСПЛ у своїй практиці наголошує на необхідності встановлення розміру застави, який не є надмірним і враховує індивідуальні обставини обвинуваченого. Зокрема, у справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ підкреслив, що розмір застави повинен визначатися з урахуванням особистості підсудного, його майнового стану та стосунків з поручителями. Мета застави полягає в забезпеченні явки обвинуваченого до суду, тому вона не повинна бути надмірною та має відповідати фінансовим можливостям особи.
У справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ встановив, що національні суди не врахували фінансовий стан заявниці при визначенні розміру застави, що призвело до її надмірності. Суд зазначив, що тяжкість обвинувачень не може бути єдиним фактором для обґрунтування розміру застави; необхідно також оцінювати фінансові можливості обвинуваченого.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене старшим групи прокурорів, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні - прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 369, частиною 3 статті 332 КК України - задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, тобто з 20 серпня 2025 року до 18 жовтня 2025 року (включно), з утриманням її в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Одночасно визначити розмір застави у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року) в сумі 151 400,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрювана звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого прокурора та суду за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-не відлучатись без дозволу слідчого, прокурара або суд з міста Одеси;
-заборонити спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Визначити строк дії обов'язків у разі внесення застави - до 18 жовтня 2025 року (включно).
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з'явилась за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В іншій частині - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1