132/1812/25
1-кс/132/422/25
Ухвала
Іменем України
19 серпня 2025 року м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілої особи ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_7 про самовідвід від розгляду скарги представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на постанову заступника начальника СВ відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання про призначення судово-психологічної експертизи у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020220000154 від 01.05.2025 (справа № 132/1812/25, провадження № 1-кс/132/300/25),
У провадженні слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_7 перебуває на розгляді скарга представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на постанову заступника начальника СВ відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання про призначення судово-психологічної експертизи у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020220000154 від 01.05.2025 (справа № 132/1812/25, провадження № 1-кс/132/300/25).
Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_7 23.07.2025 подав заяву про самовідвід від розгляду вказаної скарги адвоката на постанову слідчого, яку згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2025 передано для розгляду судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 .
Вказану заяву слідчого судді мотивовано тим, що 09.06.2025 згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.06.2025 слідчому судді ОСОБА_7 передано на розгляд скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах потерпілої у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , на постанову заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання про призначення судово-психологічної експертизи в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020220000154 від 01 травня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України (єдиний унікальний номер судової справи 132/1812/25, номер провадження 1-кс/132/300/25).
В рамках розгляду даної скарги, адвокат ОСОБА_5 заявила ОСОБА_7 , як слідчому судді відвід з підстави, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 75 КК України, оскільки під його головуванням в справі про адміністративне правопорушення № 132/2796/24 була винесена постанова від 04.11.2024 про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності та накладення на неї стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому на думку заявника, суддя, який в ході розгляду цієї адміністративної справи сформував власну думку щодо обставин і подій, які також є предметом з'ясування у даному кримінальному провадженні № 12025020220000154, не може справедливо та безсторонньо, з дотриманням засад і правил судочинства, прийняти рішення за її скаргою на рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертного дослідження, а тому наявні об'єктивні сумніви у неупередженості судді.
Зазначену заяву про відвід ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_8 від 16.06.2025 було залишено без задоволення.
Не дивлячись на цю обставину, адвокат ОСОБА_5 повторно заявила слідчому судді ОСОБА_7 відвід з тієї ж самої підстави, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 75 КК України, за аналогічного мотивування.
Вподальшому, адвокат ОСОБА_5 заявила відводи суддям ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , яких було визначено автоматизованою системою документообігу для розгляду відповідного питання щодо відводу.
Так, 22.07.2025 в судовому засіданні, під час розгляду заяви адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_8 від розгляду її ж заяви про відвід судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 (єдиний унікальний номер судової справи 132/1812/25, номер провадження 1-кс/132/389/25), слічому судді ОСОБА_7 стало очевидним, що у адвоката ОСОБА_5 склалась усталена думка щодо упередженості та необ'єктивності слідчого судді, та переконати її у зворотному неможливо.
Однією з процесуальних форм забезпечення об'єктивності та неупередженості судового розгляду є гарантоване законом право відводу у визначених законом випадках.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно частини 1 статті 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Виходячи з вищевикладеного, з метою уникнення будь-яких сумнівів та побоювань у адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах потерпілої у кримінальному провадженні ОСОБА_4 щодо упередженості та необ'єктивності слідчого судді під час розгляду її ж скарги на рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертного дослідження, слідчий суддя ОСОБА_7 заявив самовідвід.
У чергове судове засідання з розгляду вказаної заяви про самовідвід судді ОСОБА_9 , призначене на 10:00 год. 19.08.2025, з'явилися начальник Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області прокурора ОСОБА_3 , представник потерпілої особи ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , заступник начальника СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 . Інші учасники процесу, яких належним чином повідомлено про дату і час судового розгляду заяви про самовідвід слідчого судді, в це засідання не з'явилися.
Прокурор ОСОБА_3 та заступник начальника СВ - ОСОБА_6 проти задоволення заяви слідчого судді ОСОБА_7 про самовідвід заперечили, вказавши, що для цього немає підстав.
Представник потерпілої особи ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 висловила думку, що заява слідчого судді ОСОБА_7 про самовідвід від розгляду її скарги на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання про призначення судово-психологічної експертизи у кримінальному провадженні підлягає задоволенню з наведених у ній підстав.
Вивчивши заяву про відвід судді, долучені до неї матеріали та додатково надані заявником документи, заслухавши думку учасників процесу, суддя дійшов такого висновку.
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя, суддя підлягає відводу, визначено ст. ст. 75, 76 КПК України.
Зокрема, відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
Частиною 5 ст. 9 КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Згідно пунктів 2.1, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого Рішенням XХ чергового з'їзду суддів України 18.09.2024, встановлено, що суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.
Як зазначено в Бангалорських принципах поведінки суддів об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, оскільки «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення права особи на справедливий суд, уникнення будь-яких сумнівів в неупередженості, об'єктивності слідчого судді, що розглядатиме скаргу адвоката ОСОБА_5 на постанову слідчого, суддя дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про самовідвід слідчого судді ОСОБА_7 відповідно до положень ч. 4 ст. 75 КПК України.
Частинами першою, четвертою статті 82 КПК України визначено, що у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) слідчого судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому слідчому судді. Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81, 369-372 КПК України, суддя,
Заяву слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_7 про самовідвід від розгляду скарги представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на постанову заступника начальника СВ відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання про призначення судово-психологічної експертизи у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020220000154 від 01.05.2025 (справа № 132/1812/25, провадження № 1-кс/132/300/25), - задоволити.
Матеріали скарги адвоката на постанову слідчого (справа № 132/1812/25, провадження № 1-кс/132/300/25) передати на розгляд іншому слідчому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.
Копію цієї ухвали невідкладно направити особам, які беруть участь у судовому провадженні, для відома.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, однак, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1