15 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 911/1927/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром»
про ухвалення додаткового рішення з розгляду
касаційних скарг заступника Генерального прокурора
на рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 18.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі
за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство «Медичні закупівлі України»,
про стягнення 5 791 180,42 грн,
У зв'язку із перебуванням судді Случа О. В. у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» визначено колегію суддів: Волковицька Н. О., Мачульський Г. М., Могил С. К.
1. У липні 2024 року Заступник Генерального прокурора Мустеца Ігор Васильович звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» (далі - ТОВ «Автоспецпром», відповідач) про стягнення з відповідача до Державного бюджету України пені в сумі 2 631 182,18 грн та штрафу в сумі 3 159 998,24 грн, що разом становить 5 791 180,42 грн.
2. Рішенням Господарського суду Київської області від 28.10.2024 у справі № 911/1927/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 у справі № 911/1927/24 задоволено частково заяву ТОВ «Автоспецпром» від 01.11.2024 про винесення додаткового рішення у справі. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ТОВ «Автоспецпром» 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 заяву ТОВ «Автоспецпром» про винесення додаткового судового рішення у справі № 911/1927/24 задоволено частково. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ТОВ «Автоспецпром» 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. В іншій частині в задоволенні заяви ТОВ «Автоспецпром» відмовлено.
3. Постановою Верховного Суду від 29.07.2025 касаційну скаргу заступника Генерального прокурора в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишено без задоволення. Касаційну скаргу заступника Генерального прокурора на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 у справі № 911/1927/24 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 18.11.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 у справі № 911/1927/24 залишено без змін.
4. До Верховного Суду 31.07.2025 надійшла заява ТОВ «Автоспецпром'про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу, в якій просить стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн, понесені у зв'язку з переглядом справи № 911/1927/24 у суді касаційної інстанції.
5. Офіс Генерального прокурора у запереченнях на вищезазначену заяву просить відмовити у її задоволенні, оскільки розмір заявлених Відповідачем судових витрат на правничу допомогу неспівмірний зі складністю справи № 911/1927/24, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи. Доводи відповідача в касаційному суді здебільшого дублюють аргументи, викладені у суді першої та апеляційної інстанцій, тобто не потребували нової ґрунтовної правової допомоги чи аналітики. Розмір заявлених відповідачем витрат не відповідає критерію розумності та пропорційності щодо предмета спору, що свідчить про суттєве завищення вартості наданих послуг з правничої допомоги. У провадженні судів перебували ще 14 аналогічних справ за позовами прокурора до ТОВ «Автоспецпром». Позовна заява у справі № 911/1927/24 пред'явлена прокурором через допущене невиконання договірного зобов'язання ТОВ «Автоспецпром», тобто спір виник внаслідок неправильних дій відповідача. Також у запереченнях наведено посилання на наявність підстав для відмови у стягненні витрат у разі неподання попереднього розрахунку судових витрат.
6. Розглянувши заяву, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої стаття 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частинами першою, третьою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Стаття 16 ГПК України закріплює право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею, і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.
Договір про надання правової допомоги від 23.02.2020 № 23/02-20 поданий Відповідачем та долучений до матеріалів справи № 911/1927/24.
За умовами Договору:
- клієнт доручає, а об'єднання зобов'язується надавати за винагороду клієнту чи вказаним ним особам правничу допомогу в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим Договором, його додатками (пункт 1.1);
- завдання на надання правничої допомоги, її обсяги, строки надання визначаються за домовленістю сторін, виходячи з потреб клієнта; сторони погодили, що у випадку необхідності завдання на надання правничої допомоги може визначатися сторонами в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною (пункт 2.2);
- протягом 3 (трьох) календарних днів після закінчення виконання завдання, передбаченого відповідним додатком до договору, об'єднання надає клієнту підписані уповноваженою особою та завірені печаткою два примірники акта прийому-передачі наданих послуг, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору (пункт 2.7);
- клієнт сплачує об'єднанню гонорар за фактично надану правничу допомогу згідно із завданням, а також відшкодовує додаткові витрати, пов'язані із забезпеченням належного виконання завдання (пункт 5.1);
- клієнт сплачує об'єднанню гонорар, розмір якого встановлюється за домовленістю сторін у відповідному додатку до договору, та компенсує додаткові витрати шляхом перерахування грошових коштів протягом 35 (п'яти) календарних днів після надання рахунку на оплату і акта приймання-передачі наданих послуг на поточний рахунок об'єднання; сторони можуть погодити інший порядок розрахунків у відповідному додатку до Договору (пункт 5.3).
- Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (пункт 8.1).
Додатком № 26 до Договору АО «Унілекс» та ТОВ «Автоспецпром» погодили обсяги правової допомоги (завдання на надання правової допомоги) у межах господарського спору у справі №911/1927/24 в суді касаційної інстанції та визначили розмір винагороди - 30 000 грн.
Верховний Суд у постанові від 28.01.2025 у справі № 910/5810/24 вказав, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). За загальним правилом такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 221 ГПК України).
У постанові від 22.04.2024 у справі № 346/2744/21 Верховний Суд у складі об'єднаної палата Касаційного цивільного суду, пославшись на постанову Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21, зробив висновки щодо застосування статті 246 Цивільного процесуального кодексу України (є аналогічною статті 221 ГПК України; ці норми однаково регулюють порядок подання доказів розміру понесених судових витрат, зокрема, в разі пропуску встановленого строку (до закінчення судових дебатів у справі)) та наголосив:
- якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, вона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;
- у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
У справі № 285/5547/21 Верховний Суд урахував, що рішення суду першої інстанції було ухвалене 27.12.2022, при цьому позивач звернувся із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, до якої додав докази їх понесення, протягом п'яти днів після його ухвалення (03.01.2023). Докази були датовані за період з 09.12.2021 до 03.08.2022, тобто до моменту ухвалення рішення суду першої інстанції; погодився з позицією суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки її зміст не містив обґрунтування поважних причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.
Верховний Суд неодноразово посилався на вказані висновки (постанови від 25.09.2024 у справі № 910/1007/22, від 12.12.2024 у справі № 911/826/23, від 28.01.2025 у справі № 910/5810/24, від 16.04.2025 у справі № 910/14752/23).
30.07.2025 між АО «Унілекс» та ТОВ «Автоспецпром» підписано Акт приймання-передачі наданих послуг, згідно з яким загальна вартість наданих послуг відповідно до Додатку 26 до Договору склала 30 000грн, а Клієнту надано такі послуги:
1. Аналіз касаційних скарг Заступника Генерального прокурора Мустеца Ігоря Васильовича в інтересах держави в особі Позивача - Міністерства охорони здоров'я України.
2. Підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики з подібних судових справ, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень щодо можливих варіантів дій, обрання стратегії правового захисту.
3. Підготовка та подача до суду касаційної інстанції Відзивів на касаційні скарги в судовій справі №911/1927/24.
4. Участь в судовому засіданні в суді касаційної інстанції у справі №911/1927/24 -29.07.2025.
Акт приймання-передачі наданих послуг від 30.07.2025, копія рахунку на оплату від 30.07.2025 № 30-07/2025 датуються після ухвалення постанови у справі № 911/1927/24 (29.07.2025) та, відповідно, не могли бути подані раніше, Верховний Суд вважає за можливе здійснити перевірку цих доказів і надати їм відповідну оцінку.
Матеріали справи підтверджують вчинення представником Відповідача дій щодо представництва клієнта, вказаних в акті приймання-передачі.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20, від 19.01.2022 у справі № 910/789/21.
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на правничу допомогу не може бути способом збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Зважаючи на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи вони були (мали бути) фактично понесені, а також оцінювати їх необхідність.
У цьому контексті Суд звертає увагу, що на стадії касаційного розгляду правова позиція Відповідача вже була сформована. Доказів додаткового комплексного та всебічного вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано.
Під час розгляду цієї справи (№ 911/1927/24) у судах попередніх інстанцій представництво інтересів Відповідача здійснювало Адвокатське об'єднання «Унілекс», зокрема адвокат Поцелов А. О.
Аналіз касаційних скарг, підбір нормативно-правової бази та аналіз судової практики, що визначені пунктами 1, 2 акта приймання-передачі, охоплюються послугою з підготовки відзивів (пункт 3 акта приймання-передачі), отже не підлягають виокремленню.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 910/789/21 та від 18.12.2024 у справі № 911/826/23.
У контексті зазначеного Суд враховує позицію Офісу Генерального прокурора щодо неспівмірності та непропорційності заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо доводів прокурора про те, що спір виник унаслідок неправильних дій Відповідача, тому суд має право покласти на нього судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, колегія суддів зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 зазначила, що процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим. Суд має застосовувати зазначені положення процесуального закону за наявності одночасно у сукупності таких умов: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків: зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони.
У мотивувальних частинах рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі № 911/1927/24 відсутні висновки, що спір у справі виник саме з неправильних дій відповідача.
Предметом спору у справі, що переглядалася (№ 911/1927/24), було стягнення з Відповідача штрафних санкцій до Державного бюджету України. У постанові від 29.07.2025 Верховний Суд наголосив:
- у договірних відносинах обов'язок зі сплати пені стороною, яка порушила умови договору, має бути встановлений договором або законом. За обставинами справи, що переглядається, пунктом 9.2 та/або іншими умовами договору не передбачено сплату постачальником (Відповідачем) неустойки до Державного бюджету України, натомість сторони узгодили, що її сплата здійснюється на користь замовника (Третьої особи);
- одностороння зміна порядку стягнення пені, визначеного у договорі, не допускається, у тому числі якщо оплата за ним здійснювалася за рахунок коштів Державного бюджету України. Така зміна суперечить закріпленим у статтях 6, 204, 626-629 ЦК України принципам свободи договору, обов'язковості договору та презумпції правомірності правочину.
Стосовно тверджень прокурора щодо неподання попереднього розрахунку суми судових витрат, колегія суддів враховує, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.02.2019 у справі № 916/24/18, від 21.06.2022 у справі № 908/574/20 за положеннями статті 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У текстах відзивів Відповідач вказував, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв'язку із касаційним переглядом справи № 911/2192/24, становить 20 000 грн та 10 000 грн відповідно. Отже, вимоги частини першої статті 124 ГПК України були дотримані.
7. З урахуванням викладеного вище, зважаючи на рівень складності справи, надані адвокатом послуги, критерії розумності, справедливості та реальності судових витрат, на користь Відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 15 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 911/1927/24 задовольнити частково.
Стягнути з Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код 00034051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 9; код ЄДРПОУ 38183310) 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи № 911/1927/24 у суді касаційної інстанції.
Доручити Господарському суду Київської області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді Г. М. Мачульський
С. К. Могил